Ринок землі. Проєкт на грані зриву
На з’їзді партії «Слуга народу» глава держави похвалився тим, як його команда притиснула до стінки тих, хто роками наживався на тіньових земельних оборудках
Зеленський сказав у цій справі «А», але чи встигне сказати «Б»?
Запуск ринку сільгоспземлі, який Верховна Рада благословила з такими боями рік тому і призначила на 1 липня 2021 року, під загрозою. Перша причина: депутати відправились на тритижневий карантин, загрузнувши по вуха в «земельному питанні». Парламент так і не розглянув тисячі правок, що були внесені опозицією у два законопроєкти (№2194 та 2195), які унормовують торгівлю землею. Тобто маємо відсутність нормативної бази. Друга причина – ще глибинніша. Мова про бардак в державних органах, що мали б налагодити і супроводжувати увесь процес. А вишенька на торті – підступи опозиції, яка намагається заблокувати запуск ринку двома шляхами – через Конституційний суд та референдум.
Тому версії про те, що держава просто не буде готовою до відкриття земельного ринку 1 липня, і «час Х» доведеться переносити, мають все більше підстав для реалізації.
При цьому земля – один з ключових маркерів для президента Володимира Зеленського. Запуск прозорого земельного ринку був одним з пунктів його передвиборчої програми. А на останньому з’їзді партії «Слуга народу» глава держави ще раз похвалився тим, як його команда притиснула до стінки тих, хто роками наживався на тіньових земельних оборудках.
За замислом, все має буде чітко: українці, що хочуть купити землю, зможуть її купити, відповідно українці, які хочуть її продати, також зможуть це зробити. Здавалося б, от вона – ідилія та «рука ринку», що сама все розсудить. Але, як-то кажуть, є нюанси…
Законопроект № 2194
«Про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» зокрема пропонує:
– Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності місцевих рад.– Встановити чіткий механізм порядку встановлення і фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, у тому числі об’єднаних.
– Надати органам місцевого самоврядування повноваження змінювати цільове призначення ділянок приватної власності.
– Надати повноваження державного контролю за використанням та охороною земель:
- обласним держадміністраціям (які після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури),
- виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
– Скасувати погодження з урядом продажу ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юрособам.
– Виключити із Земельного кодексу норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юросіб придбати вільні від забудови ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Законопроєкт № 2195
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» передбачено:
При проведенні земельних торгів через електронну торгову систему буде автоматизовано низку процесів. Наприклад, здійснення ставок учасниками, подання ними заявок тощо. Публікація всіх документів, що стосуються торгів та земельних ділянок, перебуватиме у загальнодоступній та відкритій електронній торговій системі. Усі деталі організації земельних торгів, а саме – розмір, порядок сплати та повернення винагороди оператору електронного майданчика – будуть визначені у встановленому Кабінетом міністрів порядку.
Чого хоче опозиція?
Фактично затятими супротивниками земельної реформи в нинішньому вигляді виступають дві парламентські фракції – «Батьківщина» та ОПЗЖ. Два роки тому плече «слугам», яким не вистачило власних голосів, під час голосування за відкриття ринку землі підставили і «ЄС» (хоча й були окремі «бунтівники» на кшталт Олексія Гончаренка), і «Голос», і група «Довіра». Можна очікувати, що цим же складом будуть впроваджуватись і наступні кроки земельної реформи.
Фракція Юлії Тимошенко на словах також виступає за ринок землі, але зі своїм баченням – для дрібних фермерів, а не великих агрохолдингів. Сама Юлія Володимирівна недвозначно оголосила, що відкриття земельного ринку в нинішньому вигляді не допустить. Втім «Батьківщина», яка чи то збирається в коаліцію з провладною фракцією, чи то ні, вже свої численні правки до законопроєкту № 2194 відкликала і фактично відкрила шлях до його прийняття. Принаймні до липня депутати якось з ним розберуться.
Але партія Тимошенко грає й на іншому фланзі цього фронту. «Батьківщина» вже давно спрямувала до Конституційного суду два подання. Одне стосується тлумачення 13 та 14 статей Конституції: у суддів запитали, чи при тому статусі землі, що вказаний в Конституції, Верховна Рада може без референдуму приймати рішення про її продаж. Друге подання стосується самого закону, який, на думку представників «Батьківщини», є неконституційним і за формою, і за способом прийняття.
Також «Батьківщина» збирається проводити референдум щодо ринку землі, який може заблокувати рішення Верховної Ради. Але, зважаючи на те, що президент досі не підписав розпіарений та обіцяний ним ще під час виборів закон про референдум, зробити це поки неможливо. Та рухи в цьому напрямку вже відбуваються. В розпорядженні «Главкому» є внутрішнє листування «Батьківщини», яка вже готує збори громадян щодо організації референдуму. Звісно, багато залежить від формулювання питання, що може бути на нього винесене, але гіпотетично через цей механізм продаж землі таки можна заблокувати.
При цьому в «Батьківщині» припускають, що такий референдум може бути проведений і вже після запуску ринку. Або влада сама злякається власної неготовності до вирішення такого чутливого питання та відтермінує його до кращих часів.
«Теоретично Верховна Рада взагалі може прийняти закон, який перенесе запуск ринку землі, – каже нардеп від «Батьківщини», що представляє подання в Конституційному суді, Сергій Власенко. – Бо, окрім «нормативки», найголовніша проблема — відсутність повної інвентаризації земельних ділянок, є купа спорів щодо них, незрозуміло, хто їхній власник. Наприклад, є території, які незрозуміло, до якого міста належать, хоча це і не землі сільгосппризначення. У нас навіть досі нема єдиної думки, де проходить адміністративний кордон міста Києва».
Власенко зауважує, що нормативна база, яка зараз розглядається парламентом, розбалансовує систему держконтролю – зокрема, повністю прибирається контроль держави над категорією особливо цінних земель. Це питання планується спустити на рівень сільради.
«Є «велика каша» з реформуванням районів, – стверджує нардеп. – Зараз повноваження з контролю за розподілом земель між державою, облрадами, райрадами та громадами повністю розбалансовані. Також цим законопроектом хочуть дозволити власникам ділянок знімати верхній шар грунту та надають їм пріоритетне право на користування надрами на цій землі. Я зараз перебільшую, але, умовно кажучи, можна буде на такій ділянці встановити газову свердловину».
Чия земля?
У «Батьківщини» є, скажімо так, «бойове аграрне крило». Яскравим його представником є голова громадської спілки «Союз українського селянства» та експрезидент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич, який вже давно палко підтримує аграрні ініціативи Юлії Тимошенко. При цьому Томич підкреслює, що не є членом «Батьківщини». На його думку, в нинішньому вигляді відкриття ринку землі в ньому візьмуть участь переважно «схематозники» та спекулянти, а для транснаціональних покупців, якими так люблять лякати пересічних українців, існуючі механізми просто не будуть цікавими. Власне, великі «агробарони» і не приховують, що скупка землі «клаптиками» по 100 га їх не надто приваблює.
Свого часу Томич очолював аграрний комітет в парламенті та пишається тим, що саме він «пробив» закон про виділення земельних паїв в натурі, що регулював отримання землі українцями. Проте, на думку Томича, з 2003 року закон досі не запрацював, а біля шести мільйонів власників землі досі не мають витягів з геокадастру. Проблеми зі з’ясуванням права на землю і можуть призвести до перетворення запуску цього ринку з 1 липня у профанацію.
«До цього часу потрібно зробити ще 90% завдань, яких вимагає земельна реформа, але ні теоретично, ні практично шансів на це нема, – впевнений Томич. – З інвентаризацією землі – також повний хаос. 30% (10–11 млн га) перебувають у тіні – а це десятки мільярдів доларів. Ті, хто її контролюють, ніколи не дозволять, щоб цю землю у них відібрали, – от вам і відповідь на питання, чому земельну ревізію досі не роблять».
Томич повторює мантру політиків від «Батьківщини», що селяни та фермери після запуску ринку землі залишаться ні з чим: «Банківська система не готова і навіть не готується до кредитування під заставу землі. Під нинішні відсотки ніхто нічого купувати не буде. Та навіть за низької ставки фермери не зможуть оформити кредит, бо у них не буде цієї застави. А от аби продати свій гектар за тисячу доларів, повірте, селяни стануть у чергу». Зауважимо, що рівень стартової ціни за гектар землі одразу після запуску ринку очікують в діапазоні $1,5–2 тис.
Подвійне дно
Ще одне питання – кому саме селяни продаватимуть свою земельку. Наразі до 2024 року ділянки сільськогосподарського призначення можуть придбати лише фізичні особи з українським паспортом і не більше 100 гектарів «в руки». Але лунають думки, що затіяна владою ініціатива з можливим запровадженням подвійного громадянства може бути запланована якраз під відкриття ринку землі для нерезидентів. Офіційно на підтримку подвійного громадянства оголошується аргумент, що другий паспорт має допомогти українцям, які відправляться на заробітки та подальше життя до Євросоюзу, не відмовляючись при цьому від українського громадянства.
Але є підозри, що ця анонсована норма буде працювати «у зворотній бік»: українське громадянство буде роздаватися іноземцям, які завдяки цьому зможуть офіційно купувати українську землю. Такої думки дотримується відомий український адвокат Андрій Федур. При цьому він зазначає, що запустити інститут подвійного громадянства в Україні буде вкрай важко: «Подвійне громадянство можливо запровадити не просто законом, а лише через зміни в статтю 4 першого розділу Конституції. Розумні люди, що її писали, заклали дуже складний механізм внесення таких змін. Це фактично на сьогодні неможливо реалізувати».
Політолог Володимир Фесенко дуже скептично ставиться до планів тим чи іншим чином скасувати земельну реформу. І саме через політичні причини. Нагадаємо, що «Батьківщина» настирливо намагається увійти до коаліції з розхристаною монобільшістю, тож земельна карта може використовуватись як елемент торгів.
«Це може зірвати гру «Батьківщини» щодо взаємодії з Зеленським та його партією, – впевнений Фесенко. – А будь-яке політично резонансне рішення Конституційного суду викличе новий вибух емоцій та якісь дії у відповідь. Президенту вже не можна відступати: сказавши «А» щодо ринку землі, треба говорити «Б». Навіщо тоді взагалі було ініціювати це непопулярне рішення, яке б’є по іміджу та рейтингу? Звісно, проблеми та конфлікти будуть, але блокувати запуск ринку для президента буде ударом по самому собі».
Але нараз схоже на те, що Банкова в екстреному порядку намагається залатати дірки, які раптом виявились за три місяці до «історичної події».
Павло Вуєць, «Главком»