Нові правила фінмоніторингу угод з нерухомістю. Рієлтори стали дибки
Фахівці ринку нерухомості обурені новим обов’язком – стукати на клієнтів
Залучення рієлторів до фінансового моніторингу угод із нерухомістю може створити дублювання функцій, які вже виконують банки та нотаріуси. Про це «Главкому» заявила президентка Асоціація фахівців з нерухомості (рієлторів) України Олена Гайдамаха, йдеться у публікації «Купити нерухомість стане складніше. Держава зобов’язує рієлторів «стукати» на клієнтів».
За її словами, нині фінансовий контроль у таких операціях уже здійснюють дві сторони.
«Суб’єктами фінансового моніторингу в угоді вже є два гравці: якщо угода проходить через банк – контроль здійснює банк, якщо оформлюється нотаріально, а всі угоди з відчуження нерухомості є нотаріальними – то нотаріус. Він перевіряє документи, ідентифікує особи, моніторить підозрілі операції та санкційні списки», – пояснила Гайдамаха.
Президент Асоціації зазначила, що банки також перевіряють походження коштів під час великих переказів.
«Будь-який переказ понад тисячу доларів потребує підтвердження джерела коштів. А рієлтор взагалі не проводить розрахунків – ми лише укладаємо цивільний договір про посередництво і не передаємо кошти між сторонами. Через нашу послугу неможливо відмити гроші – вона в рази менша за вартість об’єкта», – додала експертка.
При цьому Гайдамаха не заперечує проти самої ідеї контролю, однак сумнівається у можливості реалізувати нові вимоги на практиці.
«Людина дзвонить за оголошенням і приходить подивитися квартиру. Вона ще не є моїм клієнтом, ми навіть не підписали договір. І що – я вже маю вимагати у неї паспорт і питати, звідки гроші? Це нереально і навіть відштовхує людей», – пояснює рієлторка.
Окремою проблемою, за її словами, є питання захисту персональних даних. У договорах із клієнтами агенти зазвичай зобов’язуються не розголошувати інформацію. Водночас нові правила передбачають передачу даних до державної системи фінансового моніторингу.
Крім того, за словами Гайдамахи, повідомлення про необхідність реєстрації у системі фінмоніторингу отримали навіть ті рієлтори, які вже давно не працюють на ринку. «Складається враження масової розсилки по відкритих реєстрах – без розбору, хто активний, а хто закрив ФОП два роки тому», – зазначила вона.
Президентка асоціації також звернула увагу на розподіл відповідальності у новій системі. За її словами, дані про одну й ту саму угоду можуть подавати одразу три сторони – банк, нотаріус і рієлтор. «Але якщо інформація виявиться невірною чи неповною – відповідати, судячи з усього, доведеться рієлтору», – наголосила вона.
Гайдамаха припускає, що посилення вимог може мати зворотний ефект для ринку. За її словами, частина фахівців може припинити офіційну діяльність або перейти у «тінь». Наразі, за оцінками ринку, близько 90% його учасників і так працюють поза правовим полем, і надмірний тиск може лише збільшити кількість неофіційних угод.
Нагадуємо, що Мінфін роз’яснив: вимоги фінансового моніторингу для рієлторів діють давно, тому інформація про нібито запровадження нових правил є некоректною. Як пояснила пресслужба відомства, регулювання у сфері операцій із нерухомістю визначене законом України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до законодавства, до суб’єктів первинного фінансового моніторингу належать, зокрема, рієлтори та інші компанії, що надають послуги з купівлі-продажу або оренди нерухомості, якщо щомісячна орендна плата становить 400 тис. грн і більше.