рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Відступати нікуди. Як парламент готується рятувати опалювальний сезон

    енергетика
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Величезні борги на газовому ринку ставлять під загрозу опалювальний сезон 2020/21 - Відступати нікуди. Як парламент готується рятувати опалювальний сезон
    Величезні борги на газовому ринку ставлять під загрозу опалювальний сезон 2020/21
    Колаж Главкома

    Заручники «Нафтогазу» - тепловики ініціюють гарячі дебати у Верховній Раді

    Прийдешній опалювальний сезон опинився під загрозою зриву. Причина – величезні борги на газовому ринку. Наразі їх загальна сума сягнула колосальної цифри – 114 млрд грн.

    Найбільша прострочена заборгованість – майже 68 млрд грн – у державних та комунальних підприємств теплоенергетики та газопостачальних підприємств. Логічний розвиток такої ситуації – банкрутство підприємств критичної інфраструктури і колапс галузі.

    За даними «Нафтогазу України», на середину серпня борг підприємств теплокомуненерго за газ лише перед ним – майже 37 млрд грн. Через це НАК відмовляється підписувати договори на постачання газу на період опалювального сезону.

    В асоціації «Укртеплокомуненерго» стверджують: з цих 37 млрд грн – 20 млрд грн сформувалися за рахунок того, що чинний тариф на теплі послуги не повністю покриває вартість їх виробництво. Таку різницю тепловикам зобов’язаний компенсувати держбюджет – але держава заборгувала за цією статтею саме 20 млрд грн. Ще 9,5 млрд – це нараховані «Нафтогазом» штрафи і пені. Вони, на думку теплоенергетиків, незаконні. Але у підсумку, «Нафтогаз» добивається арешту рахунків підприємств ТКЕ.

    Через існування боргової проблеми під загрозою опинилось нормальне проходження опалювального сезону: рахунки – заблоковані, енергетики не можуть виконати ремонтні роботи, працівники не отримують зарплат.

    Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймає місцева рада за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль: 1) не перевищує 8 градусів за Цельсієм – для початку опалювального сезону; 2) не нижче 8 градусів за Цельсієм – для закінчення опалювального сезону. Опалювальний сезон зазвичай триває із середини жовтня по квітень.

    Проблему цілком розуміють в уряді та парламенті. Долати боргову кризу депутати пропонують шляхом списання всіх боргів – відповідний законопроєкт №3800-1 вже зареєстрований у Верховній Раді, автори документа – народні депутати Олексій Кучеренко, Олександр Корнієнко та інші.

    Федерація роботодавців України разом із Асоціацією міст та іншими структурами пропонують на початку вересня провести публічні громадські слухання цього законопроєкту та прискорити його розгляд парламентом. Учасники процесу підтверджують: взаємні неплатежі між усіма учасниками ринку газу складають понад 114 млрд грн. На думку галузевих експертів, лише завдяки списанню безнадійних боргів можна буде стабілізувати роботу всіх підприємств галузі, а також державного Оператора газотранспортної системи (ГТС). Адже через неповну сплату тепловиками за послуги облгазів ті у свою чергу накопичують борги перед Оператором ГТС. 

    Список боржників

    «Нафтогаз» у свою чергу сповідує жорсткий підхід: боржникам – ніякого газу. Опалювальний сезон не за горами, а компанія відмовляється постачати паливо контрагентам, які не розрахувались за попередні поставки.

    На своєму сайті монополіст оприлюднив інформацію про тепловиків, «борги яких ставлять під загрозу вчасний старт опалювального сезону». Мешканці кожної області можуть перевірити, чи не входить місцеве підприємство-постачальник послуг до числа боржників.

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Крім того, НАК оприлюднив перелік підприємств, які не виконують договори про реструктуризацію заборгованості, укладені з «Нафтогазом» на виконання Закону 2016 року №1730 про врегулювання заборгованості підприємств ТКЕ за спожиті енергоносії».

    Нагадаємо, урядова постанова №867 передбачає обов’язкову умову постачання газу виробникам тепла: рівень розрахунків має бути не нижче 90% (з урахуванням непрофінансованих пільг і субсидій та без урахування штрафних санкцій). Виробники тепла також мають погоджувати з «Нафтогазом» та виконавчим органом місцевої ради графік погашення заборгованості до 2021 року, його дотримання та сплату поточних платежів. І це при тому, що встановлені для них тарифи на тепло в більшості випадків нижче собівартості. У разі ухвалення вище згаданого законопроєкту №3800-1 про списання боргів перелічені вимоги втратять силу.

    До яких проблем призводить діюча система можна побачити на прикладі достатньо міцного комунального підприємства з Миколаєва.

    У цьому обласному центрі опалювальний період опинився під загрозою зриву через те, що за позовом «Нафтогазу» наприкінці липня були арештовані рахунки «Миколаївоблтеплоенерго». «Заявлено, що загальна сума боргу понад 71,7 млн грн, але основна сума боргу – 41,4 млн грн. Решта понад 30 млн – пеня, відсотки, інфляційні втрати та судовий збір», – пояснює ситуацію міськрада.

    Керівництво підприємства доводить, що з понад 41 млн основного боргу залишилося виплатити 9,5 млн. «Цю суму ми планували погасити упродовж вересня, однак попри наші постійні розрахунки з НАК «Нафтогаз України», усі рахунки підприємства заблоковані. Ми повністю розрахувалися за газ минулого опалювального періоду, і почали розрахунки за газ 2016-2017 років, реструктурувавши борг 2016 року. При цьому, за 2020 рік рівень розрахунків «Миколаївоблтеплоенерго» перед НАК «Нафтогаз України» – 146%. Ми – другі по Україні за якістю платежів, – переконує директор миколаївського підприємства Микола Логвінов.

    Топ-менеджер каже, що несподіваний арешт рахунків за газовий борг, що значно зменшився, поставив під загрозу опалювальний період 2020-2021 років. «Неможливо провести закупівлі  обладнання, матеріалів та будь-які ремонтні роботи, оплата комунальних послуг та найголовніше – виплата зарплати працівникам. Варто наголосити, що внаслідок незатвердження економічно обґрунтованих тарифів, «Миколаївоблтеплоенерго» недоотримало у 2017-2019 роках понад 252 млн грн. Це триває і далі», – коментує директор.

    Подібні арешти проходять по всій Україні, тому тепловики хором вимагають законодавчого врегулювання проблеми шляхом списання боргів та штрафів. А історія Миколаєва отримала резонанс, бо депутати міської ради звернулися до перших осіб держави та голови НКРЕКП.

    «Комунальні підприємства мають платити авансом за спожитий природній газ. Але кошти від населення за спожите тепло вони отримують лише після того, як надали послуги. Тож маємо так званий касовий розрив – майже два місяці. Борг за газ зростає, НАК «Нафтогаз» автоматично нараховує штрафні санкції і пені», – сказав заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рабошук.

    Інші газові борги

    Крім боргів за спожитий газ, підприємства теплокомунерго, що виробляють тепло та гарячу воду для населення, заборгували операторам розподілу газу (колишнім облгазам) близько 1 млрд грн. І це лише з початку року. Ці гроші йдуть виключно на підтримку в належному технічному стані газових мереж, які постачають «блакитне» паливо до кожної конфорки. Зрозуміло: без труби, як і без газу, нікому не вдасться нагрітися.

    Що ж робити з цією проблемою? «Слід розглянути можливість списання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та вжити заходів зі встановлення економічно-обґрунтованих тарифів», – вважає голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов.

    На думку фахівців, тарифи на розподіл необхідно доводити до рівня самоокупності. Наразі вони збиткові для операторів газових мереж – навіть після їх підняття у січні та липні збитки і далі накопичують, хоча і значно повільніше, ніж раніш.



    Надалі проблема накопичення газових боргів буде наростати. Це зумовлено тим, що з 1 січня НКРЕКП майже вдвічі збільшила тарифи за послуги операторів розподілу газу (облгазів). Однак для підприємств теплокомунерго тарифи не змінилися.

    Надалі проблема накопичення газових боргів буде наростати. Це зумовлено тим, що з 1 січня НКРЕКП майже вдвічі збільшила тарифи за послуги операторів розподілу газу (облгазів). Однак для підприємств теплокомунерго тарифи не змінилися.

    Де вихід?

    Можна було б погасити борги за рахунок споживачів – для цього потрібно включити ці суми в тарифи. Або зробити це за рахунок бюджету, як це було зроблено по заборгованості на ринку електричної енергії. В липні Верховна Рада затвердила механізм списання боргів для «електриків» на 30 млрд грн за рахунок випуску облігацій держаної позики.

    «Не можна перекладати цю проблему на бюджет держави, який і без того має дефіцит в 300 млрд грн. Всі учасники газового ринку заборгували один одному 114 млрд грн і лише один «Нафтогаз» нікому нічого не винен. Тому борги потрібно списати і «Нафтогаз» від цього не постраждає», – пояснює експерт з економічних питань Віктор Скаршевський. За його словами, прозорий механізм списання боргів запропонований у законопроєкті 3800-1, що находиться у Верховній Раді.

    Один із авторів цього законопроєкту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко зазначає: взаємозалік газових боргів дозволить привести в порядок «бухгалтерію» «Нафтогазу», яка працює на формування штучних надприбутків держаної газової монополії за рахунок решти учасників газового ринку та споживачів.

    Депутат наголошує: «Законопроєктом також передбачена можливість і для «Нафтогазу» зменшити своє податкове навантаження за рахунок списання донарахованих дивідендів до держбюджету. По суті, мова іде про те, що підприємства групи «Нафтогаз» протягом останніх років порушували вимоги пункту 13 постанови КМУ від 29.11.2006 р. №1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів суб'єктам господарювання державного сектору економіки». Кучеренко нагадує, що зазначеним пунктом постанови, суб'єктам господарювання  державного  сектору економіки забороняється включати до розрахунку резерву сумнівних боргів суми дебіторської заборгованості із строком виникнення до півтора року. В свою чергу підприємства групи «Нафтогаз» не дотримувались зазначеної вимоги та занижували свій чистий прибуток, включаючи до резерву сумнівних боргів практично всю суму поточної дебіторської заборгованості. Саме внаслідок недотримання зазначених вимог, сумарний розмір резерву на знецінення торгової дебіторської заборгованості групи «Нафтогаз» станом на 31 березня 2020 року досягнув рівня понад 93 млрд грн. Саме на суму цих витрат було занижено розмір чистого прибутку «Нафтогазу» як бази для нарахування та сплати дивідендів до державного бюджету.

    «Слід нагадати, що в останні роки базовий норматив частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів» для «Нафтогазу» становив не менше 90% від чистого прибутку. Простіше кажучи, у разі якби завтра у всіх боржників «раптом» знайшлись 114 млрд грн для погашення заборгованості перед «Нафтогазом», то не менше ніж 90% від цієї суми «Нафтогаз» змушений був би спрямувати до державного бюджету. Тому списання взаємної заборгованості є вигідним всім учасникам ринку, в тому числі і «Нафтогазу», якщо останній звичайно діятиме в рамках правового поля та не намагатиметься іншими тіньовими схемами занижувати базу для нарахування дивідендів до бюджету», – пояснив ідею законопроєкту Кучеренко.

    Зі свого боку представники «Нафтогазу України» в коментарях «Главкому» висловили застереження: «Списання цих боргів містить технічні та матеріальні ризики. Окрім того, механізм списання боргів за природний газ (у т. ч. теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та постачальників природного газу для потреб побутових споживачів), який пропонує законопроект №3800-1, негативно вплине на платіжну дисципліну учасників ринку, призведе до зриву опалювального сезону».

    Як проведуть взаємозалік

    Отже, шлях рішення проблеми запропоновано. Тепер всі сторони долучаться до його обговорення.

    У пояснювальній записці законопроєкту №3800-1 наголошується, що він покликаний вирішити «проблеми, які виникли за наслідками правового регулювання на ринку природного газу». Далі наведено пояснення, які саме порушення були допущені урядом та державними регуляторами у період з 2014 по 2019 рік та визнані судами протиправними та нечинними. Треба зазначити, що більшість споживачів в цей період сумлінно сплачували за тепло та газ за діючими на той час постановами та нормами, що наразі суди визнають хибними.  

    По-перше, пропонується списати заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальниками за газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води побутовим споживачам через дію занижених тарифів для виробників теплих послуг. «Держбюджет заборгував тепловикам 20 млрд грн – це компенсація за те, що тарифи на тепло нижче собівартості. У свою чергу, приблизно 27 млрд грн – без урахування штрафів і пені – тепловики винні «Нафтогазу». Якщо сторони проведуть простий взаємозалік, то три четверті боргів будуть списані», –  сказав президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук. 

    По-друге, тривалий час побутові споживачі отримували в рахунках обсяги газу не приведенні до стандартних умов - тобто без використанням так званих «морозних коефіцієнтів». Тобто постачальники газу купували у «Нафтогазу» обсяг газу більший ніж той, за який вони мали право виставити рахунки. Це призвело до дисбалансу в системі розрахунків – частина газу, а взимку це до 7-9%, споживалась без оплати. Постачальники не отримували гроші за неприведений обсяг газу та накопичували борги перед «Нафтогазом».  

    Тому, щоб не провокувати масовий протест та кризу платежів, у законопроєкті 3800-1 пропонується списати таку  заборгованість по всьому ланцюгу постачання газу для населення.

    Також пропонується списати борги всіх споживачів – як тепловиків, так і населення – перед операторами газових мереж, що виникли в попередні періоди через невідповідність тарифу на розподіл собівартості цієї послуги. Цей тариф не переглядався з 2014 по 2020 рік. Дійшло до того, що він був менший майже удвічі від економічно обґрунтованого рівня. Це призвело до штучного накопичення боргів останні п’ять років. Факт невідповідності тарифів реальним витратам операторів газорозподільних мереж підтверджується численними судовими рішеннями.

    У господарських та адміністративних судах слухаються майже 30 справ за позовами операторів газових мереж до НКРЕКП про визнання бездіяльності регулятора та перегляду тарифів на розподіл до економічно обґрунтованого рівня. За більшістю позовів суди різних інстанцій визнали правоту облгазів та призначають внесення значних сум компенсацій у тарифи на розподіл. Наприклад,

    • ПАТ «Київоблгаз» справа №826/8168/17;
    • ПАТ «Луганськгаз» справа №826/13850/17;

    Рішення у наведених справах набрали законної сили, а отже, суд підтвердив, що тарифи на розподіл газу вказаних підприємств суттєво занижені, у них необхідно врахувати всі економічно-обґрунтовані витрати. Але НКРЕКП жодним чином не реагує, а органами державної виконавчої служби всіляко саботується виконання судових рішень на користь операторів газових мереж. Водночас стосовно них «Нафтогаз України» вживає заходи з примусового погашення заборгованості, зокрема у виконавчих провадженнях відбувається накладення арешту на майно та кошти підприємства. Отже, дебати в парламенті будуть гарячими. Але відступати у вересні вже буде нікуди – попереду опалювальний сезон.

    Наталка Прудка, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies