Україна та Японія мають схожі проблеми через сусідство з Росією

Нещодавно виповнилося 30 років від дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією. Японія є одним із важливих партнерів нашої держави в регіоні Східної Азії. Входячи до складу «Групи семи» (G7), Японія у 2014 році запровадила санкції проти Росії, яка здійснює агресивну політику щодо України та окупувала АР Крим і частину Донецької та Луганської областей.

Останніми роками публічна дипломатія між Україною та Японією помітно активізувалася, і саме безпекові питання є серед головних у двосторонньому діалозі. Про це та перспективи співпраці України і Японії розповів Армії Інформ Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський.

– На яких питаннях сфокусовано наразі співробітництво між Україною та Японією?

– Розпочну з того, що торік, вперше в історії дипломатичних відносин між нашими країнами, відбувся візит Міністра оборони України в Японію. Також важливо сказати про налагодження військово-технічного співробітництва між агентством, яке постачає зброю для Сил самооборони Японії, та Державним концерном «Укроборонпром».

Окремим важливим напрямком співпраці між нашими країнами є кібербезпека. Торік представники сторін підписали відповідний протокол.

А ще нагадаю, що 2021 року вперше за історію навчань «Сі Бриз» серед спостерігачів цих міжнародних військових навчань були японські офіцери. Їм було важливо побачити, як відбуваються міжнародні навчання в обмеженому басейні Чорного моря.

– Україна та Японія на світовій карті розташовані досить далеко одна від одної (10 тисяч кілометрів. – Ред.), між країнами існують істотні історичні відмінності. Попри це, що Ви бачите спільного між країнами?

– Одне з ключових те, що частина територій Японії та частина території України окуповані Росією.

У Японії, як і в нас, немає ядерної зброї. А також в обох випадках ключовими стратегічними партнерами є Сполучені Штати Америки, Велика Британія.

Однак у цьому контексті є певна відмінність. Вона полягає в тому, що Японія має гарантії безпеки США. Так, після Другої світової війни були врегульовані відносини між США та Японією, і це передбачало ядерну та ракетну парасольку.

Наразі на Окінаві розташована величезна американська військова база – 50 тисяч військових. Йокогама, Йокосука – це військово-морські бази поруч з Токіо, куди заходять американські та британські авіаносці.

Окрім того, в Японії дуже потужна високотехнологічна військово-промислова база. Японці самі будують військові кораблі, підводні човни та мають розвинену ракетно-космічну програму. Єдине, що вони не виробляють – балістичні ракети.

Також наші країни об’єднує тема мореплавства. Для Японії Південнокитайське море – майже те ж саме, що для нас Чорне море. Про що йдеться. Морське протистояння Японія – Китай у цьому контексті подібне до ситуації між Україною та Росією. Для них Південнокитайське море є основною торговельною артерією, на яку припадає не лише 40% торгівлі ЄС, але й 70% торгівлі Японії. Також це шлях до Тайваню.

– У який спосіб Японія намагається врегулювати територіальні суперечки з боку своїх сусідів?

– Японці не хочуть воювати – ні з Китаєм, ні з Росією, вони віддають перевагу вирішенню спірних питання шляхом дипломатії. Але водночас вони уважно стежать за ситуацією на острові Еторофу, який російською мовою називається Ітуруп. Росія там створила потужну військово-морську базу, де були розташовані ракети «Бастіон» та «Гарпун», зенітні ракетні комплекси С-400, а також підводні човни. Ця база розташована за 200 км від Хоккайдо.

Сьогодні весь світ говорить про те, що Росія концентрує війська на наших кордонах, те ж саме відбувається неподалік Японії. І це притому, що Японія дружелюбна країна, купує в росіян скраплений газ, і навіть вкладає істотні інвестиції в Далекий Схід.

Але поведінка Росії щодо Японії є дещо схожою на ту, яку вона демонструє стосовно України.

Водночас Китай, зі свого боку, активно нарощує свій військовий потенціал. На островах Сенкаку, які є японською територією, спостерігається наразі дещо напружена ситуація: китайці направляють до цих островів кораблі берегової охорони – у відповідь Японія діє дзеркально, направляє свої кораблів у напрямку Сенкаку з тим, щоб унеможливити провокації.

Попри те, що на островах ніхто не живе, там можливо розмістити військові бази, і тому ця територія має стратегічне значення для Токіо і всього регіону.

Тривожать Японію та багато інших країн і нарощення озброєння з боку Північної Кореї. Нещодавно ця країна знову провела випробувальні запуски сучасних ракет у бік Японії. Вони не долітають і падають в Японське море – але це дуже небезпечно.

Для того, щоб убезпечитися, в японців виникла ідея розмістити американські системи протиракетної оборони AEGIS. Тут виникає питання, а де їх розміщувати?

Наразі японці розглядають питання щодо розміщення систем AEGIS на плавучих платформах. Це будуть не кораблі в повному сенсі, а такі платформи, які постійно перебуватимуть у морі на бойовому чергуванні. Там буде розміщено системи ПРО.

У контексті безпекового питання країни важливо ще раз нагадати про незмінність зобов’язань США щодо захисту Японії, включно з островами Сенкаку.

– Які напрямки у військово-технічному співробітництві між Україною та Японією Ви вважаєте перспективними?

– В Японії є неперевершеної якості електроніка, яка може бути корисною і для українських технологій. Не йдеться про постачання зброї – в Японії це заборонено.

Але створення спільної продукції, яку можуть використати країни для захисту, є важливим питанням. Мова йде про елементи, які можуть бути використані в різному обладнанні, наприклад, на літаках для моніторингу водної поверхні. Інакше кажучи, ті речі, які за умов використання японської електроніки значно перевищують наші можливості.

З іншого боку, в України є військові технології, які можуть бути цікаві японцям. У такий спосіб триває обмін інформацією та досвідом.

– Чи обговорюють нині в Японії ситуацію зі скупченням російських військ на кордонах з Україною?

– Початок цієї історії був для нас дуже важким, тому що кореспонденти японських ЗМІ переважно перебувають у Москві. Дуже невелика їх кількість є в Україні й розуміє різницю в баченні ситуації. Тому перші японські повідомлення були здебільшого передруком світових інформагентств.

Ми ведемо відкриту інформаційну політику щодо ситуації на кордонах з РФ. Я постійно коментую цю тему, даю інтерв’ю, зокрема NHK, каналу TBS. 26 січня відбулася велика пресконференція в рамках клубу іноземних кореспондентів. Було також велике інтерв’ю для японського Financial Times.

Нині вже з’явилися власні інформаційні продукти. І я з приємністю маю сказати, що японці правильно висвітлюють ситуацію. У них наразі є значно більше розуміння того, що реально там відбувається.

Наша центральна думка така: Росія веде агресивну неоімперську політику, зокрема проти України, щоб послабити позиції колективного Заходу. Світ глобалізований, багато інших країн дуже уважно стежать, чи отримає Путін по руках.

До речі, у цьому контексті 31 січня провів лекцію в Національному інституті оборонних досліджень, де була зібрана інтелектуальна еліта Японії й регіону в секторі безпеки. Зокрема, розповів про безпекову ситуацію навколо кордонів України.

Японці нам співчувають, вони на нашому боці, вони поділяють із нами спільні демократичні цінності. Токіо перебуває в тісній координації з країнами «Великої сімки». Санкції, про які говорять США, погоджені з членами «Великої сімки». У разі подальшого загострення ситуації Кремль зазнає великих фінансово-економічних збитків.

Автор: Єгор Брайлян