Ексміністр економіки: Може трапитися, що українські танки їздитимуть на пальному з російських нафтопродуктів
«Нічого кращого за контроль джерел походження нафти ще не придумали»
Найдешевший енергоресурс можна отримати з найдешевшої сировини, а найдешевша сировина зараз російська. Навіть якщо вона використана при виготовлені нафтопродуктів якогось європейського бренду – і може трапитися навіть так, що українські танки їздитимуть на пальному з російських нафтопродуктів. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив ексміністр (2019-2020) енергетики Олексій Оржель.
Для того, аби перекрити ринок так званої змішаної російської нафти, в Україні написали просту постанову, яка забороняє розмитнювати російську нафту і похідні від неї нафтопродукти.
«А далі танцюй собі сам, як хочеш. Імпортери, які завозять нафту на український ринок, шукають найдешевший ресурс. Імпорт дешевшого ресурсу спричиняє зменшення ціни. Через це вже повертають акцизи на пальне. Будуємо логічний ланцюжок далі. Найдешевший ресурс можна отримати з найдешевшої сировини, а найдешевша сировина зараз російська. Навіть якщо вона використана при виготовлені нафтопродуктів якогось європейського бренду. І може трапитися навіть так, що українські танки їздитимуть на пальному з російських нафтопродуктів», – стверджує Оржель.
Через це необхідно відстежувати російську нафту. Окрім того, повинна бути чітка кінцева мета, наскільки Україна хоче обмежити дохід російського федерального бюджету.
«Якщо хочемо з довоєнних 30% збити ворожі прибутки до 10%, тоді маємо обмежити нафтопереробку. Далі – тільки розмови про повне ембарго. Але одна лише новина про цілковите ембарго негативно вплине на світові нафтові ціни – вони зростуть. Як наслідок, буде завдано удару по наших європейських партнерах. Треба виходити з того, що нічого кращого за суворий контроль джерел походження нафти придумати не можна. Скоріше за все, Україна буде застосовувати інструменти, якими користуються наші партнери для відстеження російського продукту і обмеження його споживання», – зазначив ексміністр енергетики.
Суміш російської нафти завозиться в Україну як нафтопродукт із «білими документами». Наприклад, вироблений у Європі бензин привозять із часткою російської нафти Urals.
«Трейдери, які завозять таку нечисту продукцію, мають знати її склад. Але продовжують нею торгувати через дешевизну. Ніхто про це не хоче говорити офіційно. Це мовчання заважає з’ясувати, скільки точно відсотків російського продукту у пальному від різних торговців. Всі знають, які це трейдери, але ніхто офіційно нічого не скаже. Свічки ж не тримали. І я не казатиму цього публічно. Їх не можна звинувачувати, бо вони шукають, де дешевше», – каже Оржель.
Україна продовжує пропускати російську нафту нафтопроводом «Дружба», проте, за словами Оржеля, завдяки цьому ми маємо певні вигоди.
«Тут у нас є фактор Білорусі. І «Дружбу» ми використовуємо, як стримуючий фактор супроти Олександра Лукашенка. Той собі іноді дозволяє абсолютно антиукраїнські, ворожі заяви у наш бік», – каже ексміністр.
Через Білорусь проходить північна гілка нафтопроводу «Дружба». Олексій Оржель має на увазі, що наша вигода тут криється в можливості в будь-який момент припинити транзит білоруською територією. І в такий простий спосіб позбавити Мінськ транзитних доходів.
«Нашу газотранспортну систему ще не обстрілювали. Нафтопровід також залишається неушкодженим. Ми ж бачили заяву Путіна, що йому потрібно використовувати аміакопровід Тольятті-Одеса. Йдеться про тонкі питання балансування інтересів. Ми ризикуємо зі свого боку втратити доходи і ще більше погіршити відносини з Угорщиною, яка користується послугами нафтового транзиту нашою територією», – резюмує Оржель.
Нагадаємо, що економіка Росії починає зазнавати краху. Перші місяці російського вторгнення в Україну минулого року спричинили зростання цін на нафту і природний газ, що принесло Москві величезні прибутки, проте ці дні минули. Війна триває вже другий рік, а західні санкції стають дедалі жорсткішими, державні доходи Росії скорочуються, а її економіка перейшла на траєкторію нижчих темпів зростання, ймовірно, на довгострокову перспективу.
Читайте також: