Двомовність у дітей. Мовний омбудсман пояснив, як із цим боротися
Менше ніж 40% учнів спілкуються тільки українською поза межами школи – дослідження
Для ефективної боротьби з двомовністю серед дітей треба, щоб українська стала мовою домашнього спілкування. Таку думку в інтерв’ю для «Української правди» виразив уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь.
За його словами, те, якою мовою діти спілкуються у позаурочний час, залежить від дорослих, тому в Україні діють мовні курси для батьків. Він вважає, що саме від поведінки і культури батьків, а також ролі освіти й авторитету освітян залежить те, якою мовою спілкуватиметься молодь за 5-10 років.
«Такі мовні курси вже є, але я вважаю, що вони повинні бути при кожній школі – як можливість і для дітей, і для батьків опанувати українську мову, познайомитися з новими творами української літератури. Це і розмовні клуби, і зустрічі з цікавими людьми. Таке було і таке є. Але про це треба більше говорити», – зазначив Кремінь.
Уповноважений нагадав результати нещодавнього дослідження Державної служби якості освіти. Вони свідчать, що цьогоріч зменшилася кількість учнів, їхніх батьків і вчителів, які вважають українську мову рідною.
Менше ніж 40% учнів спілкуються тільки українською поза межами школи. Близько 20% – українською і російською порівну. Серед причин, чому так склалося, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та російську як мову спілкування у сім’ї (20%).
«Для того, щоб української мови стало більше вдома, державна повинна бути по-справжньому скрізь і всюди. І у визначених законом сферах, і в невизначених – зокрема, в релігійних установах і організаціях. Водночас сьогодні української значно більше, ніж це було колись за всі роки української незалежності», – наголосив омбудсман.
Тарас Кремінь додав, що згодом двомовність у дорослих тягне за собою такий феномен у соціолінгвістиці як мовна шизофренія, коли одночасне застосування кількох мов із невизначеним пріоритетом української як державної тягне за собою шизофренію і в поведінці, і у ставленні до національних інтересів.
На його думку, саме через це частина громадян продовжує ходити до церкви, яка асоціюється з російською православною церквою. «Через це є колаборанти і люди, які здають українські позиції; люди, які вважають, що можна домовитися з Росією, що є хороші росіяни», – наголосив посадовець. Він додав, що це небезпечно, шкідливо і загрожує національним інтересам.
Раніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Кремінь зауважив, що наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України.
Нагадаємо, Міністерство освіти та науки підтримало заборону спілкуватися російською на перервах у школах. Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий на годині запитань до уряду.
До слова, Київ посів перше місце за кількістю скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зареєстровано 365 звернень за перше півріччя 2024 року.