Чому імпорт струму з Росії та Білорусі зупинили тимчасово, а не назавжди?
Як так сталося, що Україна обмежувала власне виробництво, але продовжувала імпорт з недружніх країн?
Державний Регулятор (НКРЕКП) 26 квітня тимчасово заборонив купувати електроенергію у ворожої Росії та в її сателіта Білорусі до 1 жовтня. Рішення ухвалено на особисте прохання міністра енергетики Германа Галущенка – раніше міністр звернувся до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерія Тарасюка.
«Я виступав на засіданні НКРЕКП й вимагав безстрокової заборони, або хоча б до кінця цього року. Нагадував і про російську агресію, і про останні події в Білорусі, і про резолюції ПАРЄ. Однак фактично прийнято рішення зупинити імпорт поки тільки на чотири місяці», – заявив народний депутат України, член фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко.
Дійсно, чому заборону на імпорт ввели лише до жовтня?
Зимові морози позаду, але Україна й досі продовжувала імпортувати електроенергію з недружніх до себе країн. Парадоксальність ситуації в тому, що імпорт Україні взагалі не потрібен, адже маємо достатній об’єм внутрішнього виробництва. І часто системному диспетчеру – НЕК «Укренерго» – доводиться стримувати надлишкове виробництво.
В травні проблема надлишку виробництва власної електроенергії гостро постала через підвищення середньодобової температури повітря, а відтак, споживання електроенергії скоротилося, тому впродовж минулого тижня різких обмежень зазнали виробники з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
На думку експертів, закупівля електроенергії з Білорусі вплине на плани зі синхронізації енергосистем України та Європи ENTSO-E (Платформа Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії – «Главком»), оскільки напередодні об'єднання українська енергосистема має пропрацювати в автономному режимі.
«Енергосистеми країн Євросоюзу та Євразійського економічного співтовариства – несумісні. Тому не можна буде інтегруватися в ENTSO-E, купуючи електроенергію в Білорусі чи Росії», – зазначив експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Імпорт з політичним забарвленням
Рішення про заборону імпорту має суто політичне забарвлення, адже закупівлю електроенергії в Білорусі заборонили лише після того, як сталася примусова посадка борту Ryanair з опозиційним журналістом Романом Протасевичем на борту. Вказівку на посадку давав сам президент Лукашенко, який підняв у повітря навіть винищувач Міг-29, створивши загрозу всім пасажирам та екіпажу літака. Подія набула широкого резонансу у всьому світі.
«Рішення (про призупинення авіасполучення з Білоруссю) – суто політичне, воно пов’язане з діями білоруської влади щодо порушень прав людини. Відповідно, таке рішення мала б приймати Рада національної безпеки і оборони України, і вводити в дію мав би президент Володимир Зеленський своїм Указом. А питання щодо взаємовідносин з Білоруссю та Росією в електроенергетиці (в тому числі щодо імпорту та експорту електричної енергії) має бути врегульовано виключно на рівні Закону України, з огляду на Угоду про асоціацію з ЄС і синхронізацію з ENTSO-E, як однією зі складових євроінтеграційного процесу», – відразу ж після заборони імпорту прореагував у Фейсбуці колишній радник міністра енергетики, адвокат Олександр Трохимець.
Варто нагадати, що право регулювати імпорт з Росії та Білорусі протягом 2021 року державний Регулятор отримав у травні – після того, як президент підписав ухвалений парламентом закон про внесення змін до законодавчих актів про сертифікацію «Укренерго». «Тимчасово, до 31 грудня 2021 року, Регулятор має повноваження обмежувати доступну пропускну спроможність, що розподіляється на добових та місячних аукціонах на 2021 рік, у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства», – сказано в документі.
Отже, поставки електроенергії з Росії та Білорусі перевели в режим ручного управління, тоді як в нетрях парламенту застрягло декілька законопроєктів, в тому числі, й про повну заборону імпорту з цих країн.
«Передали право на нижчий рівень, щоб відвести стрілки від себе. Очевидно, що рішення про заборону імпорту буде прийматися на вищому політичному рівні, а НКРЕКП - тільки стрілочник», - написав у Фейсбуці експерт Володимир Омельченко.
На догоду Путіну та Лукашенку?
Зупинити імпорт з країни-агресорки та Білорусі можна було щонайменше 5 місяців тому, коли завершувався термін законодавчого врегулювання цієї проблеми. «Главком» попереджав, що з січня 2021 року НКРЕКП втратить право обмежувати імпорт електроенергії з країн, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства, мова якраз йшла про Росію та Білорусь.
Закон про ринок електроенергії наділяв НКРЕКП такими повноваженнями до 31 грудня 2020 року. Регулятор міг обмежувати пропускну здатність міждержавних електромереж, які розподілялися між учасниками енергоринку на добових та місячних аукціонах в частині міжнародних перетинів між Україною та державами, що не є членами Енергетичного Співтовариства. Тому потрібно було лише продовжити тимчасову заборону на імпорт електроенергії з Росії і Білорусі через внесення змін до законодавства. Відповідний законопроєкт №4493 вже більше 5 місяців лежить у парламенті – він навіть був схвалений парламентським комітетом з питань енергетики, але до сесійної зали так і не дійшов – тому що голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус (фракція «Слуга народу») не виносив документ на засідання погоджувальної ради.
Натомість Андрій Герус у березні запропонував альтернативний законопроєкт №5208 на цю ж тему, де пропонувалося імпорт з Росії – заборонити, а з Білорусі – ні. Цей документ також застряг у парламенті.
А вже з 1 січня відкрилися шлюзи для імпорту електроенергії, тепер їх тимчасово призупинили до 1 жовтня. Коли Україна в січні відкрила імпорт електроенергії з Білорусі, а в лютому – з Росії, Європейський Союз висловив невдоволення. Києву нагадали, що Україна має поважати зобов'язання, прийняті в рамках Енергетичного співтовариства, у частині імпорту електроенергії з електростанцій, що будуються без дотримання вимог міжнародних конвенцій.
А вже 19 березня президент Литви Гітанас Науседа у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію з Білоруської АЕС, адже до будівництва електростанції причетна Росія, яка намагається використати цей проєкт «для розширення свого впливу».
Доречно нагадати, що постачання російської електроенергії було зупинене в розпал воєнних дій у 2015 році, але з 1 жовтня 2019 року торгівля відновилась. Імпорт струму із Росії завдав колосальних збитків українському енергетичному комплексу, призвів до зупинки шахт через мільярдні борги теплових електростанцій перед шахтарями. Тепер знову аналогічна ситуація. І все тому, що імпортери продають електроенергію на українському ринку дорожче, ніж купили її в Росії, чи Білорусі, для них це досить вигідна операція.
Наталка Прудка, для «Главкома»