Комунальний вибух. До чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні?

Енергетика
Виробники теплих послуг наполягають: «Нафтогаз» пропонує паливо на кабальних умовах - Комунальний вибух. До чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні?
Виробники теплих послуг наполягають: «Нафтогаз» пропонує паливо на кабальних умовах
Фото: Укрінформ

Споживачі заплатять рекордні суми за тепло у новому сезоні

За спекотним літом настане похмура осінь, а з нею і черговий опалювальний сезон. Виробники теплової енергії та гарячої води мають підготуватися ще до настання холодів. Але зробити це дуже проблематично, адже у багатьох підприємств просто немає коштів на закупівлю газу через несвоєчасні розрахунки споживачів та збиткові тарифи на теплі послуги, встановлені Регулятором (НКРЕКП).

Часто в тарифах на теплі послуги Регулятор заклав ціну газу приблизно вдвічі меншу, ніж в дійсності платять підприємства. А держава вже третій рік поспіль не компенсує виробникам тепла різницю тарифів – борг держави досяг 30 млрд грн.

Підсумок – підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) заборгували НАК «Нафтогаз України» 50 млрд грн. Для порівняння: на початок опалювального сезону 2019-2020 років було 26 млрд грн, тобто за рік борг зріс майже вдвічі менше.

В Асоціації «Укртеплокомуненерго» стверджують, що галузеву кризу поглиблюють кабальні умови договорів на придбання газу, запропоновані «Нафтогазом». «Опалювальний сезон 2021-2022 років ставиться під загрозу», – наполягають в Асоціації.

В коментарях «Главкому» це гнівно підтвердили й інші учасники ринку теплової енергії. В «Нафтогазі» пообіцяли пояснити, чому монополіст наразився на обурення виробників теплової енергії та гарячої води. Але редакція досі чекає на пояснення монополіста.

Нагадаємо, ситуацію ускладнило те, що 20 травня уряд припинив регулювати ціни на газ для підприємств, які виробляють теплову енергію і гарячу воду, а ще раніше – і для населення. Тобто тепер підприємства теплокомуненерго мають купувати газ за ринковою ціною, яка в останні місяці постійно зростає. На 24 червня на європейських хабах ціна газу стрибнула до майже 15 грн за куб!

Звісно, що й тарифи на теплі послуги до осені будуть перераховані – для різних підприємств експерти прогнозують зростання в межах 30-80%, в залежності від того, яка ціна газу була раніше закладена в тарифи на теплі послуги для окремо взятого підприємства.

До прикладу, в деяких підприємствах ТКЕ в тарифі на тепло ціна газу лише 4 грн, а в дійсності вони його купують по 8 грн, а інколи й по 11 грн за куб.

З червня для виробників тепла НАК пропонує газ за ціною 7,42 грн за куб, але вона може зрости, адже в умовах договору «Нафтогаз» передбачив право індексувати тарифи відповідно до цін на європейському ринку. А про обіцяний значно дешевший газ власного видобутку «Нафтогаз» вже й не згадує.

За даними «Нафтогазу», його підрозділ «Нафтогаз Трейдинг» пропонує виробникам тепла укласти трирічні угоди на постачання газу за довгостроковою ринковою ціною та її індексацією один раз на рік (з урахуванням зміни котирувань на європейському хабі NCG та курсу валют). Ціна на перший рік становить 7,42 грн за один кубометр газу (з ПДВ, але без врахування тарифу оператора газотранспортної системи).

«Нафтогаз» крутить цінами

Отже, орієнтиром ціни на газ «Нафтогаз» обрав німецький газовий хаб NCG! «Главком» вже писав про маніпуляції, які почалися відтоді, як внутрішні ціни прив`язали до котирувань на європейських газових хабах: спочатку в 2016 році – до німецького NCG, а в січні 2020-го – до TTF в Амстердамі. Відтоді ціни на українській біржі в опалювальний сезон майже зрівнялися з цінами в європейських країнах, попри те, що Україна імпортує лише 30% від загального споживання, а решту 70% покриває за рахунок власного видобутку.

Та коли в січні цього року ціни для населення побили антирекорди останніх семи років, в Україні почалися масові протести. Доцільно нагадати, що газ на початку року подорожчав до майже 10 грн за кубічний метр (з ПДВ і без доставки), це втричі більше, наприклад, ніж було у червні 2020-го - тоді газзбути продавали газ по 2,8 грн за куб. Це стало шоковою терапією, народ не стерпів і вийшов на вулиці по всій Україні.

Під тиском протестів уряд був змушений обмежити ціну для населення до 6,99 грн за кубометр (з врахуванням ПДВ) з 1 лютого до 31 березня. Потім ціну знову почав встановлювати ринок. Але сподівання, що з приходом весни, а потім і літа ціни на європейських ринках почнуть падати, виявились марними.

Цього літа склалася парадоксальна ситуація – у червні ціна у Європі стрибнула до майже 15 грн за кубометр, це майже ушестеро більше, ніж було в червні-2020. І тепер постачальники газу опинились у складній ситуації: як уникнути збитковості, адже встановлена річна ціна для населення вже майже вдвічі нижча, ніж на європейському ринку.

Середня митна вартість імпортного газу у червні 2020 року була менше 2,4 грн за кубометр. Тому минулого року був накопичений рекордний запас газу на зиму – понад 28 млрд куб м. 2021 року уряд зобов’язав накопичити 17 млрд. Але у травні-2021 середня митна вартість вже перевищила 8 грн за кубометр, або майже $291 долар за тисячу кубів. У червні ціна продовжувала зростати.

Отже, уряд мав би перейти від розмов до справи – створення українського газового хабу, де потужним маркет-мейкером стала б державна компанія «Укргазвидобування», що входить до складу «Нафтогазу». Тоді б ціни не стрибали б так різко, бо доступ до дешевого українського палива мали б всі компанії, які постачають газ населенню та теплокомуненерго.

«Главком» писав про те, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства наполягає на створенні газового хабу в Україні і наданні усім учасникам ринку доступу до ресурсу «Укргазвидобування».

Але «Нафтогаз» продовжує ігнорувати ці рекомендації, натомість газовий монополіст пропонує теплокомуненерго купувати блакитне на кабальних умовах. Тому не виключено, що з початком опалювального сезону на вулиці вийдуть не лише мешканці приватних, а й багатоквартирних будинків. Станеться це, як тільки споживачі отримають перші платіжки з астрономічними сумами, розрахованими за новими тарифми. Питання в тому, хто їх перерахує: НКРЕКП чи місцева влада?

Нові тарифи: хто затвердить?

Програма діяльності уряду передбачає, що з 2021 року повноваження з регулювання діяльності усіх підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення будуть передані місцевим органам влади, це планується зробити в кілька етапів.

До 2017 року право встановлювати тарифи для усіх комунальних підприємств мала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Але згодом Регулятор затвердив нові ліцензійні умови, а регулювання діяльності значної кількості підприємств теплопостачання (207 із 254), та водопровідно-каналізаційного господарства (88 із 144 ) перейшло від НКРЕКП до місцевих органів владу. Варто наголосити, що на місцевий рівень перекинули лише малопотужні господарюючі суб’єкти, великі комунальні підприємства залишилися у віданні НКРЕКП. Тепер же Регулятор вирішив віддати й решту підприємств.

За даними Мінрегіону, наразі НКРЕКП регулює 27 підприємств теплопостачання та 53 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.

На місцевий рівень передали підприємства теплопостачання із значними обсягами збитків, а також кредиторської та дебіторської заборгованості. Обсяги збитків підприємств теплопостачання за період регулювання НКРЕКП (з 2014 року) зросли у 3,2 раза, а підприємств водопостачання та водовідведення – у 2 рази. Причинами збитковості став несвоєчасний перегляд тарифів на теплову енергію та комунальні послуги НКРЕКП.

9 червня Регулятор ухвалив рішення про передачу на рівень місцевих органів влади право встановлювати тарифи і відразу ж оголосив громадські обговорення цього нововведення, вони мають тривати місяць, до 9 липня. На сайті НКРЕКП розміщено відповідний проєкт постанови.

Отже, тепер кожен охочий має право подати свої пропозиції. Учасники ринку активно подають свої доповнення. Але ніхто з тих, з ким поспілкувався «Главком», не вірить, що ці пропозиції будуть враховані до настання опалювального сезону, спочатку потрібно було б вирішити ключові проблеми галузі – борги, штрафи та пені. Для цього вже напрацьовані документи, але всі вони припадають пилом у робочих кабінетах чиновників та депутатів. Ще у жовтні уряд подав до парламенту законопроєкт №4215 про регулювання діяльності комунальних підприємств, але він досі не ухвалений.

«Главком» звернувся до провідних експертів ринку теплокомуненерго із проханням пояснити, що зміниться, якщо НКРЕКП зважиться передати право місцевим органам на затвердження тарифів для виробників теплих послуг та чи можливо це право реалізувати до настання опалювального сезону? У наступному матеріалі ми опублікумо їх думки щодо цього.

Наталка Прудка, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Комунальний вибух. До чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні?