Ексголова Ради НБУ пояснив українцям, чому друк грошей – це не погано
Данилишин пояснив, чим потрібно закривати діру в бюджеті
Емісію грошових коштів, попри дискредитацію у медіапросторі, можна розглядати як потенційне джерело фінансування дефіциту держбюджету. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів ексміністр та ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.
«Асоціювати емісію з абсолютним злом – неправильно. Емісія центрального банку – це поворотне, а не безповоротне фінансування. Вона здійснюється через придбання ОВДП (військових облігацій) Національним банком. У макроекономічній площині немає великої різниці між кредитним ресурсом банків та емісійним ресурсом центрального банку. Обидва канали формують додатковий потік коштів, який у специфічних обставинах (наприклад, в умовах значного падіння попиту) не генерує надмірних дисбалансів, якщо здійснюється в обмежених обсягах», – пояснив Данилишин.
За словами ексміністра, зі світової практики відомі непоодинокі приклади застосування емісійного фінансування під час війни без суттєвих негативних наслідків для економіки. Зокрема, йдеться про США в 1941-1945 рр., Ізраїль в 1967-1970 рр. та навіть Україна у 2022 році.
«Звісно, якщо кожне медіа (а також сам Нацбанк) буде розповідати про критичну шкоду грошової емісії, тоді це формуватиме негативні очікування і зберегти стабільність буде важко», – каже ексголова Ради НБУ.
Як пояснив Данилишин, у банківській системі станом на листопад 2023 року вільна ліквідність становить близько 700 млрд грн.
«Достатньо прийняти ряд простих рішень у сфері монетарної політики – і банки стануть зацікавлені інвестувати вільні кошти у фінансування дефіциту державного бюджету. Насамперед йдеться про зниження процентних ставок до рівня, адекватного показникам інфляції та економічного зростання».
На думку ексміністра, ще одним способом погасити дірку в держбюджеті є покриття за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів.
«Іншим потенційним ресурсом внутрішніх запозичень для бюджету є валютні ОВДП. Зараз в позабанківському обігу знаходиться $116 млрд готівкової іноземної валюти. Крім того, зовнішні активи банків становлять майже $14 млрд, переважна частина яких пасивно зберігається на поточних ностро-рахунках (кореспондентських рахунках, що банк відкриває в іншому банку) в іноземних банках. Потенційно ці кошти можна залучити у валютні урядові ОВДП», – каже Данилишин.
Як наголошує ексголова Ради НБУ, якщо перелічені заходи будуть недостатніми або неприйнятними з певних міркувань, то єдиним варіантом залишиться лише скорочувати державні витрати.
«Проте цю опцію я вважаю вкрай небажаною. Оборонні видатки повинні залишатися недоторканими зі зрозумілих причин, а галузеві ще у 2022 р. були максимально оптимізовані. Є напрями видатків, пов’язані з проведенням структурних та інституційних реформ, скорочення яких також є проблематичним, оскільки від них залежить як отримання майбутньої допомоги, так і продуктивність національної економіки», – розповів ексголова Ради НБУ.
Попри все Данилишин вважає, що ризики для бюджету присутні, проте контрольовані.
«Ресурси в економіці є, просто потрібна адекватна економічна політика для їхньої мобілізації. Водночас я налаштований оптимістично і переконаний, що проблеми із зовнішнім фінансуванням фіскального дефіциту будуть розв’язані», – наголосив ексміністр.
Нагадаємо, Національний банк України ухвалив рішення з 27 жовтня знизити облікову ставку з 20% до 16% річних. Таким чином Нацбанк зрівняв облікову ставку зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт.
Раніше ми повідомляли, що за 2023 рік Україна отримала 404,9 млрд грн у вигляді грантової підтримки. Найбільше коштів надали США.
До слова, нещодавно Рада ухвалила держбюджет на 2024 рік.