З України масово виїхали спеціалісти: у якій галузі найбільший дефіцит

Через мобілізацію та виїзд за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних осіб. До прикладу, за рік у країні поменшало на пів сотні самих лише логопедів. А це означає, що щонайменше 500 дітей з порушенням мовлення втрачають свого наставника, розповідає кореспондентка ТСН Олена Гущик.

Як та чи можливо спинити цей процес у країні, яка воює?  

В Україні бракує логопедів – причини

До логопеда шестирічна Варвара приходить тричі на тиждень. Все, що хоче сказати, поки пояснює на картках, дотиком або вигуком.

Варя – з родини переселенців. Їхнє рідне Рубіжне нині під окупацією. Коли переїхали до Києва у травні 2022-го, одразу довго шукали спеціаліста для доньки.

«У нас в центрі є черга на заняття. Дітки чекають, щоб попасти хоча б на діагностику», – кажуть працівники медцентру.

Заняття з логопедом мають бути системними, і перерва в них для таких дітей, як Варвара, може означати, що треба починати все заново. Щоб такого не сталося, враховучи переїзди та ситуацію в країні, її мамі довелося опанувати нову професію.

«Коли в мене з’явилася така дитина, довелося отримувати другу освіту – логопедичну», – каже мати дівчинки.

І це лише в цьому центрі в столиці країни. Що в решті областей? Логопеди, особливо ті, які займаються найскладнішими випадками, виїжджають з країни швидше, аніж нові здобувають освіту.

«Зараз очного навчання майже немає, студенти або за кордоном, або сидять у себе вдома і, на жаль, такої кількості людей, яку б я хотіла бачити, її немає», – каже логопед-дефектолог Ольга Гаврилова.

Яких спеціалістів бракує в Україні

Спеціалістів меншає з кожним роком – про це говорить і офіційна статистика. І йдеться не лише про логопедів.

«Від початку повномасштабного вторгнення в кілька разів зріс попит на психологів і психіатрів. Власне, з медициною ми бачимо саме зростання кількості вакансій подекуди на 60-70%, як порівнювати до повномасштабного вторгнення», – каже редакторка WORK.UA Євгенія Кузенкова.

Найбільший дефіцит з'явився у сфері медицини, а ще серед робітничних професій. Загалом там, де опанувати навички неможливо навіть за рік. А все тому, що все більше людей обирають роботу онлайн. Без тривалого навчання.

Серед тих, хто нині працює онлайн, і Валерія. Вона з Донецька. Після окупації жила і працювала в дитячому центрі в Києві. Допоки не втратила дім вдруге і не виїхала з України до Німеччини.

«В якийсь момент я зрозуміла, що я вже не можу. А для діток потрібна віддача, потрібна енергія. Тому я зрозуміла, що мені краще виїхати», – каже Валерія.

Повертатися поки не планує. Працює онлайн і залучає до уроків ще й батьків.

«Ми працюємо в форматі супровізії. Тобто я переглядаю відео з батьками, надсилаю їм якісь рекомендації стосовно подальших занять, потім ми телефонуємо. Тобто батьки є моїми руками, а я їм керую. І тоді процес налагоджено, бо дитинка не може висидіти в онлайні», – каже Валерія.

Все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується, про це йдеться у Макроекономічному огляді Нацбанку.

«Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася», – йдеться в документі.

Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.

До слова, Асоціація міст та муніципалітетів Німеччини закликала прискорити інтеграцію українців на ринку праці, надавши їм можливість влаштовуватись на роботу без знання німецької мови. Проте мовний бар'єр залишається однією із найважливіших проблем, які заважають більшості українців знайти роботу на території ФРН. Про це пише Tagesschau. Так, серед 1,2 млн українців, які виїхали до Німеччини через війну, станом на початок лютого працювали лише 25%.