Спеціальний урядовий уповноважений розказав, як йде обмін тілами загиблих із Росією
«Такого не буває, що пошуковці бачать тіло чи останки і не забирають»
Обміни тілами загиблих між Україною та Росією відбуваються регулярно. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.
«Ці обміни регулярні. Хіба минулого року перерва у шість місяців була з такими обмінами. Просто сторони в цьому питанні дотримуються домовленостей щодо обміну. Причому здебільшого тіло на тіло міняємо. Звісно, з урахуванням ситуації на фронті. Наприклад, відбувся бій. Якщо є можливість всіх наших на всіх їхніх поміняти, ми поміняємо. Так само може бути і навпаки», – пояснив уповноважений.
Добросердов зазначив, що представники Управління цивільно-військового співробітництва знають місця, де є загиблі українські військовослужбовці, знають локації території, яка окупована зараз. Також є інформація про ймовірне місцезнаходження тіл українців, а також тіл окупантів.
«Все ж є загальні ознаки в більшості випадків. Це форма наша і їхня, якісь документи, жетони військового, зброя. Точно можу сказати, що передачу жодного тіла до РФ наша держава не здійснює, якщо до кінця не завершено процес ідентифікації тіла», – розповів він, як українські пошуковці встановлюють, де свій, а де чужий.
За словами Добросердова, після переходу функцій Уповноваженого від Мінреінтеграції до МВС, організацією і створенням пошукових груп займається Міноборони. Він пояснив, що CIMIC (Civil-military cooperation) – це професійні пошукові групи, які складаються з військовослужбовців ЗСУ.
«Вони отримують інформацію від усіх органів, які дотичні до процесу розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримують інформацію від нас та Координаційного штабу. Дуже часто до нас напряму звертаються рідні і кажуть, що вони комунікують з командиром зниклого безвісти військовослужбовця. Просять його аби пошукова група в конкретному місці підняла дрон у повітря, подивилася, чи є на вказаній локації тіла наших загиблих. Вказують на точні координати, надають нам геолокацію цієї місцевості. Все це ми надсилаємо до Центрального управління цивільно-військового співробітництва. На підставі отриманої інформації, належним чином її аналізуючи, вони складають порядок проведення пошукових робіт», – розповів уповноважений.
Добросердов зауважив, що пошукові групи ЗСУ можуть залучати громадян, представників громадських об’єднань, які володіють інформацією, що може сприяти розшуку зниклої особи, а також мають необхідні знання, навички та досвід з проведення робіт з пошуку та вилучення тіл померлих осіб, їх транспортування. Він додав, що існують й інші пошукові групи – громадські організації, волонтери, які мають достатній досвід у пошуках зниклих безвісти.
«Діючи в координації з військовими підрозділами, погоджуючи свою роботу з військово-цивільними адміністраціями, вони виїжджають на місце й здійснюють пошук тіл. У випадку їх знаходження вони проводять їх вилучення та транспортування. Варто зазначити, що пошукові групи шукають усіх: і військових, і цивільних. Такого не буває, що вони бачать тіло чи останки і не забирають. З кожним невпізнаним тілом проводиться робота з ідентифікації», – розповів Добросердов.
Уповноважений пояснив – якщо стане відомо, що тіло належить військовослужбовцю РФ, він стане «обмінним фондом». З огляду на чисельність останніх репатріацій, додав Добросердов, вони проводились двічі на місяць.
Нагадаємо, в Україні з травня 2023 року працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються. ЗСУ самі в обов'язковому порядку запускають розшук і подають інформацію до реєстру, якщо мають підстави вважати військового зниклим безвісти або полоненим, але часто першими б'ють на сполох родичі військового, щойно він перестає виходити на зв'язок. Артур Добросердов в інтерв’ю «Главкому» розповів, яким є алгоритм дій для громадян, у який зникла рідна людина на війні, та як не стати жертвами аферистів, які вимагають гроші за інформацію про неї.
До слова, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець застеріг українців від публічного розповсюдження персональних даних військовополонених, цивільних, яких незаконно утримує Росія, та їхніх родичів.