Опалювальний сезон на межі зриву. Перекличка регіонів

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль скликає термінову нараду з приводу підготовки теплопостачальних підприємств до опалювального сезону. Зокрема, урядовцями планується розглянути проєкт змін до законів задля порятунку підприємств теплокомуненерго від боргової кризи. Про заплановану зустріч повідомила заступниця глави Міністерства розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська на конференції Асоціації «Укртеплокомуненерго» 27 серпня в Кам’янці-Подільському. Учасниками цього заходу стали теплоенергетики з усіх регіонів. Вони сконцентрувалися на проблемах, які вимагають негайного вирішення до початку опалювального сезону: зміни до законодавства, колізії у рішеннях регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг), помилки у підзаконних актах, які регулюють галузь.

Представники різних куточків нашої країни озвучили одну і ту ж проблему: через рекордну заборгованість теплопостачальних підприємств опалювальний сезон під загрозою зриву. НАК «Нафтогаз України» вже попередив: є борги – ніякого газу. Компанія відмовляється постачати паливо контрагентам, які не розрахувались за попередні поставки газу. Крім того, теплопостачальні підприємства нарощують борги операторам газорозподільних мереж – колишнім облгазам – за доставку газу до кінцевого споживача, а тому облгази також заявили про можливе припинення доставки.  

Попри ці проблеми, комунальні підприємства регіонів звітують про вчасно проведені планові ремонти та інші регламентні заходи для стабільного забезпечення домогосподарств теплом. Для виконання цих робіт велику фінансову допомогу теплопостачальним підприємствам надають місцеві бюджети. Зрозуміло, що рятуючи ситуацію в одній сфері, влада натомість скорочує фінансування соціальних програм, охорони здоров`я, освіти тощо.

«Опалювальний сезон вдасться успішно розпочати лише тому, що з місцевих бюджетів виділяються величезні кошти комунальним підприємствам – ці видатки посідають друге місце після освіти. В регіонах дуже складна ситуація, адже з місцевих бюджетів цього року було вилучено 10 млрд грн в Фонд боротьби з вірусом Covid-19», – говорить заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рабошук. – Борг за газ зростає, «Нафтогаз» автоматично нараховує штрафні санкції і пені і добивається арешту рахунків підприємств ТКЕ».

«Виконавча служба Мінюсту заблокувала рахунки підприємств ТКЕ в Тернополі, Житомирі, Миколаєві, Львові та інших містах. Складається враження, що це робиться зумисно – за чиєюсь командою саме під час підготовки підприємств до опалювального сезону.  Ми давно спрямували звернення «Укртеплокомуненерго» до президента, прем'єр-міністра та РНБОУ», – повідомив «Главкому» віце-президент «Укртеплокомуненерго», колишній член НКРЕКП Сергій Дунайло.

Звернення Асоціації «Укртеплокомуненерго» до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля  містить прохання прискорити розв’язання проблем з погашенням заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, яка утворилася на 1 травня 2020 року шляхом обов’язкової реструктуризації терміном на 60 місяців.

Чиє замовлення виконує виконавча служба Мін’юсту?

«Главком» поспілкувався з керівниками теплопостачальних підприємств з різних регіонів України. Їхня головна проблема – рахунки арештовані за старими боргами, які накопичилися ще до 2016 року. Значна частина цих сум – штрафи і пені, нараховані «Нафтогазом України». Ситуація абсурдна тому, що ще наприкінці 2016 року був ухвалений закон №1730 про врегулювання заборгованості всіх підприємств ТКЕ перед «Нафтогазом», після чого з рахунків підприємств ТКЕ були зняті арешти, а також проведена реструктуризація боргів.

«Це дійсно так. Відкриті провадження за борговими справами, які були відкриті ще до 2016 року. Після ухвалення закону №1730 відбулася реструктуризація заборгованості, тепер підприємствами ТКЕ здійснюється своєчасна оплата старих боргів, а також поточна оплата. Але виконавча служба прийшла і заблокувала рахунки. Тобто вони блокують рахунки і виставляють суми боргів, які були визнані судами ще до моменту реструктуризації і до початку сплати боргів відповідно до затвердженого графіка. Це ­– злочин», – переконаний Сергій Дунайло.

Що цікаво, НАК заявляє, що не причетний до арешту рахунків – все це нібито ініціатива виконавчої служби Мін’юсту. «Ми говорили з представниками «Нафтогазу», нас переконують, що вони ніяких прохань виконавчій службі не надавали», – переказує Дунайло. Тепловики вважають, що в такій ситуації правоохоронні органи мали б встановити, чиє замовлення виконує зазвичай важка на підйом виконавча служба, та ще й у розпал підготовки до опалювального сезону.

Ситуація схожа у всіх регіонах. Зарадити колосальній борговій проблемі не змогла навіть система спецрахунків, які використовували теплоенергетики. Голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов нагадує: відповідно до урядової постанови всі зібрані кошти на цих рахунках автоматично перераховуються «Нафтогазу». «Десятки років застосування цієї методики не показали жодного успішного кейсу вирішення проблем у сфері ЖКГ», – вважає Сенектутов. Саме тому він називає доцільним розглянути списання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій. На його думку, для вирішення проблеми боргів ТКЕ та ТЕЦ необхідно розробити механізм списання заборгованості по всьому ланцюжку доставки газу для виробництва тепла для населення. Це дозволить провести фінансове оздоровлення підприємств ТКЕ,  необхідне для забезпечення населення теплом під час опалювального сезону 2020-2021.

Учасники ринку покладають на цю ідею великі сподівання. Відповідний законопроєкт №3800-1 вже поданий до Верховної Ради. Але він, схоже, спровокує гарячі баталії у парламенті, адже проти списання боргів відкрито виступає  «Нафтогаз». Представники компанії-монополіста стверджують, що запропонована схема містить технічні та матеріальні ризики. «Окрім того, механізм списання боргів за природний газ негативно вплине на платіжну дисципліну учасників ринку, призведе до зриву опалювального сезону», – запевнили «Главком» у «Нафтогазі».

Водночас один із авторів цього законопроєкту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в коментарях «Главкому» зазначив: взаємозалік газових боргів дозволить привести в порядок «бухгалтерію» «Нафтогазу», яка працює на формування штучних надприбутків держаної газової монополії за рахунок решти учасників газового ринку та споживачів. Депутат наголошує: «Законопроєктом також передбачена можливість і для «Нафтогазу» зменшити своє податкове навантаження за рахунок списання донарахованих дивідендів до держбюджету.

Практично усі керівники теплопостачальних компаній вважають, що такий варіант – єдиний вихід зі скрутної ситуації. «У нас (у «Тернопільміськтеплокомуненерго» - «Главком») велика поточна заборгованість за газ перед «Нафтогазом» – 200 млн грн. А борги споживачів, які тягнуться з 2004 року,  складають 80 млн грн. Але якщо перерахувати, скільки газу можна було б купити за ці 80 млн, якби споживачі вчасно розрахувалися, тоді суму боргу потрібно помножити в 2,5 рази, вийде 200 млн грн. Тому лише шляхом списання старих боргів за газ можна вийти з глухого кута, в якому опинилися підприємства ТКЕ», – запевняє «Главком» директор «Тернопільміськтеплокомуненерго» Андрій Чумак. Топ-менеджер комунального підприємства наголосив, що крім поточних розрахунків, підприємство згідно з графіком реструктуризації сплачує ще й старі борги за газ.

Що важливо, споживачі також оплачують не тільки нараховані суми, а й гасять борги — з початку року заборгованість населення за комунальні послуги зменшилась на понад 900 млн грн», – визнає заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська.

За словами чиновниці, загальна заборгованість населення за комунальні послуги на 1 липня становила 29,6 млрд гривень, що на 901,4 млн грн менше ніж на початок 2020 року. Зокрема, борг за централізоване опалення та гарячу воду становить 18 млрд грн, водопостачання та водовідведення – 5,5 млрд грн, утримання будинків та прибудинкової території – 5 млрд грн, вивезення побутових відходів – 1 млрд грн.

Найбільше заборгували споживачі Києва (6,1 млрд грн), Дніпропетровської (5,2 млрд грн) та Харківської (4,6 млрд грн) областей.

Київ: як грітимуть мешканців столиці

Створене столичною владою комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке з 2018 року  взяло на себе функції тепло- і водопостачання, заборгувало «Нафтогазу» 3,4 млрд грн. Звісно, за таких умов  спокійної співпраці з газовим монополістом не може бути навіть у столиці: арешт рахунків підприємств-боржників і тут ніхто не скасовував. Столичний оператор тепло-енергетичного комплексу поступово розраховується за старими боргами, але тривогу теж викликає поточний рівень платежів за газ.

«Рівень розрахунків за нині спожитий газ – 92%, а з урахуванням погашення старих боргів – 115%, - повідомила «Главкому» начальник управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віра Радченко. – Порівняно з іншими містами, ситуація в «Київтеплоенерго» більш керована. На щастя, цього року виділено достатньо коштів для того, щоб встигнути замінити проблемні теплові мережі».

За даними Радченко, «вже підготовлено до роботи в осінньо-зимовий період 160 котелень із 180. Тому питань з цим не буде».  В Києві прокладають нові теплові мережі (замість аварійних), термін експлуатації яких 50 років. Цього року комунальне підприємство «Київтеплоенерго» замінить  понад 100 км старих трубопроводів (минулого року замінили 130 км).

«Місто щороку інвестує близько пів мільярда гривень у модернізацію теплових мереж, щоб старі зношені мережі, які буквально розсипаються після того, як їх розкопали, замінити на сучасні та надійні. До жовтня ми плануємо завершити перекладення трубопроводів на 28 масштабних ділянках. На це спрямуються майже 450 млн грн», – пояснив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Очевидно, що навіть за такого фінансування Києву не вдається позбутися проблем з постачанням тепла та гарячої води – трубопроводи часто рвуться,  з-під асфальту б’ють гарячі фонтани, подвір’я та припарковані у ньому автомобілі інколи заливає окропом, а машини провалюються під асфальт.

Вінниччина: загроза зупинки теплової та газової інфраструктури

Борги за газ споживачів Вінницької області загрожують старту опалювального сезону – цифра сягнула рекордних 687 млн грн. Найбільше боргують теплопостачальні організації: на них припадає до 30% від вказаної суми.

«Ми шукаємо всі можливі ресурси для підготовки теплових мереж та обладнання до опалювального сезону. Однак, коштів катастрофічно не вистачає. Зв’язують руки борги перед «Нафтогазом», що більшою мірою пов’язані із різницею у тарифах, яка виникла в результаті довготривалого процесу їх перегляду та заборгованістю споживачів за теплову енергію. Борг підприємства перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ на 1 серпня склав майже 51 млн грн, в тому числі майже 5 млн  грн – нараховані штрафні санкції. Наше підприємство обслуговує понад 60 об’єктів соціальної сфери - дитячі садки, школи, інтернати, інші навчальні заклади, лікарні, пологові будинки, санаторії тощо. Ситуація має бути вирішена на державному рівні», – вважає перший заступник генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго» Олександр Корчунов.

Крім цього підприємства борги перед «Нафтогазом» мають й інші теплопостачальники області. Зокрема, КП «Вінницяміськтеплоенерго», ДП «Маяк», КП «Теплоенергетик». Загалом заборгованість тепловиків області станом на початок серпня складала понад 194 млн грн.

Керівники підприємств ТКЕ вважають за необхідне списати борги, інакше залишиться один вихід – перекласти тягар на населення за рахунок підняття тарифів. Подібне рішення не унікальне, воно вже було застосовано на ринку електроенергії. У липні парламент заради оздоровлення ринку та збереження цін на електрику на нинішньому рівні схвалив списання боргів на суму 30 млрд грн. Відповідний законопроєкт  щодо забезпечення фінансової стабільності вже на ринку природного газу теж зареєстрований у Верховній Раді.

Вінницька облдержадміністрація спільно з місцевими органами влади вже звернулася до народних депутатів з проханням прискорити розгляд проєкту №3800-1. 

«Нафтогаз» спішить «вибити» старі борги за газ

Чому питання вирішення боргової проблеми вимагає термінового втручання держави саме зараз? З початком осені підприємства ТКЕ почнуть підписувати договори з «Нафтогазом» на постачання газу в опалювальний сезон. Якщо ж рівень розрахунків за спожите паливо буде менше 90%,  «Нафтогаз» може не виділити номінації на газ.  З огляду на те, що до початку опалювального сезону парламент може ухвалити згаданий закон про списання боргів підприємствам ТКЕ, газовий монополіст, схоже, активізував позовну роботу в судах.

 «Бачу, що НАК намагається якомога швидше постягувати всі борги з підприємств. Бо якщо закон №3800-1  приймуть, то борги автоматично спишуться. «Нафтогаз» стягує великі суми за штрафи і пені, а основного боргу у нас немає – ми його погасили в 2018 році», – розповідає «Главкому» директор КП «Прилукитепловодопостачання» Андрій Гавриш.

За даними фахівця, попри все підготовка до опалювального сезону проходить відповідно із затвердженим планом. «Але проблеми створює «Нафтогаз» – він постійно веде позовну діяльність, стягує з нас кошти, арештовує рахунки», – скаржиться Гавриш.

Саме тому Чернігівська облдержадміністрація спільно з місцевими органами влади області також звернулися до керівників держави та народних депутатів з проханням прискорити розгляд законопроєкту №3800-1 про списання боргів за газ.  У своєму зверненні чиновники наголошують: це потрібно зробити задля забезпечення фінансової стабільності на ринку газу та системно вирішити проблему газових боргів. 

Подібна ситуація й у теплопостачальних компаніях в інших регіонах. «Технічно ми готові до опалювального сезону. Наші розрахунки за газ – 92%, цього достатньо для отримання номінацій газу. Але у підприємства є ще й старі борги – в основному штрафи і пені на суму 30 млн грн», – повідомив «Главкому» заступник директора «Миколаївоблтеплоенерго» Володимир Удод. Саме через несплачені штрафи і пені, за даними керівника, 31 липня були арештовані рахунки теплопостачальника. «Всі добре розуміють, що підприємства ТКЕ не платили за газ через те, що влада їм створила такі умови (НКРЕКП встановила ТКЕ збиткові тарифи – «Главком»). У нас немає джерел фінансування  для погашення боргів за газ.  Тому вважаю, що парламент має ухвалити закон про списання боргів, адже не лише нам арештували рахунки», – наголошує Володимир Удод. Він також звертає увагу і на ще одну проблему: «Ми поки йдемо за графіком, але не знаємо, чи дадуть нам газ також через наші борги оператору розподілу газу: сума велика – 19 млн грн і вона щомісяця зростає»

Саме тому голова Асоціації газового ринку Денис Сенектутов нагадує, що окрім вирішення проблеми боргів, влада має відразу ж запобігти її повторенню. «Мають бути встановлені економічно-обґрунтовані тарифи на теплову енергію, щоб забезпечити своєчасні розрахунки таких підприємств за розподіл газу та сам газ в майбутньому», – радить він.

Наталка Прудка, «Главком»