42 дні в оточенні: Любомир Мікало розповів, як звання Героя змінило його життя

Наприкінці 2025 року військовослужбовець 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Любомир Мікало, який знищив близько трьох десятків росіян на Сумщині, отримав звання Героя України. В інтерв’ю «Главкому» воїн розповів, що йому дала найвища державна нагорода.

«Я не думав, що роблю щось героїчне чи неможливе, просто виконував свою роботу. Син каже: «Тату, ти для мене і без тих усіх офіціозів Герой. І не тільки для мене, а й для мами, для всієї рідні». А якщо ще й командування цінує тебе і подало на нагороду… Ну а чому б ні? Отримувати нагороду завжди приємно, а отримати найвищу в Україні нагороду – не просто приємно, це вже честь. Це вже за гордість – носити звання Героя України. Значить, ти все-таки щось зробив цінне для своєї країни», – вважає Любомир Мікало.

За його словами, звання Героя України – це не лише прояв шани і грошові виплати від держави, а й впізнаваність, причому навіть за межами рідного міста. «Наприклад, останнім часом часто буваю у Львові, то і в маршрутках впізнавали навіть. Досить приємно, трепетно», – зізнається Герой.

Інколи Героям України на додачу до традиційних виплат держава пропонує ще й сертифікат на придбання житла. Утім, як каже Любомир, такої пропозиції він ще не отримав: «Якщо чесно, не до кінця сподівався, що отримаю нагороду. Мені вистачало того, що про мене думають, як до мене ставляться син, родина і близькі мені люди. Ну, отримав Героя – добре. А в подальшому якщо дадуть квартиру чи ще щось – добре, я буду вдячний. Як не буде цього – вимагати нічого не стану і переживати через це також». 

Герой України також розповів, що не варто брати з собою на позицію. До слова, Любомир Мікало розповів про умови служби, коли його підрозділ тривалий час перебував на позиціях без ротації. Група військового влітку 2025 року опинилася в оточенні та 42 доби перебувала у закинутому підвалі поблизу села Олексіївка. За цей час, за словами Любомира, підрозділ мав проблеми з водою і змушений був максимально економити ресурси та підтримувати гігієну підручними засобами, зокрема вологими серветками. Воду й продукти доставляли дронами, але часто частина посилок псувалася, тому бійці збирали лише кілька літрів води на кілька днів.