Дешева електроенергія для населення. План Зеленського на грані краху

Підсумки роботи роздрібного ринку електроенергії за останні два місяці, під час яких діяли нові правила, маловтішні. У постачальників електроенергії сформувався дефіцит коштів на закупівлю електроенергії для населення. Причина: так звані постачальники універсальних послуг, які забезпечують населення та малих непобутових споживачів електроенергією потужністю до 50 кВт за пільговими тарифами, зазнали величезних втрат коштів через проблеми з нарахуванням податку на додану вартість (ПДВ). Причина – в недосконалості запровадженої з 1 жовтня нової моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Її мета – стримувати від зростання тарифи на електроенергію для населення. Що ж відбулось в реальності?

Нова модель ПСО під назвою «фінансова» прийшла на заміну «товарній», яка діяла з моменту запуску енергоринку (2019 р.) і до 1 жовтня 2021-го. Пільгова ціна на електроенергію за товарної моделі забезпечувалася через політичне рішення: державні виробники за вказівкою влади продавали електроенергію для населення за заниженою ціною. «Ціна електроенергії для населення забезпечувалась шляхом підняття ціни для решти споживачів. Населення платило дешево, бізнес і промисловість – дорого», – описує товарну модель ПСО перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко.

Нова фінансова модель мала б покласти край зловживанням, маніпуляціям та нарощуванню мільярдних боргів генеруючих компаній, а головне – і далі стримувати тариф для населення.

В чому ж полягає новизна? Тепер всі учасники енергоринку торгують за ринковими правилами. Постачальники універсальних послуг купують енергію для населення в «Енергоатомі» за ринковою ціною, а нестачу коштів для закупівлі потрібних обсягів їм доплачує держава за рахунок коштів двох державних виробників – «Енергоатома» та «Укргідроенерго».

Ці дві компанії отримали право продавати весь обсяг виробленої електроенергії виключно за ринковою ціною на енергоринку. За даними Юрія Власенка, нова фінансова модель ПСО передбачає, що «Енергоатом» повинен спрямовувати 40-50% своїх доходів на компенсацію різниці в тарифах населенню та реальною закупівельною ціною на енергоринку. Кошти атомників надходять на рахунки ДП «Гарантований покупець». А от «Укргідроенерго» спрямовує на компенсацію ПСО майже вдвічі менше – близько 20-30% від загального виторгу.

Звісно, нова модель ПСО забезпечує цим компаніям більш вигідні умови. Адже раніше, до прикладу, «Укргідроенерго» продавала 30% виробленої електроенергії за ціною 1 коп. за кВт*год, а тепер продає на ринку за 2,40 – 3 грн за кВт*год. Аналогічна ситуація з «Енергоатомом».

Отримані від «Енергоатома» та «Укргідроенерго» кошти ДП «Гарантований покупець» перераховує постачальникам на компенсацію різниці в тарифах для населення та ціни, за якою постачальники купують товар на енергоринку. За рахунок отриманої дотації постачальники можуть купувати за ринковими цінами електроенергію на енергоринку в обсягах, яких повністю вистачить для забезпечення потреб населення.

Але так мало би бути в ідеалі. У дійсності ж у постачальників третій місяць поспіль формується дефіцит коштів. І ось чому…

ПДВ-капкан

«Гарантований покупець» перераховує компенсацію на спецрахунки постачальників в останні хвилини останнього дня місяця. До прикладу, гроші надійшли на спецрахунок 30 листопада о 23 год 57 хв, але в документах відображено, що це грудневі фінанси. На отримані за фактом в листопаді гроші формується дохід, який повинен обкладатися ПДВ. А насправді перераховані кошти – це транзитні гроші, вони не повинні залишатися на рахунку підприємства, а мають йти далі на рахунки тих, в кого постачальник купує електроенергію.

Але через маніпуляції з часом перерахунку коштів постачальникам автоматично передчасно нараховують ПДВ. Тобто в них забирають 20% коштів та зараховують їх до державного бюджету, а у постачальників створюється дефіцит грошей на закупівлю достатніх обсягів електроенергії для потреб населення. Загалом лише за жовтень-листопад постачальники універсальних послуг недоотримали понад 4 млрд грн, обсяг дефіциту продовжує зростати і в грудні.

До речі, ще до запуску нової моделі ПСО експерти «Главкома» попереджали про можливий дефолт на ринку електроенергії та наполягали на необхідності змін до нової моделі фінансового ПСО. Але влада не прислухалась. Тепер попередження летять до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

З метою зупинити подальші маніпуляції з ПДВ, Громадська спілка «Енергетичний Союз» спрямувала лист до Кабміну, НКРЕКП та Міненерго.

«У зв’язку з тим, що другий місяць поспіль (жовтень та листопад) ДП «Гарантований покупець» здійснює оплату за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальникам універсальних послуг (ПУП) в останній банківський день, кошти заходять в 23:58. А відповідно до Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 № 1041, кошти, які надійшли електропостачальнику на спецрахунок після 16:00, є доступними для використання на наступний банківський день після 12:00, це спричиняє додаткові витрати зі сплати ПДВ, приводить до дефіциту коштів на закупівлю електричної енергії в розмірі на вартість сплаченого податку та ставить під загрозу виконання ПУП власних зобов’язань перед споживачами щодо забезпечення таких електричною енергією», – сказано в листі «Енергетичного Союзу» до Кабміну, який є в розпорядженні «Главкома».

(для ознайомлення)

Загроза банкрутства?

Над постачальниками універсальних послуг нависла реальна загроза банкрутства – якщо це станеться, споживачі автоматично будуть переведені до «постачальника останньої надії», а в нього тариф значно вищий, ніж у постачальників універсальних послуг. Отже, на енергоринку складається ситуація, аналогічна тій, що вже трапилась на газовому ринку, – коли без відома споживачів їх перевели до «постачальника останньої надії» через банкрутство попереднього постачальника. Люди нічого не знали про зміну постачальника, але згодом дізнались про шалені суми боргів за газ, адже ціна у «постачальника останньої надії» була в рази вища.

Під загрозою опинилося й виконання спецобов’язків – ПСО, завдяки яким побутові споживачі платять за електроенергію пільгову ціну, в рази нижчу за ринкову. Доцільно нагадати, що нову фінансову модель ПСО запровадили для того, щоб виконати обіцянку президента Володимира Зеленського щодо зниження тарифів на електроенергію для населення. Влада переможно обіцяла, що тарифи будуть незмінними протягом всього опалювального сезону, але цього не станеться, якщо роботу нової моделі ПСО не змінити.

Ще влітку в коментарі «Главкому» енергетичний експерт Юрій Саква попереджав, що «за умови нині діючих цін на енергоринку, не існує жодного варіанту моделі ПСО, яку можна було б вдало «вмонтувати» в ринкові умови енергоринку». Прогнози справдилися, стабільність тарифів тепер під запитанням.

Директор «Волиньелектрозбут» (Група постачальників енергоресурсів Tolk) Дмитро Іванов також неодноразово публічно звертав увагу на недоліки нової моделі ПСО, які призводять до великих касових розривів та вилучення з обороту значних коштів.

«Треба унеможливити ситуацію, яка склалась на початку грудня, коли платіж 1 грудня від «Гарантованого Покупця» до постачальника був зарахований банком 30 листопада. Це призвело до втрати отриманої суми на 20% через нарахування податків. Банк, зарахувавши платіж 30-м числом, тим самим підняв наші податкові зобов’язання, грубо кажучи, на 100 тисяч гривень», - розповів Дмитро Іванов.

У коментарі «Главкому» топменеджер пояснює: «Ключова ідея ПСО полягає в тому, що кошти мають «прокрутитись» без затримок і втрат по колу «Енергоатом» − «Гарантований Покупець» − постачальник універсальних послуг (ПУП) − «Енергоатом». Першим в цьому колі є «Енергоатом», який має «запустити» процес кругообігу. І схема працювала б добре, якби не сталося відправлення коштів в останні хвилини останньої доби місяця. Зарахування коштів на рахунок постачальника відбувається в момент, коли він не має можливості ними розпорядитись, що призводить до штучного збільшення зобов’язань з ПДВ (в листопадові вилучили з обороту понад 14 млн грн, в жовтні – близько 7 млн грн. Таким чином розривається ланцюжок, і частина коштів попадає не учаснику ПСО, а в держбюджет. І все було б добре, але наша заборгованість, як постачальника, перед «Волиньобленерго» і «Укренерго» залишається, а коштів вже немає», – деталізує Іванов.

За все заплатить… споживач

Фінансові проблеми постачальників не закінчуються лише маніпуляціями з ПДВ. Не менш вагомим чинником стало й недосконале ціноутворення для побутових і малих непобутових споживачів. «До прикладу, в листопаді постачальник купував електроенергію на ринку за ціною, яка зросла на 50%, а роздрібна ціна, за якою виставляються рахунки споживачам, залишилась на рівні вересня. При цьому зростання ціни споживач відчує, він побачить його в своїх рахунках, лише через три місяці… Це не стосується населення (тут інша «історія»), а стосується підприємців і дрібного бізнесу», – пояснив Дмитро Іванов. Він повідомив, що через 2 місяці від початку нової моделі ПСО НКРЕКП зменшила тарифний розрив до 1-го місяця.

Треба визнати, що за нової моделі ПСО покращилося фінансове становище державних «Енергоатома» та «Укргідроенерго», але у постачальників виникли проблеми.

«Всупереч популістським запевненням політиків, дешевої електроенергії від АЕС на всіх реально не вистачає, тому різницю ми маємо докупити за ринковою ціною і «продати» її населенню за фіксованою ціною 1,44 чи 1,68 грн/кВт·год (з ПДВ). В листопаді оптова ринкова ціна підскочила до 3,31 грн/кВт·год – і це без врахування вартості доставки до споживача, яку також сплачує постачальник – приблизно 1,31 грн/кВт·год. Тобто постачальник має сплатити 4,62 грн (без ПДВ) за кожну кВт·год для населення, а в наступному місяці отримати лише 1,44 чи 1,68 грн від побутових платників плюс «компенсацію» різниці цін – 2,94 грн/кВт·год (від «Гарантованого постачальника» – «Главком»). На практиці ж компенсація відбувається виходячи з ринкової ціни вересня (2,23 грн/кВт·год). Отже, постачальник в листопаді купує за ціною 3,31 грн/кВт·год, а компенсацію отримує від ціни 2,23 грн/кВт·год. Різниця – 1,08 грн/кВт·год. Але її відшкодують згідно з порядком, визначеним КМУ і Регулятором (НКРЕКП), лише через 3 місяці!», – пояснює абсурдність ситуації керівник «Волиньелектрозбут».

Отже, оператори системи розподілу не матимуть коштів на закупівлю необхідних матеріалів і обладнання, а тому не зможуть утримувати в нормальному стані свої електромережі. «Боргова проблема в енергетиці лише погіршується. Для її врегулювання в кінцевому рахунку є лише одне джерело – український споживач», – підсумував Дмитро Іванов.

Через відсутність коштів постачальники змушені йти до банків за збільшенням кредитного ліміту, але там часто відмовляють. Тому компанії обмежують власні витрати, не виплачують кошти власникам сонячних станцій приватних домогосподарств. В результаті постачальники отримують претензії, судові позови від усіх, кому винні. В перспективі – більш жорсткі «розборки» і штрафні санкції за порушення термінів платежів.

Наталка Прудка, «Главком»