Депортація кримських татар. Архів СБУ уточнив, де росіяни сховали нерозсекречену інформацію

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС
фото з відкритих джерел

Андрій Когут: «Коли після перемоги над Росією ми отримаємо доступ до архівів на Луб’янці,  зможемо дізнатися більше про депортацію кримських татар»

Найважливіші документи, що стосуються депортації кримських татар, були перевезені до Києва та оцифровані. Але якась частина документів, на жаль, залишається у Москві. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповів очільник Архіву СБУ України Андрій Когут.

Як зазначив очільник Архіву, ті документи, які були у Криму, там і залишилися. Як правило, вони стосуються депортації на низовому, наприклад, районному рівні.

«Документи, виявлені до 2014 року, були оцифровані, вони є у нас і в дослідників, ми публікували цілу онлайн-колекцію. У нас була практика перевозити до Києва найважливіші документи, тому більшість таких, з точки зору інформативності, збереглася. Але якась частина документів, на жаль, залишається у Москві», – розповів архіваріус.

Когут сподівається, що після перемоги над Росією Україна отримає доступ до архівів на Луб’янці. «Думаю, зможемо дізнатися більше про депортацію кримських татар. Дивлюся на майбутнє оптимістично», – додав він.

Очільник Архіву розповів, що в Україні збереглися документи про те, як формувався національно-визвольний рух кримських татар на початку 20 століття, як потім вони поверталися на батьківщину.

«Це документи не тільки КДБ, а й МВС, як вони намагалися цьому перешкодити. Нібито це все є, але якщо спробуєте знайти книгу про депортацію кримських татар, це буде непросто. Є велика кількість тем, про які нібито усе відомо, але як тільки приходиш і починаєш чимось цікавитись глибше, виявляється, що ще працювати і працювати. Для істориків і дослідників це хороша новина», – підсумував Андрій Когут.

Нагадаємо, в Україні хочуть повернути географічним назвам Криму історичні найменування кримськотатарською мовою. Триває підготовка цього рішення. Про це повідомила пресслужба Мінреінтеграції з посиланням на засідання Національної комісії з питань кримськотатарської мови. Зокрема, кримськотатарську мову використовуватимуть для позначення топонімів, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські найменування.

До слова, кавову традицію кримських татар додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури. У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.

Читайте також: Медведчук і КДБ, вбивство Івасюка та прохання Жириновського. Інтерв'ю з директором архіву СБУ