Будівництво сховища для відпрацьованого палива АЕС. 13-літня епопея вийшла на фінальну пряму?
Восени «Енергоатом» розпочне будівництво централізованого сховища для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива трьох українських АЕС. Проект реалізується спільно з американською Holtec International. Його вартість зросла майже в дев’ять разів – зі $148 млн в 2009 році до нинішніх $1,4 млрд. Це спричинило серйозні дискусії в експертних колах. Категорично не згоден з такими цифрами і національний Регулятор енергоринку в особі його керівника Дмитра Вовка. Кабінет міністрів не узгодив нові фінансові параметри будівництва сховища з НКРЕКП.
Експерти відверто спантеличені, адже тариф «Енергоатома» та погодження всіх його витрат - це прерогатива Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Колишній голова Держкомітету України з використання ядерної енергії Михайло Уманець у пресі відверто заявив: єдиною причиною того, що відбувається з проектом, є корупційна складова. Але «Енергоатом» спростовує всі звинувачення.
«Главком» звернувся до НКРЕКП із запитанням: чому Комісія погодилася з тим, що вартість будівництва сховища за технологією Holtec International в зоні ЧАЕС зросла в рази, порівняно з попереднім варіантом восьмирічної давнини, що стало вирішальним у зміні вашої позиції? Відповідь Регулятора засвідчила: рішення про шалене зростання вартості спільного з американцями проекту уряд ухвалював кулуарно, без погодження з Національною комісією. І тепер витрати у майже $1,5 млрд доведеться перекласти на споживачів електроенергії.
«…Твердження, що НКРЕКП погодилася з тим, що вартість будівництва має коштувати $1,4 млрд, з яких $1,2 млрд має отримати корпорація Holtec Int, є хибним. Комісія жодним чином не брала участі ні в розробці, ні в обговоренні проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Комісія також не брала участі в підготовці та обговоренні будь-яких розрахунків вартості цього проекту. НКРЕКП завжди виступала за максимальну прозорість у фінансових питаннях між НАЕК «Енергоатом» та Holtec International. Вартісні показники контракту мають бути зрозумілі та обґрунтовані», - пояснили «Главкому» в НКРЕКП.
«Комісія неодноразово зверталася до «Енергоатома» щодо необхідності проведення незалежного аудиту цього контракту, однак позитивної відповіді так і не отримала», - стверджують у НКРЕКП. Водночас схвалена НКРЕКП «інвестиційна програма «Енергоатома» на 2017 рік передбачає витрати на сплату контрактних зобов’язань американській Holtec майже 818 млн грн, з яких 442 млн – за рахунок інших джерел, крім тарифу». Про інші джерела трохи пізніше, але в кінцевому випадку вони також будуть відшкодовуватися з тарифу на атомну електроенергію, тому її подорожчання – невідворотне.
Доцільно нагадати, що вартість проекту на замовлення «Енергоатому» визначив Київський науково-дослідний інститут «Енергопроект» - там було розроблено техніко-економічне обґрунтування спорудження ЦСВЯП, розрахованого на 100 років. І що цікаво, колишній керівник технічного напрямку цього інституту – Віктор Шендерович - нещодавно заявив: «У технологічні рішення проекту ЦСХОЯТ, затверджені Кабміном, не вносилися зміни, які могли б стати причиною зростання його вартості».
Клінч Вовка та Недашковського
Категорично проти такої домовленості одразу ж висловився екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, звинувативши президента «Енергоатома» в неправомірності дій, не узгоджених із міністерством. За таких обставин НКРЕКП довго не погоджувалася включати в тариф «Енергоатома» кошти на будівництво сховища, але з часом це зробила. Тоді свою незгоду з діями президента «Енергоатома» Юрієм Недашковським Дмитро Вовк висловив в інтерв’ю «Главкому»: «У нас є питання щодо вартості проекту ЦСВЯП... Ми провели детальний аналіз: детально постатейно порівняли з іншими проектами в Європі, які реалізовувала компанія Holtec за такою ж технологією. Зробили висновок, що там є можливість оптимізувати вартість проекту. Але позиції одного Регулятора замало: якщо буде спільна позиція і міністра, і прем’єра, і, можливо, навіть президента України, тоді можна буде зменшити вартість проекту… Президент «Енергоатому» Юрій Недашковський згоден із тією вартістю, що пропонується. Його все влаштовує. А я, виглядає так, в деструктивній позиції», - розповів «Главкому» Дмитро Вовк.
Але з часом, схоже, згадані високопосадовці таки знайшли спільну мову, і вирішили збільшити вартість проекту вже не вдвічі, а одразу… в дев’ять разів, що й було узаконено відповідним урядовим розпорядженням за підписом прем’єра Володимира Гройсмана.
Кулуарна домовленість…
На початку червня Кабінет міністрів своїм розпорядженням №380-р затвердив поданий Міністерством енергетики та вугільної промисловості проект «Будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» загальною вартістю понад 37,2 млрд грн або $1,4 млрд. Але ж подібний документ ухвалили ще в 2009 році, де вартісні показники в доларовому майже в 10 разів менші.
Будівництво складається з 15 пускових комплексів. Введення в експлуатацію першого заплановано на 2019 рік, тоді ж розпочнеться експлуатація сховища. Протягом наступних 35-40 років ємність сховища буде нарощуватися до проектних обсягів - будуть споруджуватися та вводитися в експлуатацію решта комплексів.
Тривалість експлуатації – 100 років.
місткість сховища: контейнер HI-STORM, одиниць – 458.
Будівництво власного ЦСВЯП дозволить Україні не лише позбавитися від дорогих послуг росіян, але й забезпечити собі право на розвиток виробництва ядерного палива в майбутньому, адже відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», ВЯП не належить до радіоактивних відходів. Це сировина для виробництва ядерного палива для реакторів майбутніх поколінь. Зокрема, промислове будівництво реакторів на швидких нейтронах очікується не раніше середини цього століття. Тому наразі має сенс розглядати довготривале зберігання ВЯП терміном на 50-100 років. Поки що ж вивантажені з реакторів паливні касети - після витримки в пристанційних басейнах протягом 3-5 років – вивозять на зберігання до Росії, але з часом вони мають повернутися назад.
У запланованому до спорудження сховищі буде зберігатися 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок для ядерних реакторів – набір так званих ТВЕЛів. Як вже згадувалося, перший варіант проекту сховища, затверджений в 2009 році розпорядженням №131-р Кабінету міністрів за підписом Юлії Тимошенко, має подібні технічні характеристики і також розрахований на зберігання 16529 відпрацьованих теплових збірок. Відмінність лише у вартості – 3,7 млрд грн. Проте «Енергоатом» наводить свої аргументи на користь подорожчання сховища, і повним ходом готується до його будівництва.
Подорожчання через інфляцію?
Чому ж вартість проекту так зросла, порівняно з варіантом майже 10-річної давнини, що стало вирішальним при перегляді фінансових параметрів? З таким запитанням «Главком» звернувся до керівництва «Енергоатома».
«Причиною зміни вартості проекту стали інфляційні процеси в економіці - як загальносвітові, так і в Україні (зростання вартості матеріалів, продукції, оплати праці), зростання курсу гривня-долар (все спеціальне устаткування для поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) постачається із США), специфічні чинники, пов’язані з тим, що на сьогодні змінилися характеристики відпрацьованого ядерного палива, яке має завантажуватися у ЦСВЯП. Після аварії на АЕС «Фукусіма-1» в Японії посилилися вимоги до безпеки АЕС взагалі, у тому числі, і щодо поводження з ВЯП, що потягло необхідність використання в устаткуванні для поводження з ВЯП новітніх, більш дорогих матеріалів, додаткових конструкторських рішень, порівно з тими, що планувалися понад 10 років тому, коли «Енергоатом» розпочинав діяльність зі створення ЦСВЯП», - повідомили «Главкому» в «Енергоатомі».
Безумовно, інфляційні процеси додали вартості проекту, адже 2005-го долар коштував 5 грн, 2008-го – майже 8 грн, а нині перевалив за 26. Але інші аргументи не дуже сприймаються навіть досвідченими експертами, які вважають підозрілим різке подорожчання, рішення про що було ухвалено кулуарно.
Будівництво почнеться восени
«Зелене» світло для старту проекту дала Державна інспекція з ядерного регулювання: в липні регулюючий орган видав ліцензію НАЕК «Енергоатом» на будівництво, визнавши, що експлуатуюча організація виконала всі передбачені законодавством умови для безпечного будівництва та введення в експлуатацію.
Замовником будівництва ЦСВЯП є НАЕК «Енергоатом» - нині компанія працює над залученням кредиту Bank of America Merril Lynch на суму $250 млн терміном на 20 років. Ці гроші будуть використані на фінансування витрат за контрактом з Holtec, а також на оплату товарів, робіт та послуг інших постачальників.
«Компанія Holtec постачає технологію та спеціальне устаткування для поводження з відпрацьованим ядерним паливом від АЕС до ЦСВЯП. Підрядники здійснюватимуть будівельні роботи, монтаж та налагодження устаткування. Спеціалізовані організації виконують роботи і надають послуги спеціального характеру, наприклад, з проектування, пов’язані із забезпеченням фізичного захисту об’єкта тощо», - розповіли «Главкому» в «Енергоатомі».
Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у зоні відчуження Чорнобильської АЕС компанія «Енергоатом» обіцяє розпочати на початку осені – як тільки за результатами вже проведених тендерів визначиться з генеральним підрядником будівельно-монтажних робіт. «Перші контейнери з відпрацьованим ядерним паливом планується встановити 2019 року», - повідомили «Главкому» в «Енергоатомі», уточнивши, що «майданчик для сховища вже очищений від деревини, тривають підготовчі роботи до прокладання під’їзної залізничної колії».
За даними «Енергоатома», з метою вибору підрядника будівництва сховища, через систему ProZorro в травні 2017-го був оголошений тендер. «До 15 червня подавалися пропозиції від учасників. За результатами розгляду три учасники запрошені до переговорів. Проведені переговори», - повідомили в «Енергоатомі».
Фактично завершилася 13-літня епопея узгодження політично заангажованого проекту зі створення стратегічно важливого для держави сховища для безпечного зберігання відпрацьованого палива трьох українських АЕС – Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської. Доцільно нагадати, що на Запорізькій АЕС, коли станцією керував Володимир Бронніков, подібне сховище ввели в дію ще 2001-го. З того часу станція щороку економить сотні мільйонів доларів за вивезення відпрацьованого ядерного палива на тимчасове зберігання до Росії.
Росія втратить вагомі доходи, але є речі, які поза межами економічної вигоди. Адже якщо Росія раптом припинить ввезення ВЯП на свою територію, атомні реактори в Україні доведеться зупинити. Тобто, мова йде про національну безпеку держави. Крім того, Росія не прийме до себе відпрацьовані ТВЕЛи свого конкурента - американської «Вестінгауз».
Чому вибрали Holtec?
Складність поводження з відпрацьованим паливом зумовлена його високою радіоактивністю, а також великим залишковим тепловиділенням після вивантаження з реактора. Серйозну небезпеку становить також токсичність деяких радіонуклідів, що містяться у складі такого палива. Навіть короткочасне перебування людини поблизу вивантажених з ядерного енергоблоку паливних збірок - без радіаційного захисту - неминуче супроводжується критично високими дозами опромінення.
Технологія Holtec – єдина у світі, що має подвійне призначення: в контейнерах можна і зберігати ВЯП, і транспортувати його з АЕС в інше місце, наприклад, на сховище в зоні ЧАЕС. Операція з ядерним паливом здійснюється лише один раз – коли воно завантажується в контейнер прямо з реактора АЕС, а вже потім перевозиться в інше місце в спеціальному транспортно-пакувальному комплексі. Для таких робіт не потрібне спеціальне приміщення. На відстані 100 метрів від контейнера з відпрацьованим ядерним паливом доза випромінювання буде меншою, ніж від сонячної радіації. Такі контейнери можна зберігати в централізованому сховищі, а за необхідності його можна перевезти в інше місце. Такі централізовані сховища прозвали парковкою для ВЯП. Коли в 2004 році «Енергоатом» оголосив тендер, лише одна компанія Holtec запропонувала Україні таку технологію сухого зберігання ВЯП і пообіцяла Україні налагодити подібне виробництво.
За підрахунками 10-річної давнини, щорічні витрати на експлуатацію ЦСВЯП з усіх реакторів мало б коштувати «Енергоатому» лише $20 млн в рік, тоді як річна вартість послуг тимчасового зберігання в Росії - $160 млн. Звісно, що після багатократного подорожчання вартості сховища, щорічні витрати на експлуатацію сховища теж зростуть. Але «Енергоатом» не відповів на запитання «Главкома»: скільки ж доведеться щороку платити за утримання сховища? Відсутня також інформація, скільки знадобиться часу, щоб проект окупився, тоді як 2005-го називався термін у два роки.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0