30 гривень за куб. Як і чим будуть грітися українські міста та села?

Чи розпочнеться вчасно опалювальний сезон, якщо майже половина підприємств теплокомуненерго відмовляється підписувати договори з постачальником газу? Тривожні сигнали з цього приводу подає НАК «Нафтогаз України», адже за місяць до початку опалювального сезону лише 56% підприємств, що отримували газ від «Нафтогазу» в попередньому сезоні, підписали нові трирічні угоди. «Наявність відповідної угоди – необхідна умова для вчасного старту опалювального сезону», – заявили в «Нафтогазі» та закликали українців «перевірити укладання вашим тепловиробником договору на постачання газу».

Ще в гіршому становищі опинилися бюджетні установи – школи, лікарні, дитячі садочки – вони змушені купувати газ за ринковою ціною через ProZorro, а там ціна газу вже перевищила 30 грн/куб. м. На відміну від побутових споживачів, яким уряд пообіцяв утримувати тариф на рівні 8 грн/куб. м, ціни для державних бюджетних установ та приватних підприємств диктує ринок. А він прив’язаний до європейських котирувань, де ціна часом сягає вже $1000 за куб. Мер Києва Віталій Кличко вже звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з пропозицією «зафіксувати ціну газу для бюджетних закладів до кінця опалювального сезону на рівні 11,2 грн/куб. м замість ринкових 35 грн. Столиця, як і інші міста, готується до опалювального сезону. Технічно ми готові. Але є інші виклики, які наближають ситуацію до критичної», – наголосив мер.

На перший погляд, відмова підприємств теплокомуненерго від послуг «Нафтогазу» має дивний вигляд. Чому? Поки на українському ринку ціна газу вже перевищила 30 грн/куб. м, НАК, починаючи з червня, пропонує газ для виробників тепла за ціною 7,42 грн/куб. м. Але диявол криється в деталях. Підприємства теплокомуненерго скаржаться на кабальні умови в запропонованих «Нафтогазом» договорах.

А ще – у багатьох підприємств просто немає коштів на закупівлю газу через несвоєчасні розрахунки споживачів та збиткові тарифи, встановлені Регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). А держава вже третій рік поспіль не компенсує виробникам тепла різницю тарифів – борг досяг 30 млрд грн. Підсумок – підприємства теплокомуненерго заборгували «Нафтогазу» 50 млрд грн. Для порівняння: на початок опалювального сезону 2020-2021 років було 26 млрд грн, тобто за рік борг зріс майже вдвічі.

«Главком» звернувся до директора аналітичного центру Асоціації міст України Ярослава Рабошука із проханням пояснити, до чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні? Прогнози фахівця невтішні.

Ціна газу на Українській енергетичній біржі вже сягнула європейського рівня – понад 30 грн за кубічний метр. Які цінові можливості у бюджетних організацій для закупівлі газу?

В Україні є ринок газу і можна звертатися до будь-якого продавця. Найбільшим продавцем є НАК «Нафтогаз України» – компанія анонсувала ціну газу 7,42 грн за кубометр для підприємств теплокомуненерго для опалення багатоквартирних житлових будинків.

Але ж ми говоримо про закупівлі газу міськими органами влади для опалення бюджетних установ – дитячих садочків, шкіл, лікарень. Там вільна ринкова ціна – сьогодні вона перевищила 30 грн за кубічний метр. У договорах, які «Нафтогаз» пропонує підписати з бюджетними організаціями, компанія не фіксує ціну, пояснюючи, що ціна залежатиме від ситуації на ринку. Якщо завтра в Європі ціна буде 22 грн за кубометр, тоді такою ж буде й ціна для бюджетних організацій – теж 22 грн. Якщо ж ціна на європейських біржах впаде до 5 грн за кубометр, тоді за такою ж ціною купуватимуть газ бюджетні організації.

Бюджетні організації повинні на тендерних умовах закуповувати газ через систему ProZorro?

Так, закон про публічні закупівлі зобов’язує здійснювати закупівлі, що фінансуються з бюджетів, у тому числі й місцевих, з дотриманням тендерних процедур. Це також стосується й природного газу. Тому розпорядники бюджетних коштів повинні подати заявки на тендерні закупівлі через ProZorro і там закупити газ. І всі вони потрапляють на ціну близько 30 грн за кубічний метр.

Крім газу, через систему електронних торгів розпорядники бюджетних коштів купують і електроенергію, воду, тепло, папір канцелярський тощо.

Але ж ціна в Європі вже перевищила 30 грн за кубометр – це непідйомна цифра. Як бути в такій ситуації?

Розпорядники бюджетних коштів кажуть: ми виходимо на ProZorro – подаємо пропозицію, що нам потрібен такий-то товар і вказуємо ту ціну, яку ми можемо запропонувати. Продавці погоджуються або пропонують меншу ціну. Але на сьогодні ніхто меншу ціну не запропонував.

Зрозуміло, що територіальні громади, коли формували у вересні минулого року свої місцеві бюджети на 2021 рік, не могли навіть подумати, що ціна газу перевищить 30 грн. Тому в бюджети закладалася ціна 6 чи 7 грн за кубометр. Але у вересні починаємо здійснювати закупівлі, а кошти в потрібних тепер обсягах не передбачені в бюджеті.

Тобто дитсадочки, школи, лікарні можуть залишитися без газу. А для них газ закуповує місцева влада чи вони самі?

Місцеві органи влади або безпосередньо самі закуповують газ, або передають відповідні суми переліченим установам. Але все залежить від спроможності конкретного місцевого бюджету – чи є в нього такі кошти, чи немає. Щоб у нього такі кошти були, то він змушений їх взяти з якихось інших видатків – наприклад, не заплатити премію вчителям, або не закупити медикаменти в лікарню. І пояснюють це тим, що потрібно опалювати лікарню, тому доведеться на чомусь економити, щоб закупити газ.

Не виключено, що з настанням опалювального сезону відправлять дітей на карантин, скажуть, що сидіть вдома, поки зима, дома ж тепліше.

До настання опалювального сезону залишилося менше місяця. Як проходить закупівля газу підприємствами теплокомуненерго у «Нафтогазу» за ціною 7,42 грн за кубометр?

Поки що ніхто нічого не закуповує, тому що умови договору, які пропонує НАК, є неприйнятними, підприємства не зможуть їх виконати. «Нафтогаз» вимагає оплачувати природний газ наперед, тим часом як комунальні підприємства отримують кошти за теплопостачання від населення у наступному місяці після надання послуг. «Нафтогаз» вимагає в договорах запровадити безспірне списання коштів з рахунків підприємств теплокомуненерго, тобто без суду НАК може списати ту суму, яку вважає за потрібне.

Запропоновані в договорі умови є неприйнятними, тому що в разі їх виконання в підприємств не буде чим платити заробітну плату та податки, тому йдуть перемовини про зміну умов договору. Зараз також ідуть перемовини між урядом та міськими головами, на скільки потрібно піднімати тарифи на тепло- та гаряче водопостачання для населення, тому що зросли тарифи на розподіл газу, піднялася суттєво зарплата працівників підприємств ТКЕ. А ще в тарифі на теплі послуги врахована зовсім інша ціна газу – в окремих містах вона є навіть 4 грн за кубометр.

А тепер запитання: хто ж підписав? Маленькі підприємства підписали, великі – ні. Великі – це підприємства теплокомуненерго, які забезпечують опалення та гаряче водопостачання у великих містах. У нас же теплопостачанням займаються ще й дахові котельні – стоять на дахах у багатоповерхових житлових будинках. Вони ж також споживачі газу, тому підписали договори з «Нафтогазом», бо їм немає куди діватися. А великі не підписали.

Як виконується ухвалений влітку закон про реструктуризацію газових боргів, який мав би забезпечити фінансову стабільність на ринку природного газу. Документ передбачає часткове списання та проведення взаємозаліків між боржниками?

Так, цей закон прийнятий, але він визначає лише процедури, в який спосіб буде виплачена компенсація з держбюджету тих збитків, які були завдані підприємствам теплокомуненерго діями НКРЕКП через невідповідність тарифів економічно обґрунтованому рівню. Потрібно вносити зміни до держбюджету, які передбачали б джерела відшкодування цих збитків.

Зараз в областях створюються спеціальні територіальні комісії, куди входять обласні державні адміністрації, фінансова аудиторська служба, СБУ, прокуратура та багато інших контролюючих органів. Вони перевіряють, яка має бути сума відшкодована комунальним підприємствам, верифікують цю суму і лише тоді мають бути внесені зміни до державного бюджету, де буде передбачена сума для компенсацій.

Ми б хотіли, щоб ця сума була виділена до початку опалювального сезону, щоб нам можна було розрахуватися за минулу заборгованість за газ, яка склалася не з нашої вини. Кабмін, по суті, визнав свою вину, що через регулювання галузі разом з НКРЕКП вони тепер стануть платниками боргів підприємств теплокомуненерго. Ми б хотіли, щоб ці борги були компенсовані до початку опалювального сезону, щоб підприємства ТКЕ нарешті почали купували газ і могли гасити зарплатні борги працівникам ТКЕ, тобто почати діяльність з чистого аркуша.

Про яку суму йдеться?

Близько 30 млрд грн – ця сума буде верифікована, перевірена купою контролюючих органів за кожним конкретним підприємством, яке претендує на цю компенсацію на різницю в тарифах і потім буде оголошена остаточна цифра.

За вашими прогнозами, чи буде виділена ця сума в бюджеті до початку опалювального сезону?

Ні, не буде.

І що ж тоді буде зі стартом опалювального сезону?

Не знаю, колись була така історія, що особисто президент відкривав вентиль газопостачання на одній з котелень. Я думаю, що й тепер з таким же геройством буде вирішуватися ця проблема.

Чи почала місцева влада встановлювати тарифи підприємствам ТКЕ до настання опалювального сезону?

Ні, не почала. Для того, щоб органи місцевого самоврядування встановлювали тарифи, мають бути прийняті відповідні нормативно-правові підзаконні акти, які визначають цей порядок. Наразі вони ще до кінця не прийняті та не оприлюднені Кабміном. Але в будь-якому разі ми кажемо, що функція органів самоврядування – плюсувати вартість всіх складових, які визначаються на державному рівні: ціна на електроенергію, газ, встановлені мінімальні зарплати, розмір податків. Органи самоврядування повинні взяти ці складові, скласти їх і визначити ціну на послуги підприємств теплокомуненерго.

То чи почнеться опалювальний сезон за таких умов?

Опалювальний сезон почнеться, питання лише, коли і як буде постачатися газ. А постачатися буде в борг, тому «Нафтогаз» відразу почне нараховувати штрафні санкції, пені. З підприємств будуть стягуватися ті кошти, які могли б не стягуватися, а й шли б на інші цілі – хоча б на модернізацію котелень, щоб їх робота була ефективнішою та коефіцієнт корисної дії був близько 100%, а не 50%, як зараз. Штрафи та пені, які «Нафтогаз» стягуватиме через суди, – це велика проблема теплокомуненерго.

Наталка Прудка, «Главком»