День, коли не стане світла. Чим завершується рік нової влади на енергоринку

Профспілка, яка представляє інтереси працівників атомно-промислового комплексу, минулого тижня зробила тривожну заяву. Національна компанія «Енергоатом», виробляє 56% електроенергії в Україні, вперше за багато років має проблеми з виплатою заробітної плати співробітникам. Компанія тепер також має заборгованість зі сплати податків і відсотків по кредитах. Також вже є затримка з оплатою за ядерне паливо.

З чим пов’язана така криза? Чому вперше за багато років найпотужніший гравець на ринку електроенергії країни стикнувся з такими проблемами?

Звідки прийшла біда

Звичайно, свою роль грає нинішнє падіння споживання електроенергії. Це сталось і через теплу погоду, і через глобальну кризу та зупинку промислових підприємств в умовах карантину.

Ще більше проблему загострило те, що уряд  дозволив населенню не платити за комірне, у тому числі і електрику. Це лише прискорює зростання боргів.

Але є й причини, яких влада могла цілком уникнути. Серед таких, наприклад, суперечливий імпорт дешевої електроенергії з Білорусі та РФ. Дозвіл на таку торгівлю Україна ухвалила  минулого року. Як писав «Главком», Україна відкрила енергетичний шлюз з подачі голови профільного енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса. Депутат від «Слуги народу» вніс скандальну поправку, яка передбачила можливість закупок електроенергії з сусідніх країн. І саме через це вітчизняні енергогенеруючі компанії вже з минулого року почали скорочувати обсяги виробництва, а шахти зупиняти роботу - бо, попит на вугілля з боку енергетиків суттєво знизився.

З жовтня минулого року по березень поточного обсяг імпорту електроенергії склав понад 0,9 млрд кВт-год. Для порівняння: роком раніше таких закупок взагалі не було. Імпорт електроенергії з ЄС склав ще 2,4 млрд кВт-год.

Відповідь на питання, чому все так погано, варто також пошукати у подіях, які відбулись дещо раніше.

1 липня 2019 року в Україні був запущений новий ринок електроенергії. Відповідно до прийнятого ще в 2017 році закону «Про ринок електричної енергії», була проведена демонополізація галузі: на базі ДП «Енергоринок» створені дві державні підприємства - «Оператор ринку» і «Гарантований покупець».

Перша компанія організовує торгівлю електроенергією, друга купує всю «зелену» електроенергію і забезпечує, щоб ціни для населення залишалися на прийнятному рівні (уряд побоювався, що якщо тарифи для побутових споживачів відпустити, то наслідки можуть бути непередбачуваними). Крім того, нова ринкова модель передбачала, що кожен споживач сам зможе вибирати постачальника електроенергії. Але як показав досвід, ні до чого хорошого ця модель поки що не привела. Обмеження, які ввели при запровадженні ринку, спотворили його нормальне функціонування. До цього додався відверто нереалістичний енергобаланс, який вперто не хочуть наближати до реалій.  

«Гарантований покупець» набуває електроенергію у виробників, частину продає Постачальникам універсальних послуг (обленерго) за фіксованим тарифом, а частину продає на ринку «На добу вперед» для компенсації втрат. Це в ідеалі. На практиці виявилося, що втрати ніяк «не хочуть» компенсуватися.

Причина - свідомо нереалістичний енергобаланс, який попри вимоги операторів ринку і експертів, керівництво галузі не переглядає. Крім того, регулятори енергетичної галузі до цих пір утримують необґрунтовано низькі ціни на електроенергію, хоча адміністративні обмеження повинні були скасувати до 1 січня 2020 року.

Зараз 90% своєї електроенергії «Енергоатом» змушений продавати ГП «Гарантований покупець» за фіксованою ціною (і тільки 10% - за ринковою, за прямими договорами), але навіть за цими цінами не може отримати свої гроші.

На сьогоднішній день у «Гарантованого покупця» серйозні фінансові проблеми. Так, компанія винна «Енергоатому» за вироблену електроенергію понад 4,4 млрд грн. Борг перед «Укргідроенерго» - близько 0,5 млрд грн, перед виробниками «зеленої» енергії з відновлюваних джерел - понад 3,1 млрд грн.

29 березня «Енергоатом» обмежив поставки електроенергії ГП «Гарантований покупець» за порушення термінів оплати (її поточний рівень - всього 40%) і почав самостійно продавати електроенергію, збільшуючи обсяги продажів на ринку «на добу вперед». Інакше у вітчизняній атомній енергетиці може статися колапс. А з атомними електростанціями, це відомо всім, краще не жартувати.

Падіння цін і мільярдні збитки

Тим часом ціни на електроенергію на оптовому ринку рекордно обвалилися. Як розповідає «Главкому» співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич: якщо в минулому році вартість 1 кВт/год була 1,65 грн, то минулого тижня вона становила 65 копійок - це бодай половина собівартості виробництва. Пояснення такому падінню просте: через кризу, викликану коронавірусом, різко впало промислове виробництво, підприємствам необхідно набагато менше електроенергії. Проте це не єдина причина –  увесь час відбувається тиск на виробників електроенергії, щоб вони знижували ціну на догоду окремим енерговитратним промпідприємствам. Надприбутки цих немодернізованих виробників –  це збитки енергокомпаній.

До речі, якщо у «Енергоатома» відносно невисока операційна собівартість виробництва (головні капітальні витрати були здійснені в АЕС ще в радянські часи), то собівартість кіловата на теплових електростанціях - 1,20 грн. Тобто, майже вдвічі дорожче ринкової вартості. А це колосальні збитки.

Для розуміння: втрати ТЕС лише за останні пів року склали 3,1 млрд. грн. За таких умов суттєво впав попит на вугілля. Як наслідок, уже зупинені великі шахти «Добропіллявугілля» і «Краснолиманська». А, наприклад, у Вугледарі, місті-супутнику двох шахт, одну з них вже закрили – «Південнодонбаську №1». Якщо закриють другу, містечко виявиться просто без засобів для існування, що загрожує соціальними заворушеннями. А до Донецька там 40 кілометрів...

Ситуація, що склалася, на думку галузевих експертів, свідчить: країна може залишитися без світла. Це може статися буквально через те, що зупиняться електростанції.

Які ж заходи вживає керівництво енергетичної галузі?  На думку опозиційних політиків, воно проводить відверто антидержавну політику. Більш стримане у свої коментарях керівництво профспілки атомників. На його думку, ситуація, що склалася на енергоринку, стала логічним наслідком політики, яку проводили і проводить голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус (який наполегливо лобіює імпорт російської електроенергії), глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк (відомий своїми зв'язками з російським олігархом Олександром Бабаковим), та вже колишній міністр Олексій Оржель і нинішній в.о. міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Віталій Шубін.

Атомпрофспілка свого часу вже закликала керівництво країни зняти з посади міністра енергетики і захисту навколишнього середовища Олексія Оржеля. Стверджуючи, що «Обмеження виробництва вітчизняної електроенергії на користь імпорту з Росії та Білорусі, і в той же час проти експорту української атомної електроенергії в ЄС демонструють його бажання змінити курс від енергонезалежності України до залежності від РФ». Фахівці доводять: на імпорті російської електроенергії (яка на 20% дешевша за українську) заробляють певні компанії і олігархи, інтереси яких, як стверджують поінформовані експерти, відстоював Герус, але саме через це вітчизняна енергетична галузь опинилася під загрозою.

Оржель таки пішов у відставку з усім попереднім урядом. Але що далі? Досить дивно: вже понад місяць в країні є новий уряд, але немає профільного міністра – досі тільки виконувач обов'язків.

При цьому за весь цей період поглиблення кризи профільне міністерство, як і парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу так і не запропонували план порятунку галузі.

Оцінку цій ситуації дав колишній прем'єр-міністр, засновник фонду «Відкрий Україну» Арсеній Яценюк. «Якщо зараз не приймати рішення, як ми будемо діяти завтра і післязавтра в енергетиці, то увійдемо в енергетичну кризу, де не буде ні світла, ні вугілля», - попередив ексглава уряду.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»