Офіс президента запроваджує «ручний» ринок газу для виробників тепла: ціни стрибатимуть знизу вгору і навпаки
«З жовтня все населення може залишитися без централізованого опалення», – заявив мер Києва, голова Асоціації міст України Віталій Кличко відразу ж після того, як уряд оголосив про відмову з 20 травня від державного регулювання цін на газ для підприємств теплопостачання. Точніше, уряд відмовився від продовження дії механізму покладання спеціальних зобов'язань (ПСО) на НАК «Нафтогаз України». Що це означає? Тепер підприємства, що виробляють теплову енергію і гарячу воду, будуть купувати газ за ринковою ціною, яка останнім часом постійно зростає. Що потягне за собою чергове збільшення цифр у платіжках.
Отже, з 20 травня припинилися урядові зобов’язання «Нафтогазу» постачати газ підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) за фіксованою ціною (і без передоплати) – в травні НАК продавав газ по 8,3 гривні за куб. Водночас середня ціна на червень на Українській енергетичній біржі вже перевищила 12 грн за куб, тобто газ для виробників теплової енергії в одну мить може подорожчати на 50%, а з приходом осінніх холодів ціна може стрибнути ще вище.
Задля страхування ризикованих стрибків, в Офісі президента придумали свою «ринкову» ціну, але при цьому вирішили зберегти монополію «Нафтогазу» на весь видобутий в Україні дешевший газ – щоб можна було одноосібно продавати в рази дорожче, ніж його собівартість.
В будь-якому разі перехід на ринкові ціни на комірне призведе до різкого зростання тарифів на опалення та гаряче водопостачання для мешканців багатоквартирних будинків, адже в тарифах на «теплі послуги» вартість газу сягає 80%. Тому вже в наступному опалювальному сезоні в платіжках українців оплата за опалення та гарячу воду може різко зрости. Крім того, більшість виробників тепла мають величезні борги перед НАКом, тому не мають змоги купувати газ на умовах передоплати. «Уряд та НАК «Нафтогаз України» своїми діями вже в травні залишають 120 міст – 5 мільйонів громадян – без гарячої води, а бюджетні установи – без природного газу», – заявив Віталій Кличко.
За його даними, «Нафтогаз» вже виставив неприйнятні умови для підписання договорів з виробниками теплової енергії. «Ціна вище 9 грн за 1 кубічний метр, авансова оплата, подобове замовлення обсягів газу, надмірні штрафні санкції навіть за дрібне відхилення від умов НАКу. Це призведене до стрімкого зростання тарифів для населення та неплатежів за комунальні послуги. А також – до непомірних видатків бюджетів територіальних громад на закупівлю природного газу для садочків, шкіл, лікарень».
«Главком» неодноразово писав про те, як «Нафтогаз» виставляв неприйнятні умови договорів з виробниками тепла, через що більшість підприємств опинилася в стані фінансового краху.
Ключове питання: чому «Нафтогаз» диктує високу ціну на газ для виробників тепла – 9 грн за куб, а не виставляє дешевий газ власного видобутку на біржу? Адже саме на біржі мав би сформуватися індикатив газового ринку, що дозволило б позбавитися від суттєвого впливу через дорогий імпорт з європейських країн. Натомість встановленням «ринкової» ціни на газ зайнявся Офіс президента, звісно, за вказівкою гаранта Конституції.
Хто контролює газовий ринок України?
Після оголошеної урядом відмови від державного регулювання ціни газу для ТКЕ, відразу ж заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко провів нараду (у режимі відеоконференції ) щодо забезпечення теплом громадян за нових умов у наступному опалювальному сезоні. У заході взяли участь міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, а також представники областей і міст.
Скасування дії спеціальних обов’язків (ПСО) з продажу газу виробникам теплової енергії збентежило очільників міст і представників теплокомуненерго. Тому Кирило Тимошенко пообіцяв підтримку містам, і запевнив у виконанні всіх домовленостей, які були зафіксовані в Меморандумі щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, який у лютому 2021 року підписали представники уряду, НАК «Нафтогаз», НКРЕКП і мери українських міст. «Я як заступник керівника Офісу саме з питань регіональної політики завжди стою на вашому боці, але й на боці держави», – зазначив Тимошенко.
Втім, Віталій Кличко у вище згаданій заяві звинуватив уряд у не виконанні взятих на себе зобов’язань. «Зокрема, не здійснюється компенсація втрат комунальним підприємствам, що не дозволяє розпочати підготовку до опалювального сезону. А також арештовують рахунки комунальних підприємств теплопостачання, блокують роботу підприємств, люди залишаються без заробітної плати».
Своєю чергою, міністр Чернишов зауважив, що до початку нового опалювального сезону потрібно вирішити проблеми наявних боргів підприємств ТКЕ перед «Нафтогазом» та запобігти накопиченню нових. Проте у повідомленні для громадськості жодної конкретики про те, що саме планується зробити, і ні слова, якою ж буде нова ціна на газ для ТКЕ.
По чому газ від монополіста?
У «Нафтогазі» запевняють, що «зупинка дії ПСО не спричинить особливих проблем для учасників газового ринку. Будь-які хвилювання зайві, – заспокоїв директор з інтегрованих комунікацій «Нафтогазу» Максим Білявський. – Угоди про комерційні закупівлі газу в ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уже уклали 12 великих підприємств теплокомуненерго, зокрема з Києва та Харкова». Найближчими днями НАК очікує на підписання ще низки контрактів».
Якою ж буде закупівельна ціна, «Нафтогаз» пообіцяв «Главкому» повідомити вже цього тижня. Відомо, що НАК готується оголосити фіксовану річну закупівельну ціну для ТКЕ – по типу того, як це зробили для побутових споживачів.
Проте вже зрозуміло, що фіксована ціна для ТКЕ зросте, адже за даними Асоціації міст України закупівельна ціна газу встановлена на рівні 9 грн за кубометр. І хоча це значно нижче, ніж ціна на біржі (12 грн за куб), все одно це прискорить нарощування боргів за газ підприємств теплокомуненерго перед «Нафтогазом» - сума боргу за останніх 5 років подвоїлася і вже сягає майже 56 млрд грн, з них 21 млрд грн - за 2021 рік (дані «Нафтогазу»). Водночас виробникам тепла не вистачає коштів ні на оплату спожитого газу, ні на ремонт теплових мереж. Тож не дивно, що в містах стали часто з`являтися гарячі гейзери з-під асфальту.
Через подорожчання газу ситуація в комунальному секторі погіршується з кожним роком, хоча переважна більшість населення сумлінно сплачує рахунки за комунальні послуги. Але державний Регулятор (НКРЕКП) протягом декількох років поспіль встановлював збиткові тарифи для підприємств теплокомуненерго, тому зібрані зі споживачів платежі майже повністю йшли на розрахунки за газ. На модернізацію та розвиток теплових мереж нічого не залишалося, а тепер ще й потрібно повертати накопичені борги за газ. Тому коли більшість підприємств ТКЕ перейшла під управління міської влади, ситуація не покращилася. «Главком» писав про те, як стрімка деградація централізованої системи опалення спонукає мешканців багатоповерхівок до масового переходу на індивідуальне опалення, переважно газове.
Чому ж ціни не знижуються, а повзуть все в вгору та вгору?
Ключове питання у формуванні справедливої ринкової ціни на газ – змусити «Укргазвидобування» продавати свій газ на біржі – відповідний проект закону лежить у Верховній Раді. Він передбачає продавати на біржі 30% від усього товарного газу, видобутого в Україні. Але документ застряг в комітеті Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Отже, комусь дуже вигідно не знижувати ціну на газ, тому депутати блокують цей законопроект.
Великі сподівання покладалися на нове керівництво «Нафтогазу», але, схоже, новий керівник НАКу Юрій Вітренко все залишає без змін. Доцільно нагадати, що «Нафтогаз України», яким донедавна керував Андрій Коболєв, волів одноосібно розпоряджатися ресурсом дочірньої структури «Укргазвидобування», і лише незначні обсяги видобутого газу виводив на біржу. Через стримування торгів в Україні так і не сформовано індикатив для газу власного видобутку, тому ціна зазнає суттєвого впливу через дорогий імпорт з європейських країн.
«Главком» писав, що якби компанія «Укргазвидобування» продавала на біржі хоча б 6,5 млрд кубометрів, тоді б всі потенційні постачальники газу населенню могли б купувати цей газ. Але цього зроблено не було. Тому орієнтиром вартості газу для українців залишаються ціни на європейському хабі TTF, попри те, що поставки з країн ЄС складають лише третину від загального споживання Україною (30 млрд куб м). А ціна на хабі TTF на 21 травня перевищила 12 грн за кубометр – стільки ж коштує ресурс на червень на Українській енергетичній біржі.
За розрахунками Центру Разумкова, якби всі учасники ринку отримали доступ до газу внутрішнього видобутку, тобто купували б його за тією ж ціною, що і «Нафтогаз», то ціна газу для побутових споживачів становила б максимум 5,7-5,9 грн/куб м із ПДВ та тарифом оператора газотранспортної системи. Але схоже, що «Укргазвидобування» не випустять на біржу зі своїм газом. Тому всі угоди про комерційні закупівлі газу виробники тепла змушені укладати з дочірньою структурою «Нафтогазу» – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
А все можна було б вирішити дуже просто. «Провести анбандлінг «Нафтогазу» – так, як це задумувалося на початку, тобто відокремити компанію «Укргазвидобування» від НАКу і зобов`язати її продавати весь газ на біржі, - нагадав у Фейсбуці колишній міністр соцполітики Андрій Рева. – Саме Коболєв заблокував анбандлінг «Нафтогазу» і, замість демонополізації ринку газу, він перетворив «Нафтогаз» на супермонополію, яка вже захопила й частину роздрібного ринку. А що Вітренко? Він нічого принципово змінювати не буде. Але буде слухняно виконувати команди з Банкової. Якщо потрібно буде «найвеличнішому» політичному діячу сучасності знизити тарифи на газ перед виборами – будь-ласка! Потрібно збільшити відрахування на програми президента - нема питань! Ость такий ринок. Ручний», – прогнозує Андрій Рева.
Наталка Прудка, для «Главкома»
Коментарі — 0