Мінсоцполітики назвало кількість вітчизняних підприємств, які виготовляють протези

Протезист-ортезист – дефіцитна професія
фото з відкритих джерел

Кожен поранений має право самостійно вибрати підприємство

Міністерство соціальної політики України повідомило, що в країні функціонує 112 підприємств, які забезпечують громадян допоміжними засобами реабілітації, з яких 64 спеціалізуються на виготовленні протезів верхніх та нижніх кінцівок. Перелік цих підприємств, як державних, так і приватних, разом з їх контактними даними, доступний на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Про це в інтерв’ю «Главкому»  повідомив заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин.

«На сьогодні в Україні діє 112 підприємств, які забезпечують допоміжними засобами реабілітації, з них 64 виготовляють протези верхніх та нижніх кінцівок. Перелік підприємств та їхні контактні дані розміщено на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Це підприємства як приватної, так і державної форм власності, які використовують вітчизняні та іноземні комплектуючі. Законодавство передбачає механізм, відповідно до якого кожна особа має право самостійного вибору підприємства. Вона сама звертається із заявкою, і на підставі цього формується замовлення. Таким чином реалізовано принцип «гроші ходять за людиною», – розповів Танасишин.

Він зазначив, згідно з міжнародно визнаною класифікацією, у сфері протезування можуть працювати три категорії фахівців: протезисти–ортезисти, асистенти протезистів–ортезистів, техніки–протезисти-ортезисти.

«В Україні лише наприкінці 2023 року з’явилася професія протезист-ортезист. Попередньо у нас існувала професія інженер-протезист-ортезист, для здобуття якої людині потрібно здобути освіту за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія». Освітні програми для підготовки таких фахівців існують нині у понад 15 закладах вищої освіти. Професію інженер-протезист-ортезист можна здобути вже в понад 15 вишах України. Зараз за участю Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я розробляється стандарт вищої освіти для спеціальності 224.2 «Протезування-ортезування», за якою здійснюватиметься підготовка протезистів-ортезистів. У 2024 році оголошено перший набір магістрів цього фаху в Харківському та Львівському національних медичних університетах і в Національному університеті охорони здоров’я України імені Шупика», – зазначив заступник міністра соціальної політики. 

Українські підприємства протезної галузі активно впроваджують новітні технології, проте у випадках, коли необхідні технології відсутні в Україні, учасники бойових дій можуть бути направлені на протезування за кордон з покриттям витрат на проживання.

Нагадаємо, безцінний досвід у медичній сфері, якого набуває Україна під час війни, є унікальним. Таку заяву у інтерв’ю ZN.UA  зробив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Ігор Кузін. За його словами, цей досвід з одного боку аналогічний тому, якого набували інші держави, що переживали військові конфлікти. З іншого – він є унікальним.

До слова, загальний час перебування українських військових на лікуванні за кордоном становитиме не більше 12 місяців. Про відповідні зміни, які були ухвалені під час засідання уряду, повідомив у Telegram постійний представник Кабінету міністрів у ВР Тарас Мельничук.

Читайте також: «Черги для військових на протезування немає». Як держава допомогає тим, хто втратив кінцівки