рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Надзвичайний стан в енергетиці. Як Коломойський із Зеленським «рятують» Україну

    енергетика
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Надзвичайний стан в енергетиці. Як Коломойський із Зеленським «рятують» Україну

    Парламент дозволив нарощувати імпорт електроенергії з Білорусі та Росії

    Рятуючи енергосистему України від запровадження надзвичайного стану і віялових відключень споживачів, Верховна Рада в пожежному режимі 18 вересня ухвалила зміни до закону «Про ринок електроенергії», які відкривають ширші можливості для імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу. Фактично Україна дозволила імпорт електроенергії з Білорусі та Росії на ринку «за двосторонніми договорами», тоді як до цього часу ці країни могли продавати свій товар лише на ринку «на добу наперед» та «балансуючому ринку». Необхідність збільшення імпорту електроенергії зумовлена відсутністю потрібних запасів вугілля на теплових електростанціях, а це загрожує їх зупинкою в розпал зимових похолодань. Але ж і перспектива купувати енергію у країни-агресора також не радує.

    «Думаю, з Росії у нас імпорту електроенергії не буде. До прикладу, Росія нам не продає газ, а Україна також запровадила спеціальні мита на імпорт нафтопродуктів у відповідь на розширення російських економічних санкцій проти України. Ми, звичайно, будемо обмежувати поставки з Росії для посилення нашої енергетичної безпеки. А от з Білорусі такі поставки можуть бути - вони і сьогодні є, але лише на «ринок на добу наперед», - повідомив «Главкому» голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

    За даними нардепа, «буде розроблено новий закон про ринок електроенергії, адже там багато чого треба міняти». «Думаю, зміни вступлять в силу не раніше зими…. В нині чинному законі прописана лобістська редакція в інтересах одного українського монополіста для того, щоб максимально обмежити поставки електроенергії на український ринок - вони не хотіли, щоб із Білорусі відбувалися якісь поставки. Тепер будь-яке підприємство, навіть водоканал, може купувати дешевшу електроенергію у білорусів за двосторонніми контрактами. Але монополіст в цьому не зацікавлений», - наголосив Герус, спростувавши підозри учасників ринку в тому, що зміни запроваджені на догоду російському бізнесмену Костянтину Григоришину.

    Безперечно, кожен споживач хоче купити якомога дешевшу електроенергію, а тому посилення конкуренції на ринку сприятиме зниженню ціни. Існуючі обмеження для імпорту розкритикувала Американська торгівельна палата в Україні, що й стимулювало нову владу до запровадження згаданих змін. За відповідну поправку Геруса віддали голоси 265 народних депутатів, але багатьох членів профільного парламентського комітету – але не слуг народу - обурило те, що зміни в закон про ринок електроенергії були внесені разом із законопроектом №1084 - «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії». На засіданні Комітету за дві години до голосування під куполом Герус і сам зізнався, що рішення не зовсім коректне, але, на його думку, воно виправдане заради термінового порятунку енергетики від повного краху.

    Верховна Рада проголосувала за виключення із Закону «Про ринок електроенергії» частину восьму статті 67, в якій йшлося, що «увесь обсяг електричної енергії, імпортованої з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу наперед» та «балансуючому ринку». 

    Чи врятує імпорт електроенергії від запровадження надзвичайного стану в енергетиці?

    До настання опалювального сезону (15 жовтня) запаси вугілля на складах теплових електростанцій мають становити щонайменше 2,2 млн тонн, але генеруючі компанії на 9 вересня не дотягували навіть до 750 тис. тонн – це вдвічі нижче минулорічних запасів. Тому через катастрофічну ситуацію з накопиченням вугілля на зиму в енергетиці вже найближчим часом планували запровадити надзвичайний стан. Про це стало відомо з власних урядових джерел «Главкома».

    Отже, через відсутність належних запасів вугілля безпека постачання електроенергії споживачам опинилася під загрозою. А відтак, відповідно до закону про ринок електроенергії, що вступив у дію з 1 липня, оператор системи передачі – цю роль виконує НЕК «Укренерго» - вперше за всю історію свого існування зобов’язаний оголосити про надзвичайний стан в об’єднаній енергосистемі України, тоді як раніше це міг робити лише уряд.

    Зрозуміло, що через дефіцит вугілля теплові електростанції будуть простоювати, а відтак, потреби споживачів в електроенергії почнуть обмежувати через ручне управління – щоб цього не сталося, й було ухвалено рішення про вище згадане збільшення імпорту електроенергії. Україна вже має сумний досвід почергового знеструмлення споживачів – ще в кризові 90-ті, а потім в розпал війни на сході в 2015-2017 роках енергосистему рятували від повного розвалу з допомогою запровадження надзвичайного стану. До прикладу, 2015-го року «ручне» управління на енергоринку України тривало півроку – з осені й до весни.

    В «Укренерго» завжди готові до застосування графіків відключень споживачів. Існує декілька різновидів цих графіків, але найболючіший з них – графік протиаварійних відключень – це коли без попередження в темряву може враз зануритися пів-України заради спасіння енергосистеми від повного краху, тобто, від так званої каскадної аварії. На заході таку аварію називають блекаутом – це коли без світла опиняється вся країна, а на відновлення подачі струму з-за меж держави знадобиться не один тиждень.

    Востаннє влада запроваджувала надзвичайний стан в енергосистемі в лютому 2017 року через блокування поставок антрацитового вугілля з окупованої території Донбасу. Тоді були віялові відключення споживачів з метою скорочення споживання антрациту, а нині більшість енергоблоків переобладнані під споживання вугілля газової групи, тому що головні потужності з видобутку антрациту залишилися на окупованій території. Нині ж у країні зовсім інша ситуація, але через провальну підготовку до осінньо-зимового періоду енергетика опинилася на межі колапсу.

    Чому станції без запасів вугілля?

    Про відсутність запасів вугілля активно заговорили на початку вересня. На думку лідера шахтарських профспілок, народного депутата Михайла Волинця, незадовільна ситуація довкола накопичення вугілля на складах ТЕС напряму пов’язана з проблемами ціноутворення на енергоресурси. Він першим заявив про можливість віялових відключень споживачів. «Якщо нове керівництво держави – президент і парламент і Кабмін не об'єднають зусилля, то ми можемо опинитися перед тим, що будуть обмеження подачі електроенергії підприємствам. Буде просто віялове відключення, без всякого попередження», - попередив Волинець.

    Попри формальну наявність методики «Роттердам+», в реальності з кінця минулого року тариф ГК ТЕС був значно нижчий за формульні розрахунки. Фактичний тариф теплової генерації хронічно не покривав потреб в закупівлі імпортного вугілля. До прикладу, згідно «Роттердам+» тариф ТЕС в 2018 році мав бути 1,8 грн/КВт-год, але в останньому кварталі був знижений до 1,65 грн за кіловат. Ще більшим розрив між «паперовим» тарифом та реальною оплатою вугільних електростанцій він став влітку 2019 року – згідно «Роттердам+» він мав складати близько 2 грн/КВт-год, на практиці ж ТЕС отримували лише 1,42 грн/КВт-год. За таких умов імпортувати вугілля біло неможливо.



    Іншим фактором дестабілізації став хибний енергобаланс на 2019 рік, який штучно завищив прогнозні показники для НАЕК «Енергоатом». Заради правди варто зауважити, що представники ядерного монополіста («Енергоатом» виробляє близько 53% електроенергії) протестували проти штучного енергобалансу ще в грудні 2018 року. 

    Але що ж відбувається в дійсності з опалювальним сезоном 2019-2020 років?

    З таким запитанням «Главком» звернувся до ДТЕК, і почув таку відповідь:

    «Ми докладаємо максимум зусиль, щоб країна успішно перезимувала – без відключень світла і тепла. З початку вересня ДТЕК нарощує запаси вугілля на складах ТЕС: було 470 тис. т, а на 13 вересня запаси зросли більше ніж на 20 % і вже становлять 601 тис. т. Українське вугілля – це основний пріоритет компанії. За 8 місяців ми видобули 15 млн т, всього до кінця року гірники планують видобути понад 23 млн т», - повідомили «Главкому» в ДТЕК.

    «Що стосується антрацитових шахт ДТЕК в Ростовській області, то Росія досі не дає квот на постачання вугілля на адресу наших підприємств. Тому альтернативним шляхом отримання додаткових обсягів вугілля є імпорт. Ми вже законтрактували 388 тис. т газового вугілля з Південної Америки. Ціна такого вугілля вища за вартість палива за ціною «Роттердам плюс», - повідомили в ДТЕК, акцентуючи на невдалій спробі закупити вугілля на Українській енергетичній біржі. - Усі вісім сесій торгів із закупівлі вугілля на майданчику біржі завершилися безрезультатно, постачальників не було, хоча ми запропонували ціну, розраховану на основі котирування API2, і яка включає вартість фрахту, перевалки в порту і залізничний тариф від порту або кордону України до ТЕС (тобто, за формулою «Роттердам+»). Ця ціна покривається граничними цінами (встановленими НКРЕКП після запуску нової моделі енергоринку – «Главком») на електроенергію на ринку».

    Отже, для потреб теплових електростанцій ДТЕК не вистачає власного вугілля, а з імпортом є великі проблеми. Спроби купити вугілля за ціною «Роттердам+» на відкритих аукціонах виявилися безуспішними, а поставки з Колумбії чи США не покриваються ціновими обмеженнями, встановленими НКРЕКП в новій моделі ринку (price caps).

    Преференції для Коломойського?

    Попри все кричуща ситуація з забезпеченням вугілля склалася на одній з найпотужніших енергогенеруючих компаній України – державному ПАТ «Центренерго», куди входять Вуглегірська, Зміїівська та Трипільська ТЕС. «Главком» писав про те, що підприємства бізнесмена Ігоря Коломойського купують для «Центренерго» російське вугілля через фірму-»прокладку» за ціною, яка вище «Роттердам+», а вироблену електроенергію продають на підконтрольні олігарху феросплавні заводи за збитковими для «Центренерго» цінами.

    За даними заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, «якщо фірми Коломойського постачають російське вугілля за ціною 2000 грн за тонну, а купляють електроенергію за 1,30 грн за кВт-годину (при собівартості 1,50 грн за кВт-год), то це означає, що всіх нас, як співвласників державного майна, грабують. При цьому роблять це двічі: перший раз - коли продають сировину за завищеною ціною; другий – коли купують його продукцію значно нижче собівартості», - пояснює в соцмережах Голобуцький. Але правоохоронні органи не реагують на викривальні публікації про корупцію у держкомпанії, тому народний депутат Михайло Бондар спрямував депутатське звернення до голови НАБУ Ситника, а відповіддю пообіцяв поділитися з «Главкомом».

    До речі, раніше для електростанцій «Центренерго» вугілля постачали державні шахти, приватна шахта Краснолиманська, міжнародні трейдери та ДТЕК в межах мінової схеми оптимізації логістики. «А тут з'являється компанія («Нафта Форс» - «Главком») з орбіти інтересів Ігоря Коломойського, відомого українського бізнесмена, якого пов'язують з Зеленським. Вона завжди торгувала нафтопродуктами, а тут вирішила поторгувати вугіллям, і це викликало певні непорозуміння. Там величезна сума, там майже на 700 млн грн вони повинні поставити цього вугілля - це 350 тис. тонн, це майже третина обсягу, який потребує «Центренерго», - заявив член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

    «Відсутність реакції НАБУ і САП на корупційні схеми Коломойського в «Центренерго» пов'язане з готовністю влади легалізувати олігарха в сфері енергетики», - написав ексглава НКРЕКП Дмитро Вовк на своїй сторінці в Facebook, коментуючи зустріч президента з олігархом, на якій обговорювали питання енергетики.

    Ексглава НКРЕКП зазначає, що антикорупційні органи і раніше закривали очі на зловживання з боку Коломойського. «Бездіяльність НАБУ і САП щодо дій Коломойського нікого не дивує - багаторічний податковий борг «Укрнафти» (читай борг перед бюджетом) в розмірі вже 15.8 млрд грн на серпень 2019 року, викликаний вимиванням коштів на пов'язані з Коломойським компанії «Роги і копита», вже четвертий рік припадає пилом в НАБУ і САП», - написав Вовк.

    Схоже на те, що люди з орбіти Коломойського доводять до банкрутства компанію «Центренерго», щоб не допустити її приватизації, адже вона втрачає свою привабливість для потенційних інвесторів і охочих взяти участь в її приватизації. По суті, це відповідає інтересам олігарха, який хоче зберегти над нею контроль. За два місяці роботи в «Центренерго» нового менеджменту, близького до Ігоря Коломойського, компанія стала збитковою - за оцінками експертів, сума збитків лише за липень-серпень становить 1,3 млрд грн.

    Хто наступний?

    Схоже, фінансові потоки державної компанії «Центренерго» Коломойський вже осідлав, і тепер взявся за ще одну потужну державну компанію – НЕК «Укренерго». Спочатку Коломойський включив усі можливі важелі впливу для зниження ціни електроенергії для промисловості - і в нього все вийшло. «Главком» писав про те, як відразу після запуску 1 липня нової моделі енергоринку - під шаленим тиском з боку структур олігарха - НКРЕКП знизила на 10,2% тариф на послуги з передачі електроенергії магістральними мережами на друге півріччя 2019 року для «НЕК «Укренерго». З 1-го жовтня тариф на диспетчеризацію «Укренерго» знову буде знижено на 10% порівняно з попереднім тарифом (8,9 грн/МВт∙год), що діяв в серпні 2019 року.

    Це вигідно власнику потужних металургійних підприємств – а Коломойський контролює Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, в собівартості продукції яких частка електроенергії - 50%, адже ці заводи живляться напряму від високовольтних ліній електропередач компанії «Укренерго».

    Але попри вказане зниження тарифу, вже два місяці поспіль адміністративне приміщення «Укренерго» пікетують робітники заводів Коломойського та інших металургійних підприємств, які оскаржують в суді тарифи «Укренерго» на передачу електроенергії та оперативно-диспетчерське управління на друге півріччя 2019 року.

    Пікет під стінами «Укренерго», 12 вересня 2019 року

    Але, схоже, мета цих пікетів давно вийшла за рамки тарифних проблем – тут превалює бажання запровадити свій менеджмент у компанії, що, власне, й підтвердив сам Коломойський. Реагуючи на заяву в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволода Ковальчука про те, що національній енергетичній компанії загрожує банкрутство, зокрема, через борги підприємств Коломойського, олігарх похитав головою і сказав: «Він засидівся там на цьому місці».

    Післямова

    Коли проблема зимових запасів вугілля досягла апогею, її вирішенням зайнялися на найвищому рівні, але з урахуванням в першу чергу інтересів Коломойського. В середині вересня у пресі навіть оприлюднили фото зустрічі президента Зеленського з Коломойським на тему посилення конкуренції на ринку електроенергії. «Зустріч президента Володимира Зеленського з бізнесменом Ігорем Коломойським, серед іншого, була присвячена питанню ціни вугілля, забезпечення ефективністю роботи суб’єктів генерації електроенергії, питанню стабілізації і демонополізації ринку, посиленню конкуренції на ньому», - повідомив міністр енергетики та охорони навколишнього середовища Олексій Оржель.

    Відразу ж «Главком» звернувся до прессекретарки міністра Олени Колтек із запитанням, що конкретно буде зроблено для недопущення катастрофи в енергетиці? «Міністерство працює, щоб катастрофи не було. Будемо обов`язково інформувати», - пообіцяла «Главкому Колтек.

    Підсумовуючи поточні дані про підготовку електростанцій до зими, можна зробити висновок: за рахунок збільшення імпорту електроенергії будуть компенсовані простої енергоблоків через відсутність палива. А ще – поява нових потужних конкурентів на енергоринку зупинить бажання шантажувати деяких виробників електроенергії з метою підвищення ціни на електроенергію. Прикро лише те, що Україна поступово перетворюється з потужного експортера електроенергії в імпортера. І підштовхує до цього не лише падіння власного видобутку вугілля та блокування Росією поставок вугілля з власної території, але й боротьба між олігархічними кланами з метою переділу енергоринку.

    «Теплову генерацію майже повністю накрив величезний «касовий розрив» - Юрій Саква

    До запуску нового ринку всі залучені кредити банків на закупівлю вугілля (5,4 млрд грн) були повністю використані, і до старих боргів додалися нові. В червні перед переходом до нового ринку був безпрецедентно низький рівень оплати за електроенергію - 40%, тому борги зросли ще на 4 млрд грн, і вже набралося 30 млрд грн (борг енергоринку перед генеруючими компаніями – «Главком»), - повідомив колишній заступник міністра енергетики, екс-директор ДП «Енергоринок» Юрій Саква.

    За його даними, «вугілля, накопичене тепловими електростанціями на початок року по $100 за тону спалили ще в першому півріччі, коли діяли занижені ціни на ринку електроенергії. А далі станції працювали практично з коліс. Обігових коштів для покриття «касового розриву» немає – вони повністю вимиті. А зима попереду», - попереджає Юрій Саква.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ