Звідки взялася «третя платіжка» за газ? Що повинен знати споживач

Державний регулятор в сфері енергетики (НКРЕКП)  планує зобов’язати побутових споживачів власним коштом обслуговувати внутрішньобудинкові газові мережі в багатоквартирних будинках. Через відсутність належної нормативно-правової бази поки що невідомо, коли саме буде запроваджено широко анонсоване нововведення. Але про те, що українцям надійде «третя платіжка» за газ днями повідомили численні ЗМІ. Проте треба визнати: час подбати про надійність  внутрішньобудинкових газових мереж, які постачають газ до кожної конфорки, давно настав.

Крапку в розтягнутій на роки невизначеності щодо обслуговування будинкових газових мереж державний регулятор планує поставити після вже оголошеного відкритого обговорення проєкту постанови про Типовий договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку та внесення змін до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідний проєкт Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила на своєму сайті. Зауваження та пропозиції до оприлюднених матеріалів від фізичних та юридичних осіб НКРЕКП прийматиме до кінця цього тижня, після чого документ буде ухвалено остаточно. Після прийняття Типового договору побутовий споживач повинен буде підписати договір з облгазом чи іншою компанією, якій буде надано право обслуговувати газові мережі в багатоквартирних та приватних будинках. Тоді ж споживачі й почнуть отримувати «третю платіжку» за газ – в ній буде вказана сума щомісячного платежу.

В Україні більше п’яти років панує невизначеність у питанні, хто ж відповідає за безпечну експлуатацію газових труб, періодичний огляд та своєчасний ремонт цієї інфраструктури в багатоквартирних та приватних будинках. Навіть трагедія, яка сталася в червні 2020 року в Києві на Позняках не змусила владу прискорити вирішення проблеми обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж в багатоквартирних будинках. Нагадаємо, тоді у багатоповерхівці пролунав вибух через витік газу, було зруйновано 40 квартир, загинуло п’ятеро осіб.

Колізії в законодавстві

Після згаданої трагедії «Главком» разом з експертами визначив: велика проблема криється в колізіях законодавства. Вони виникли після вступу у дію ухваленого в 2017 році закону про житлово-комунальні послуги. За безпеку експлуатації газових мереж всередині будинку, а також за їхнє технічне обслуговування і ремонт завжди відповідали оператори газорозподільної мережі (облгази). Але згаданий закон створив невизначеність: він набрав чинності в червні 2018 року, деякі його розділи були відстрочені до травня 2019 року через неготовність підзаконних актів. І у новому законі не сказано, що саме облгази мають відповідати за технічну справність газових мереж багатоквартирного будинку, власниками яких є мешканці. А в законі про містобудівну діяльність написано, що саме власники внутрішньобудинкових мереж мають забезпечити належне утримання свого майна.

З огляду на те, що в 2015 році державний регулятор НКРЕКП виключив з тарифу облгазів кошти на  обслуговування внутрішньобудинкових мереж, облгази відповідно й не зацікавлені їх обслуговувати. Тому в останні п’ять років облгази підписували договори зі споживачами про обслуговування мереж лише до межі балансової належності, тобто, до входу труби в будинок.

До речі, у мешканців сумнозвісного будинку на Позняках не було договорів на утримання внутрішньобудинкових газових мереж, так само, до речі, як і у тисяч інших багатоквартирних будинків. Відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання», якщо споживачі не підписали договір з компанією на обслуговування газових мереж будинку, яким мала б визначатися відповідна плата за цю послугу, оператор газорозподільчих мереж навіть не має права постачати газ мешканцям

І хоча газ в квартири постачається, але за безпеку газових мереж в будинку ніхто не відповідає. Тому й безпека споживачів газу – під великим запитанням.

Отже, законотворці заклали міну сповільненої дії практично під усі багатоквартирні будинки. 

За все заплатить споживач

Задля усунення законодавчих колізій, законотворці почали ініціювати нормативні зміни у сфері надання житлово-комунальних послуг.  Але, за даними народного депутата Олексія Кучеренка,  більшість депутатів лобіювали комерційні інтереси облгазів, нехтуючи правами всіх споживачів газу.  

У грудні 2020 року парламент нарешті ухвалив закон №1060-ІХ, відповідно до якого технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку має бути закріплено в окремому договорі, а не в договорі про розподіл газу з облгазом. Тобто закон зобов’язав споживача власним коштом платити за обслуговування та ремонт мереж в будинку.

Але щоб закон запрацював, Міненерго повинно було у двомісячний строк з дня набрання чинності (тобто до 1 липня 2021 року) розробити та затвердити Порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку та види робіт, які є обов’язковими під час технічного обслуговування.

Водночас НКРЕКП мало б розробити і затвердити до 1 вересня 2021 року  Типовий договір на  технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку, а також методологію розрахунку граничних рівнів вартості виконання видів робіт і послуг, що входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, які виконуються операторами газорозподільних систем.

Отже, відповідно до згаданого закону  №1060-ІХ мешканцям багатоквартирних будинків має приходити ще одна (та сама третя) платіжка за газ ‒ за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Але до цього часу не ухвалені підзаконні акти для реалізації цього плану.

Наприкінці літа мер Києва Віталій Кличко звернувся до Кабінету міністрів з вимогою змусити Міненерго та НКРЕКП прийняти відповідні підзаконні акти. «На жаль, станом на 30.08.2023 року Порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, Міністерством не прийнято. Це унеможливлює побудову системного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж і безпосередньо впливає на зниження безпеки для мешканців багатоквартирних будинків, що користуються газовим обладнанням», – заявив мер столиці.

І от нарешті через понад два місяці після гнівного звернення мера столиці до Кабміну, НКРЕКП достроково розтиражувала повідомлення про «третю платіжку» за газ – зробила це передчасно, адже жоден із вище згаданих документів поки що не прийнятий.

Наталка Прудка, «Главком»