Скільки коштуватиме відновлення України: дослідження

Російсько-українська війна триває, однак настання миру й післявоєнне відновлення економіки України неминуче. Паралельно із здобуттям перемоги йде підготовка до післявоєнної відбудови. Державні органи відстежують і обраховують втрати від руйнувань, спричинених війною, лунають різні оцінки. Станом на 28 квітня 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла $88 млрд. Для прикладу, протягом тижня, з 11 по 18 квітня, прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $4,45 млрд, а з 19 по 28 квітня – ще на $3,2 млрд.

З початку повномасштабного вторгнення сума задокументованих прямих збитків, завданих Україні, сягає $88 млрд

Вражають оцінки загальних втрат від руйнування населених пунктів, житла, загальнодержавної та військової інфраструктури, що враховують непрямі втрати: зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, руйнування виробничих ланцюгів, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо. За оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, наприкінці березня 2022 року загальні втрати (прямі та непрямі) з урахуванням як вже завданих інфраструктурі та економіці руйнувань, так і майбутніх втрат, вже перевищують $1 трлн.

Якими є втрати України через війну

За спільними оцінками Мінекономіки та Київської школи економіки, загальні втрати України через війну коливаються у межах від $564 до $600 млрд. Зокрема, до цієї суми входить оцінка падіння ВВП до $90,2 млрд, тобто 45,1% від загальної величини (за прогнозами Тrading Economics на третій квартал-2022)

У відеозверненні до учасників круглого столу Світового банку президент Володимир Зеленський сказав, що за попередніми підрахунками, унаслідок повномасштабного вторгнення Україна вже втратила близько $550 млрд і потребує додатково майже $7 млрд щомісячної підтримки на виплату заробітних плат бюджетникам та інших соціальних витрат.

За оцінками авторів цього дослідження, загальні втрати, починаючи з кінця першого тижня березня і до кінця квітня 2022 року зростали лінійно з $575,5 до $620,2 млрд, а прямі – з $54,3 до $88,5 млрд. Якщо війна продовжиться і визначені тренди збережуться ще протягом трьох місяців, то до кінця липня 2022 року сума загальних втрат дійде до $700,5 млрд, а прямих – до $154,5 млрд, тобто, загальні втрати зростатимуть по $6,5 млрд., а прямі – по $5 млрд на тиждень.

Очевидно, що чим пізніше розпочнеться післявоєнне відновлення економіки України, тим більше воно потребуватиме матеріальних та фінансових ресурсів. Це спонукає вже сьогодні до проведення оперативних аналітичних та прогностичних досліджень стосовно можливої вартості та тривалості відновлювальних робіт, які мають бути враховані при їх подальшому плануванні.

Президент Володимир Зеленський інформує про розробку планів економічного відновлення країни, в яких наявні оцінки економічних втрат відіграють роль стратегічних показників, навколо яких мають формуватися поточні плани і програми економічного відновлення України. Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль розраховує витратити на відновлення України $600 млрд, у тому числі, на першому етапі по $4-5 млрд на місяць. Поступово з’являється розуміння змісту та тривалості першого етапу відновлюваних робіт. Так, мер Чернігова вважає, що на відбудову міста піде щонайменше чотири роки.

Отже, якщо перший етап відновлювання економіки України пов’язувати із відбудовою зруйнованих житлових, виробничих, інфраструктурних об’єктів хоча б на довоєнному рівні, то розрахунки потрібних виробничих і фінансових ресурсів, як і тривалості цього етапу, потрібно обґрунтовувати на основі компенсації прямих втрат від війни.

Для отримання більш повного уявлення економічних параметрів післявоєнного відновлення України, авторами статті проведено необхідні розрахунки станом на зараз:

• на кінець квітня 2022 року, коли є наявні оцінки необхідних показників;
• на кінець липня 2022 року (як умовний момент закінчення війни) – на основі прогнозованих значень показників, отриманих згідно з визначеними трендами.

Хто буде будувати, ремонтувати і завозити

Виконання величезних обсягів робіт з відновлення зруйнованого майна потребує оцінки виробничих можливостей України і, перш за все, трудових ресурсів, які можуть бути спрямовані на відновлювальні роботи. Впродовж лише перших двох місяців війни з країни виїхали за кордон понад 5,5 млн громадян України, а внутрішня міграція склала 7,7 млн осіб. Враховуючи ці процеси, слід констатувати, що міграція за межі України провокує пряму втрату трудових ресурсів, у тому числі тих, що можуть бути залучені до робіт з післявоєнного відновлення. У довоєнний час загальна кількість трудових ресурсів в Україні, за останніми даними Державної служби статистики становила 15,9 млн. осіб.

Отже, на кінець квітня 2022 року, за приведеними оцінками, кількість трудових ресурсів скоротилася на 3,1 млн осіб, з 15,9 млн до 12,8 млн. осіб. З урахуванням структури зайнятості трудових ресурсів за видами економічної діяльності та оцінки можливого відсотка їх залучення до відновлювальних робіт їх кількість у цілому по країні може бути оцінена у 2,2 млн. осіб.

Згідно з визначеними трендами очікувана кількість мігрантів з України за кордон у разі продовження війни може сягнути на кінець липня 2022 року до 10,7 млн осіб, а кількість втрати трудових ресурсів – 6,3 млн осіб. Відповідно, станом на кінець липня 2022 року кількість трудових ресурсів, які потенційно можуть бути залучені до робіт з післявоєнного відновлення України, оцінена у 1,6 млн осіб.

Скільки років знадобиться на відновлення

На основі даних з кількості трудових ресурсів, які потенційно можуть бути залучені до відновлювальних робіт, було оцінено вартість обсягів цих робіт – так би мовити, виробничу потужність економіки України в процесах відновлення.

Якщо припустити, що один працівник на відновлювальних роботах забезпечить освоєння 538,56 тис. грн на рік (з розрахунку 15 тис. місячної заробітної плати, 22% Єдиного соціального внеску, матеріальних витрат у пропорції 1,5 грн на 1 грн заробітної плати та 10% планових накопичень), то річна виробнича потужність України з відновлювання робіт, станом на кінець квітня 2022 року, при залученні 2,2 млн працівників дорівнювала би 1,2 трлн грн. При курсі НБУ на 04.05.2022 у 29.39 грн за $1 це складатиме $39,5 млрд.

Прямі втрати від руйнування на кінець квітня оцінені у $88,5 млрд, отже, якби не існувало ніяких фінансових обмежень, тривалість відновлювальних робіт першого етапу становила би 2 роки і 3 місяці за рахунок власної виробничої потужності країни.

При умові припинення бойових дій у пізніший термін та започаткуванні післявоєнного відновлення, скажімо, наприкінці липня 2022 року, очікувана сума прямих втрат від руйнування зростатиме до $154,5 млрд, а чисельність трудових ресурсів, яка може бути залучена до відновлення країни, навпаки, має зменшитися до 1,6 млн осіб. Отже, власна виробнича потужність української економіки з подолання наслідків війни становитиме: 860 млрд грн, або $29,264 млрд

У такому разі для виконання першого етапу відновлювальних робіт власними силами Україні знадобилося б 5,26 років, що неприпустимо повільно. Намагаючись вкластися у певні прийнятні строки першого етапу необхідно було би передбачити залучення до відновлювальних робіт іноземні компанії, що здатні працювати в Україні власними силами за рахунок іноземного фінансування.

Враховуючи досвід України із залучення турецьких компаній, які у 2021 році побудували 5,1 тис. км доріг та 250 штучних споруд на суму у 106 млрд грн, можна припустити, що до відновлення економіки України можуть бути залучені іноземні компанії із річним обсягом робіт на суму до 250 млрд грн, або $8,51 млрд. Отже, спільна вітчизняна і іноземна виробнича потужність на відновлювальних роботах може скласти $37,8 млрд і відповідно тривалість першого етапу відновлення склала би біля 4 років.

Але у дійсності тривалість першого етапу відновлення економіки України необхідно визначати з урахуванням можливих обсягів фінансування цих робіт за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Де взяти гроші на відбудову

Внутрішніми джерелами фінансування є капітальні інвестиції країни, які за даними Держстату у 2021 році становили 528,8 млрд грн. (близько $18 млрд). Після 24 лютого 2022 року Всесвітній Банк переглянув річний прогноз показника нагромадження капіталу для країни і оцінив у квітні 2022 року від’ємний темп його приросту –57,5% від показника 2021 року, з подальшим відновленням зростання капітальних інвестицій у 2023 (темп приросту 68,5% від показника 2022 року) та 2024 році (темп приросту 30,28% від показника 2023 року) відповідно. Це означає, що середньорічні капітальні інвестиції України становитимуть $12,9 млрд, якщо відштовхуватися від оцінених на кінець квітня 2022 року необхідних обсягів відновлюваних робіт протягом 2,23 років.

При пізнішому припиненні бойових дій та започаткуванні післявоєнного відновлення на кінець липня 2022 року, середньорічні капітальні інвестиції України, за оцінками авторів цього аналізу, становитимуть $14,9 млрд на період 4 років.

Зовнішніми джерелами фінансування виступають інституційні кредитні лінії, фінансові гарантії, пряме та паралельне фінансування, а також донорська допомога урядів держав, установ та приватних суб’єктів бізнесу у рамках глобальних та міжнародних організацій, а також прямі іноземні інвестиції.

Очевидно, що з продовженням війни сума загальних та, зокрема, прямих втрат від руйнування зростатиме, а показники фінансово-економічного стану погіршуватимуться, тому реально очікувати й нарощування фінансової підтримки України з боку країн Заходу та міжнародних фінансових інституцій.

Додатково до визначених міжнародних інструментів фінансової підтримки України слід очікувати значне збільшення прямих іноземних інвестицій у модернізаційні інфраструктурні проєкти за аналогією з так званим «Планом Маршала».

Найоперативнішим джерелом залучення зовнішніх фінансових ресурсів слід вважати започаткований у квітні 2022 року Багатосторонній донорський фонд (MDTF), який з часом ймовірно трансформується у Міжнародний інвестиційний фонд, створення якого запропонувала Наталія Яресько, у минулому – міністр фінансів України. Вже на першому етапі відновлення України можна розраховувати на значні прямі іноземні інвестиції.

Прем’єр-міністр Шмигаль розраховує витратити на відновлення України $600 млрд

Також не слід виключати можливість залучення у відновлення економіки України арештованих та іншим чином відчужених коштів РФ як країни-агресора (так званих «репараційних коштів»). Хоча така практика не є юридично відпрацьованою, потенційно міжнародне співтовариство та Україна можуть використати наступні три джерела репарацій для компенсації збитків та фінансування післявоєнного відновлення України:

• заморожені активи олігархів, центрального банку та Фонду національного добробуту РФ, майна російських компаній;
• доходи від введення додаткового податку на закупівлю вуглеводнів з Росії до ЄС та країн Північної Америки;
• можлива згода Росії на виплату репарацій Україні, пов’язана із зменшенням гостроти режиму економічних санкцій щодо РФ.

Отже, фінансові ресурси післявоєнного відновлення економіки України на умовну дату їх початку в кінці квітня 2022 року:

• власні ресурси України – $12,9 млрд.;
• зовнішні ресурси – $26,8 млрд.;
• разом – $39,7 млрд.

Тривалість першого етапу післявоєнних відновлювальних робіт з урахуванням наявних джерел їхнього фінансування складала би понад 2 роки. Відповідно, у разі започаткування процесу відновлення наприкінці липня 2022 року сума фінансових коштів щорічно становитиме:

• власні ресурси України – $14,9 млрд.;
• зовнішні ресурси – $22,9 млрд.;
• разом – $37,8 млрд.

Тож, тривалість першого етапу післявоєнного відновлення економіки України за двома варіантами складе:

• станом на кінець квітня: 2 роки і 3 місяці;
• станом на кінець липня: 4 роки і 1 місяць.

Очевидно, що у разі припинення війни найближчим часом необхідно орієнтуватися на тривалість першого етапу післявоєнного відновлення економіки України ближче до чотирьох років із отриманням біля $25 млрд зовнішніх фінансових ресурсів щорічно.