Яким буде тариф на електроенергію з 1 серпня. Енергетичний цугцванг

Кабінет Міністрів планує продовжити до 1 вересня термін дії нині чинного механізму ПСО (покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії), тобто залишити без змін тариф на електроенергію для населення. Рішення про це уряд планує ухвалити на найближчому засіданні Кабміну. Про це «Главкому» повідомило власне урядове джерело.

Отже, для населення тариф ще місяць залишиться 1,68 грн за кВт⋅год, що приблизно вдвічі нижче реальних ринкових цін на електричну енергію для промисловості. Проте з часом тариф для населення зросте, але на уряд планує й надалі компанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» будуть стримувати тарифи для населення за раніше визначеною схемою, адже після запуску нової моделі енергоринку у липні-2019 Кабінет міністрів призначив їх виконавцями механізму ПСО.

Відтермінування підвищення тарифу, тобто запровадження оновленої редакції ПСО, зумовлено необхідністю фінансового збалансування ринку електричної енергії у 2021 році. Тому зростання ціни на електроенергію – до понад 3 грн за кВт⋅годину – це питання часу, адже через покладання ПСО на «Енергоатом» та «Укргідроенерго», а також маніпуляції спритних ділків з цінами на енергоринку призвело до різкого погіршення фінансового стану компаній-учасників ПСО.

Раніше Міненерго пояснювало причину відтермінування тим, що ситуація на ринку електроенергії «повністю спотворює можливість адекватного прогнозування моделі фінансово стабільної роботи для учасників ПСО». Тож яку б нову модель ПСО не хвалив уряд, ситуація на ринку лише погіршиться - в шахах це називають цугцванг, тобто поразка.

Що це означає? За роз’ясненнями «Главком» звернувся до колишнього директора ДП «Енергоринок», ексзаступника міністра енергетики Юрія Сакви.

Ексзаступник міністра енергетики Юрій Саква

Чому уряд знову планує відтермінувати підвищення тарифу для населення?

За умови нині діючих цін на енергоринку, не існує жодного варіанту моделі ПСО, яку можна було б вдало «вмонтувати» в ринкові умови енергоринку. Тому знову вирішення проблеми відкладено на потім. Я не бачу можливості, щоб хоч хтось міг розрахувати успішну фінансову модель з нинішніх чотирьох сегментів енергоринку. Гроші покинули сектор виробництва електроенергії, тобто на виробництво електроенергії грошей не залишилося через величезні збитки.

В 2020 році, тобто в умовах нової моделі енергоринку, збитки компанії НЕК «Укренерго» склали 30 млрд грн. Частину з цих боргів компанія покрила за рахунок залучених кредитів. Збитки НАЕК «Енергоатом» за 2020 рік сягнули 5 млрд грн.

Важко навіть уявити, щоб реальний монополіст ринку, який виробляє більше половини всієї електроенергії, отримав збитки на суму 5 млрд грн. Разом з «Укренерго» ці дві компанії отримали збитки на суму 35 млрд грн, тоді як вони мали отримати прибуток 10 млрд грн. Отже, 45 млрд грн просто покинули оптовий сегмент енергоринку в невідомому напрямку – це збитки, які не мають джерел фінансування. І це при тому, що десяток разів міняли модель ПСО.

Отже, цілком зрозуміло, що в дійсності не існує жодного оптимального механізму ПСО, який би уряд запровадив задля стримування від зростання цін на електроенергію для населення. В такому разі регулювальні органи мають єдиний дієвий механізм – вводити обмеження цін на різних сегментах ринку. Але це вже суперечить принципам роботи енергоринку. Тому єдиний вихід з глухого кута – це підвищення цін для населення до ринкового рівня, тобто до 3,5 грн за кВт⋅год.

Раніше уряд обіцяв це зробити до 2023 року, але, схоже, ситуація на ринку вимагає прискорити процес поетапного підняття тарифу?

Але нам дуже важливо дожити не до 2023 року, а хоча б прожити наступну зиму. Правила роботи ринку не змінюються, тому немає підстав для покращення ситуації на ринку електроенергії.

До якого ж рівня потрібно найближчим часом підняти тариф для населення?

Рішення прийде саме собою відразу як в Україні закінчиться електроенергія. Та вже зараз видно, що вона поступово закінчується, адже на складах теплових електростанцій залишилося менше одного мільйона тон вугілля.

Через відсутність коштів на енергоринку, на генеруючих станціях висока аварійність, адже обладнання не ремонтується, теплові електростанції працюють у збиток, тому не закуповують потрібні обсяги вугілля на зиму. Як ми пройдемо зиму з невідремонтованим обладнанням? Незрозумілі дії відбуваються з ремонтною кампанією в «Енергоатомі», тому в мене є величезна тривога з цього приводу.

Україна з потужного експортера електроенергії поступово перетворюється на імпортера – другий рік поспіль товар постачали з ворожої Росії та Білорусі. Тому відтермінування підвищення ціни для населення нічого не дасть для покращення ситуації на ринку електроенергії, а тільки погіршить її. І це відбувається напередодні зими.

Що потрібно зробити?

Перше – потрібно зняти прив’язку балансуючого ринку до ринку на добу наперед (РДН) і встановити цінові обмеження – так звані прайс-кепи (і нижній, і верхній) на балансуючому ринку (БР) значно вищі, ніж на РДН. Якщо буде встановлено верхній прайс-кеп, обов’язково встановити нижній прайс-кеп для усіх інших сегментів.

Друге – потрібно змінити правила балансуючого ринку таким чином, щоб цей сегмент став ринком штрафів, а не був допоміжним ринком для ринку на добу наперед. Це потрібно зробити для того, щоб БР не був дисконтним. До прикладу, якщо «Енергоатом» не зміг продати всю електроенергію на ринку на добу наперед, тоді він віддає не проданий товар безкоштовно на балансуючому ринку. Цей ринок став таким собі адміністративним утворенням і жодних конкурентних умов на ньому не створено. Тому чим довше уряд буде переносити на потім підвищення тарифу для населення, тим більшим буде шок для населення потім.

***

Післямова

Спочатку нову модель міністр енергетики Герман Галущенко обіцяв презентувати наприкінці червня. Тоді ж уряд обіцяв запровадити таку модель, де нібито будуть збалансовані інтереси всіх учасників енергоринку, але з урахуванням мінімального негативного впливу на бюджети домогосподарств – їх загальна кількість в Україні понад 16 млн сімей.

Як планували підвищувати тариф

Раніше в уряді обговорювали проект ПСО, який передбачав розподіл споживачів на 4 категорії: тих, хто споживає до 100 кВт⋅год, далі – від 100 кВт⋅год до 300 кВт⋅год, потім – від 300 кВт⋅год до 500 кВт⋅год, а також тих, хто споживає понад 500 кВт⋅год. Залежно від обсягів споживання обіцяли підвищити тариф до приблизно 3,5 грн за кВт⋅год, але не відразу, а поетапно.

А для тих сімей, які використовують багато струму, на першому етапі планували збільшити з 1,68 до 2,5 грн за кВт·год. Логіка такого рішення така: багаті сім'ї, у яких багато електроприладів, повинні платити за реальною вартістю. Але ця логіка хибна, адже якщо в помешканні живе сім’я з 4-5 осіб, і там встановлений електричний бойлер для обігріву води, то місячні обсяги перевищать 500 кВт·год. Далі – якщо помешкання опалюється електричним котлом, то встановлений державним Регулятором місячний ліміт споживання – 3000 кВт·год. Платити за цей ліміт дозволено з урахуванням знижувальних нічних коефіцієнтів, якщо вмикати котел лише вночі. Яким буде тариф для таких споживачів, поки що не відомо.

Міністр Герман Галущенко обіцяв, що бідних українців будуть захищати: ті, хто витрачає до 100 кВт·год на місяць, платитимуть менше. На сьогодні це близько 41% споживачів із 16,9 млн домогосподарств. Проєкт нового ПСО передбачав захист цієї категорії населення через зменшення тариф.

Міненерго спільно з НКРЕКП повинні удосконалити сценарій фінансового збалансування ринку електричної енергії у 2021 році, на підставі якого уряду буде запропоновано оновлену редакцію ПСО. Тому зростання ціни на електроенергію – до понад 3 грн за кВт⋅годину – це питання часу.

Нагадаємо, 1 січня 2021 року уряд скасував пільговий тариф для населення (0,9 грн за кВт⋅год) на перші 100 кВт⋅год спожитої електроенергії. Рішення про це Кабмін ухвалив 28 грудня 2020 року, в результаті вже з першої кВт⋅години українці почали сплачувати 1,68 грн – такий тариф мав діяти до 31 березня 2021 року. Але наприкінці березня Кабінет міністрів вирішив зберегти ціну на електроенергію для населення з 1 квітня на колишньому рівні – 1,68 гривень за кВт⋅годину, потім знову продовжив таку ж ціну на травень-червень, а тепер – ще й на липень.

Наталка Прудка, для «Главкома»