Філарет – 95. Свято самотнього патріарха

Сьогодні, 23 січня, день народження відзначає патріарх Філарет. Йому виповнилося 95 років.

П’ять років тому в Національному палаці «Україна» відзначалося 90-ліття ієрарха. Політична еліта, керівництво церков віншували ювіляра, який щойно отримав зірку Героя України. Саме з волі Філарета, який погодився на Об'єднавчий собор, також щойно постала помісна Православна церква України, якій дарував Томос Вселенський патріарх.

Та вже за кілька місяців ієрарх, який у новій Церкві отримав титул почесного патріарха, зважиться на черговий крутий поворот.

Філарет заявить про те, що Українська православна церква Київського патріархату, яка після Об'єднавчого собору мала б припинити існування, адже повним складом увійшла до ПЦУ, продовжить свою діяльність. Філарет вважав несправедливим той факт, що нова церква не отримала статусу патріархату, і вимагав не погоджуватися на такі умови.

Фактично усі вихідці з УПЦ КП, вихованці патріарха, зокрема молодий предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, призначення якого лобіював сам Філарет, не розділили його позицію. Та патріарх не здався й опинився фактично на самоті.

Та попри тотальну обструкцію братів по церкві та поважний вік, Філарет не припинив активної діяльності. У свої 95-ть він проводить богослужіння, зустрічається з політиками, предстоятелями інших церков, дипломатами, мирянами.

«Главком» згадує головні віхи життя та цитати патріарха. Людини, яка пройшла довгий і непростий шлях, ієрарха, який міг очолити Російську православну церкву, але в одну мить став її найбільшим ворогом та розбудував одну з найбільших православних церков у світі – Українську.

Чим війна закінчиться? Нашою перемогою. У це треба твердо вірити. Немає ніякого сумніву. Бо правда з нами. А там, де правда, там Бог. А де Бог, там перемога. Завжди.

Патріарх Філарет

Дитинство та юність. Родом з Донбасу

Михайло Антонович Денисенко (світське ім’я патріарха) народився у шахтарській родині на Донбасі. Рідне йому село Благодатне Амвросіївського району Донецької області з початком війни з російськими терористичними військами опинилося в окупації.

Я добре пам'ятаю, що таке війна. Війна і зараз там, на Донбасі, де моя Батьківщина. Моє рідне село окуповане Росією. Я знаю, яким цінним є мир.

Патріарх Філарет

Донецька земля – українська. Якщо ви хочете дізнатися про Донбас, потрібно проїхатися не містами, не шахтами, а селами – і ви почуєте українську мову. Вона там споконвіку – з тих часів, як там оселилися люди.

Патріарх Філарет

Рідна мати ієрарха прожила 95 років. Батько загинув 40-річним у боях з гітлерівцями під Запоріжжям. «Я навернувся до Бога через смерть батька. Смерть батька була поштовхом до питання – чи Бог існує, чи не існує. Якщо він не існує, як нас вчили тоді в школі, то зі смертю людина перетворюється в небуття, просто зникає. Тому, якщо це правда, що людина перетворюється в небуття, то мого батька немає. А як же немає його, коли я його люблю? Хіба можна любити не існуюче? Не можна. А якщо я люблю, то любов засвідчує, що батько і після смерті повинен існувати. Значить є вічне життя. А якщо є вічне життя, то є і Бог, якому я повинен служити насамперед... І ось оце переконання мене привело до того, що я поступив в семінарію, потім в академію і став священнослужителем – бажання служити Богові», – розповідав ієрарх.

1 січня 1950 року, під час навчання на II курсі Московської духовної академії, куди він потрапив після навчання в Одеській семінарії, Михайло Денисенко прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета.

Пів століття очолював православних українців

Ще під час навчання здібний юнак з України мав велику довіру патріарха Алексія I (Сіманського), завдяки чому став доглядачем патріарших покоїв у Троїце-Сергієвій Лаврі. Академію в Москві він закінчив з відзнакою, що дозволило йому викладати у духовних семінаріях Саратова та Києва, а також очолювати церковні місії в Олександрії (Єгипет) та у Відні (Австрія).

У свої 28 років Філарет був призначений інспектором, у 29 – ректором Київської семінарії. 1960 року став керівником справами Українського екзархату, себто представництва Московського патріархату в Український РСР, і настоятелем Володимирського собору у Києві (єдиного у місті, де тоді проходили регулярні богослужіння за православним каноном), а за шість років – висвячений на архієпископа Київського й Галицького, а також екзарха України.

Саме ця особливість духовної кар’єри Філарета у вигляді його викладацького авторитету, поєднаного зі зв’язками у Москві, й слугувала певним імунітетом від репресій з боку республіканської номенклатури та спецслужб.

У 1968 році московським патріархом Алексієм I Філарет возведений у митрополити. Мав він тоді 39 років. У Радянському Союзі Філарет входив у число найбільш високопоставлених церковних ієрархів, йому довіряли управління найважливішими внутрішніми й багатьма зарубіжними єпархіями РПЦ.

Агент КДБ?

За радянських часів ніхто не міг стати архієреєм, якщо на це не давав згоди КДБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний з КДБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі.

Патріарх Філарет

Філарет погодився працювати зі згодою на те, аби «органи» затверджували ті чи інші призначення, але без доносів на інших релігійних діячів та без розкриття таємниці сповіді. Він мав агентурне псевдо. «Мене записали як агента Антонова. Проте я ніколи не доповідав на своїх братів. За це довелося жертвувати свободою. Як єпископ я мав сам призначать священників на парафію, але мусив погоджуватися на тих, кого мені підсовували. Особливо важко було в часи «хрущовщини». Я був тоді ректором Київської семінарії. Списки абітурієнтів узгоджував із КДБ. Відсіювали всіх із вищою освітою. А згодом семінарію закрили, мене звільнили», – згадував ієрарх.

Міг очолити РПЦ 

Кінець радянської доби пов’язаний у житті Філарета з періодом принципового вибору і, як наслідок, різкою зміною у ставленні до нього Московської патріархії.

1990 року, коли помирає глава Російської православної церкви Пімен (Ізвєков), аби визначитися з його наступником 7-8 червня скликається помісний собор РПЦ. Головує на ньому митрополит Київський, він же на той час був і тимчасовим в.о. патріарха.

Однак, за підсумками таємного голосування перемагає російський німець Олексій Рідігер, Алексій II, котрий вже в першому турі таємного голосування отримав на 100 голосів учасників собору більше, ніж українець Денисенко (166 проти 66), та вийшов у другий тур, де здолав іншого українця, митрополита Ростовського й Новочеркаського Володимира (Сабодана).

За однією з версій, Москва вже тоді була не в захваті від суверенницьких прагнень Філарета й відверто непокоїлася через те, що він подібно до ще одного українця, Михайла Горбачова, приведе РПЦ до розподілу на національні складові частини, й насамперед для забезпечення виведення з її складу українських парафій.

«Я міг очолити РПЦ, бо, по-перше, був місцеблюстителем, по-друге, мав підтримку з боку Ради у справах релігій, а вона керувалась Президією ЦК. Вони робили ставку на мене, але я пішов на один крок: підписав звернення до Горбачова разом із членам Синоду, щоб усунули голову Ради у справах релігій (на той момент Костянтин Харчев, – «Главком»). Він почав втручатися у церковні справи і через укази Патріарха Пімена звільняв членів Синоду. Коли ми написали Горбачову листа, Харчев мене викликав і запитав, чому я зробив це, адже він докладав усіх зусиль, щоб поставити мене патріархом. Я пояснив: він порушував церковні канони, а я стояв на позиції їхнього збереження. У той же час альтернативним кандидатом в патріархи від КДБ був Алексій, і він випередив мене», – розповідав свою версію тих подій Філарет.

Будівничий Української церкви

Після проголошення державної Незалежності України Всеукраїнський помісний собор УПЦ обрав шлях власної повної канонічної самостійності або автокефалії. До російського патріарха Алексія II надіслали звернення з проханням підтримати цю ініціативу й забезпечити вірянам з України вільний духовний розвиток.

Як і слід було чекати, Москва пішла на підлість. Там постановили створити «підставну» УПЦ (УПЦ Московського патріархату, яку лише у 2023 році було видворено з Києво-Печерської лаври). У Харкові – точно так, як і майже століття тому, під час російсько-української війни, там створювався фейковий «уряд» Радянської України – ще один церковний «собор» 1992 року обирає ще одного «митрополита Київського». Йдеться про Володимира (Сабодана), на той момент керівника справами Московської патріархії.

Але Філарет і ті, хто його підтримували, продовжують об’єднавчі процеси, й не знайшовши порозуміння з РПЦ, знаходять підтримку в УАПЦ та в діаспорі. Разом вони утворюють Українську православну церкву Київського патріархату.

1997 року Архієрейським собором Російської православної церкви «розкольника» Філарета було відлучено від церкви, оскільки той «не послухав зверненого до нього від імені Матері-Церкви заклику до покаяння і продовжував в міжсоборний період розкольницьку діяльність». До того ж Москва не визнає його патріархом (висвячений у жовтні 1995-го), і навіть митрополитом.

Ми відповідальні не тільки за вчинене зло, а й за добро, якого не робимо.

Патріарх Філарет

РПЦ завжди вважала, що для українських православних патріарх може бути тільки Московським, а митрополит – промосковським. Для тих, хто не згоден, застосовують відлучення або анафему. Утім, 2018 року Вселенським Патріархатом московську анафему Філарета було визнано недійсною. 

Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм

Наприкінці 2018 року, коли створювалась помісна Православна церква України, її новообраного предстоятеля митрополита Епіфанія називали ставлеником і людиною патріарха Філарета. І саме колишній предстоятель УПЦ КП Філарет доклав максимальних зусиль, щоб Епіфаній очолив новостворену церкву. Проте за кілька місяців між колишнім наставником та молодим предстоятелем спалахнув конфлікт.

Це правда, що Епіфаній став предстоятелем тільки завдяки моїй наполегливості. Якби я не хотів, то він би ніколи не став предстоятелем ПЦУ. Це стовідсоткова правда.

Патріарх Філарет

Перші розбіжності між патріархом Філаретом і митрополитом Епіфанієм почались одразу після Об'єднавчого собору, а пізніше загострилися і після отримання Томоса про автокефалію. Філарет вважав, що не можна поминати предстоятеля РПЦ Кирила у диптиху помісних церков. Натомість Епіфаній відповідно до настанов Вселенського патріарха під час першої служби поминав Кирила разом з предстоятелями інших помісних церков.

«Після Об'єднавчого собору і після отримання Томоса у нас відбулися певні розбіжності у майбутньому баченні розбудови єдиної помісної Православної церкви, щодо моделі керування церквою, яка об'єдналася», – повідомив митрополит Епіфаній.

Протягом перших п'яти місяців митрополит Епіфаній проводив достатньо самостійну політику. У травні 2019 року, після президентських виборів конфлікт між почесним патріархом Філаретом та митрополитом Епіфанієм виплеснувся у публічну площину.

У першій половині травня 2019 року Філарет розіслав архієреям колишньої УПЦ КП запрошення на 13-14 травня до Києва на «урочисте молитовне спілкування» в пам'ять про священномученика Макарія на бланках УПЦ КП.

А вже 9 травня сам патріарх заявив, що Українська православна церква Київського патріархату досі існує. Натомість, Міністерство культури України ввечері 10 травня 2019 року, спростувало заяву про нібито відновлення діяльності в Україні такого релігійного об'єднання, як Українська православна церква Київського патріархату. Зазначалося, що релігійне об'єднання УПЦ КП і релігійна організація «Київська патріархія УПЦ» після створення і реєстрації статуту релігійної організації «Київська митрополія ПЦУ» фактично та юридично припинили свою діяльність.

На пресконференції 15 травня Філарет звинуватив президента Порошенка та митрополита Епіфанія у невиконанні своїх обіцянок, які вони, за його словами, дали йому напередодні проведення Об'єднавчого Собору 15 грудня в Києві.

«Президент мені казав: «Ось ви будете керувати церквою, як і керуєте, а Епіфаній представлятиме церкву ззовні», – розповідав Філарет.

16 травня Православна церква України офіційно підтвердила ліквідацію УПЦ КП на Об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, опублікувавши відповідну постанову за підписом патріарха Філарета. 23 травня почесний патріарх Православної церкви України, колишній предстоятель УПЦ КП Філарет заявив, що не виконуватиме умов положень Томоса щодо переходу закордонних парафій колишньої УПЦ Київського патріархату до складу Вселенського патріархату, відмовляється від заборони варити миро і відмовляється вирішувати конфліктні ситуації внутрішнього характеру виключно за погодженням із Фанаром.

Філарет розповів, що при переговорах про створення Єдиної помісної православної церкви президент Петро Порошенко вмовив його зняти свою кандидатуру, але пообіцяв негласне керівництво. За його словами, на архієрейському соборі було вирішено, що він буде керувати ПЦУ виключно всередині, а Епіфаній представлятиме її на міжнародній арені. Філарет розповів, що при підготовці та підписанні Томоса було укладено усну угоду, яку не можна порушувати, однак Епіфаній керує сам і нібито вирішив відправити його на спокій.

Я розкол не робив і не робитиму. Тому що Київський патріархат – це стовбур, який має глибоке коріння. А ПЦУ – це гілка на цьому стовбурі. То може стовбур відокремитися від гілки? Не може. Але ми й не хочемо, щоб гілка відокремлювалася від стовбура. Тому не бажаємо жодного розділення. А Епіфаній робить все, щоб це розділення відбулося.

Патріарх Філарет

Згодом Філарет заявив, що не підтримує частину положень Томоса, зокрема про те, що українська церква має керувати тільки православними українцями, які перебувають на території України. Він також не погодився з іншим пунктом Томоса – щодо мира: «Якщо ми миро повинні отримувати з Константинополя, зі Стамбула, то значить, ми залежні». Третім суперечливим пунктом Томоса, за його словами, є те, що якщо виникають конфліктні ситуації в ПЦУ, то їх вирішує Константинопольський патріархат. Водночас Філарет заперечував виникнення нового розколу у церкві. «Розколу немає, тільки різний підхід. Одні хочуть зберегти Київський патріархат, а інші хочуть знищити його. У нас не розкол. Є розбіжності у питаннях будівництва Української православної церкви», – підсумував почесний патріарх.

Філарет продовжував критикувати Епіфанія та запідозрив його у тому, що той піддався впливу «антиукраїнських, московських сил». Представник Константинополя Еммануїл відповів, що «всі звинувачення про те, що предстоятеля Епіфанія оточують якісь проросійські сили – це міф». Проте пізніше Філарет відвідав Михайлівський монастир, де відбулась літургія на честь святителя Епіфанія. На цю подію він не одягнув патріарший куколь. У присутності ієрархів церкви, а також представника Константинополя Філарет привітав Епіфанія і побажав йому Божої допомоги. Філарет також відзначив важливість збереження єдності та подякував Вселенському патріарху Варфоломію за допомогу у створенні помісної церкви.

Розрив з ПЦУ

Улітку 2019 року почесний патріарх Філарет в Києві зібрав форум української інтелігенції «За Українську Православну Церкву! За Київський Патріархат!», на якому він оголосив про рішення скликати Помісний Собор Київського Патріархату на 20 червня. На форумі Філарет заявив, що Томос знищив Київський патріархат і що Томос не є такий, якого мають інші православні церкви.

«Зараз говорити про те, що хтось не знав, які умови були передбачені в Томосі, — це неправда. Бо все це було закладено в статуті на Об'єднавчому соборі, який відбувся 15 грудня. Всі чітко знали про те, що ті питання, які зараз озвучуються і декому, на жаль, виявляються незручними, вони насправді обговорювалися напередодні собору, і всі прекрасно знали, що саме буде прописано в історичному документі, який носить назву Томос», – зауважив згодом митрополит Епіфаній.

Православна церква України застерегла почесного патріарха Філарета від проведення собору Київського патріархату й попередила, що участь у ньому буде означати розкол. 

На «помісний Собор» УПЦ КП прибули, крім Філарета, лише два єпископи з понад 40, які до неї раніше належали. З Росії приїхали митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф (Шибаєв) та його вікарний єпископ Петро (Москальов). Пізніше митрополит возвів у сан нових єпископів для УПЦ КП, чим підтвердив свій розрив з ПЦУ. У відповідь Синод ПЦУ вирішив позбавити Філарета права управління Київською єпархією та контролю за місцевими храмами і монастирями. На початку липня 2019-го патріарх дав інтерв'ю пропагандистському каналу «Россия 24», де критикував Томос і ПЦУ.

Наприкінці 2019 року Синод ПЦУ дозволив почесному патріарху Філарету довічно служити у Володимирському соборі. Філарет відповів на це саркастичною «подякою» за те, що його «не викинули на вулицю, як збиралися».

Після цього Синод ПЦУ призупинив повноваження Філарета в цьому органі ПЦУ, а Епіфаній заявив, що Філарет може цього не усвідомлювати, але за його спиною стоять проросійські сили.

От є люди, яким подобається, щоб було протистояння. На жаль, за спиною почесного патріарха Філарета – я думаю, що він цього не усвідомлює, – грають деякі проросійські сили.

Митрополит Епіфаній

Почесний патріарх також кілька разів подавав до суду, намагаючись заперечити ліквідацію УПЦ КП.

Філарет-патріот та Герой України

Зауважимо, Філарет усіляко підтримував перший і другий Майдани, а з початком війни капелани УПЦ КП дбають про українське військо. За словами предстоятеля, лише проєвропейська демократична Україна здатна забезпечити свободу віросповідання не лише православним, а й представникам усіх конфесій.

Чому відпав Крим? Тимчасово, але відпав. А тому що там церква була Московська, а Українська церква Київського патріархату в Криму слабка. Чому йде війна на Донбасі, а не в Галичині? А тому, що в Галичині і православна церква, і греко-католицька церква стоять на патріотичних позиціях. І там агресору нема чого робити. А ось на сході, де панує Московський патріархат, тобто чужа церква, там сприятливі умови для нападу на цю частину України.

Патріарх Філарет

Уже багато разів звучали заклики до цього правителя і його поплічників — одуматися, припинити сіяння зла і смерті, покаятися. Але здається, що він залишається глухим до цих закликів і тільки примножує зло, тому що в нього, як у Юду Іскаріота, увійшов сатана.

Патріарх Філарет про президента Росії Володимира Путіна

Як християни, ми повинні бути миротворцями, бо так нам заповідав Бог. Ми не повинні бажати війни. Але це не означає, що коли зло веде війну проти добра – ми маємо скласти руки, не противитися злу.

Патріарх Філарет

До слова, на початку 2019 року Філарет отримав звання Герой України за видатну історичну роль у становленні незалежної Православної Церкви України, діяльність, спрямовану на відродження духовності Українського народу, піднесення авторитету православ'я, утвердження ідеалів милосердя і міжконфесійної злагоди.

Нагадаємо, 21 січня відбулося урочисте богослужіння з нагоди 95-ліття Святійшого Патріарха Філарета. За Божественною літургією підносились посилені молитви за Україну, наших воїнів-захисників та весь побожний український народ. Духовенство і віряни підносили свої молитви, щоб Бог звільнив Україну від нашестя російських чужинців-окупантів, захищав, оберігав та зміцнював дух наших героїв-захисників, а також подав українському народові благословенний справедливий мир і перемогу.

По завершенні літургії був відслужений подячний молебень за дар життя і здоров’я патріарха Філарета та за всі Господні благодіяння.

Глава Київського патріархату подякував архієреям, духовенству і церковній громаді за вітання та звернувся до присутніх у храмі з повчальним словом.

Після Божественної літургії духовенство та парафіяни мали змогу особисто привітати патріарха Філарета з 95-літнім ювілеєм.

Анастасія Фещенко, «Главком»