Діло в трубі, або Чому в Україні вибухають будинки?

21 червня в багатоповерхівці на столичних Позняках пролунав вибух. Було зруйновано 40 квартир, загинуло п’ятеро осіб. Ця трагедія в черговий раз змусила засумніватися в надійності внутрішньобудинкових газових мереж, які постачають газ до кожної конфорки. Ситуація вимагає нарешті розібратися, хто ж відповідає за безпечну експлуатацію труб, періодичний огляд та своєчасний ремонт цієї інфраструктури. 

Велика проблема криється в колізіях законодавства. Вони виникли після вступу у дію ухваленого в 2017 році закону про житлово-комунальні послуги. За безпеку експлуатації газових мереж всередині будинку, а також за їхнє технічне обслуговування і ремонт завжди відповідали оператори газорозподільної мережі (облгази). Але згаданий закон створив невизначеність.  Він, як вже писав «Главком»,  набрав чинності в червні 2018 року, деякі його розділи були відстрочені до травня 2019 року через неготовність підзаконних актів. Та проблему до кінця так і не вирішили досі. У новому законі не сказано, що облгази мають відповідати за технічну справність газових мереж багатоквартирного будинку, власниками яких мешканці. 

«У діючому законі, у статті 14 визначено, що внутрішньобудинкові мережі мають обслуговувати співвласники будинку, а в статті 19 вже йдеться про те, що якщо мережі обслуговує оператор газорозподільної системи (колишній облгаз), то ця діяльність здійснюється відповідно до порядку  видів робіт, які визначає центральний орган виконавчої влади, тобто профільне міністерство. І що важливо, в законі про містобудівну діяльність також сказано, що саме власники внутрішньобудинкових мереж мають забезпечити належне утримання свого майна. А газові  мережі – це їхня сумісна власність», – пояснює колізію у розмові з «Главкомом» заступник голови Асоціації газового ринку України Андрій Курмаза.

майно, визначають хто буде обслуговувати його (управитель, ОСББ)." width="650" height="366" itemprop="image" />Закон чітко говорить: власники квартир є співвласниками загальних місць будинку, в тому числі їм належать всі внутрішні комунікації і газові мережі. Власники відповідають за своє майно, визначають хто буде обслуговувати його. На фото - наслідки вибуху газу в Миколаєві (травень 2014 року).

Водночас в  Кодексі газорозподільних мереж з'явилося поняття «межі балансової належності» (точка розмежування газових мереж між суміжними їх власниками за ознаками права власності, господарського відання). Облгази погоджуються підписувати договори зі споживачами про обслуговування мереж лише до межі балансової належності, тобто, до входу труби в будинок. Водночас Кодекс передбачає за домовленістю сторін можливість перенесення цієї межі – хоч до самої конфорки. Але облгази не зацікавлені обслуговувати внутрішньодобові мережі, адже в 2015 році державний регулятор НКРЕКП виключив з тарифу облгазів кошти на ці роботи.

Отже, відносини між надавачами та споживачами послуг в останні роки суттєво змінилися. Важливо і те, що законодавець поставив крапку в існуванні висміяних «совкових» житлово-експлуатаційних контор (ЖЕКів), на балансі яких і були внутрішньобудинкові мережі. Але водночас заклав міну сповільненої дії практично під усі багатоквартирні будинки. Нині управляючі компанії або ОСББ повинні повинні визначитись, хто обслуговуватиме мережі і скільки за це вони готові платити. Обрати виконавця таких послуг вони можуть на відкритому ринку, де немає монополії. 

Вибух через повірку лічильників?

Основна версія вибуху в багатоповерхівці на Позняках, яку розглядає слідство, – недотримання технології повірки лічильників працівниками «Київгазу». Про це в ефірі одному з телеканалів повідомили заступник генерального прокурора Олексій Симоненко та заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. «Дійсно, за тиждень до трагедії здійснювалася повірка лічильників газу. Лічильники знімались, їх замінювали на спеціальні трубочки – пайпаси, і були повідомлення від мешканців будинку про запах газу», – розповів Геращенко. Дехто навіть викликав аварійку. Геращенко вважає, що в разі доведення вини працівників «Київгазу» можна буде говорити про позови до суду з метою компенсації втрат постраждалим. 

Стався вибух через неправильну повірку, чи з вини споживачів, або ж через розрив заіржавілої газової труби? Відповідь на це запитання має знайти слідча комісія.

Проте було б неправильно відразу повністю перекладати всю вину на газовиків, адже споживачі також інколи самі нехтують правилами безпеки, що призводить до витоку газу через конфорку чи духовку в газовій плиті. 

У компанії підтвердили зняття лічильників на повірку. «Будинок по вулиці Соломії Крушельницької, 1/5 газифікований, мешканці будинку користуються індивідуальними лічильниками газу. Наші фахівці протягом червня знімали лічильники в зазначеному будинку на планову повірку», –  повідомив головний інженер АТ «Київгаз» Андрій Ляхна, слова якого цитує сайт компанії. 

Проте представник оператора не пояснює, чому замість лічильників були встановлені трубки, тоді як на тому ж сайті чітко сказано: «На період зняття лічильника газу для проведення його періодичної/позачергової повірки та ремонту, пов'язаного з такою повіркою, газорозподільне підприємство встановлює лічильники газу з обмінного фонду». Тож не дивно, чому основна версія причини вибуху, яку розглядають слідчі, – недотримання технології повірки. 

Але варто зазначити, що значна частина експертів схиляється до думки, що трагедія могла статись і з інших причин. Директор Інституту міста Олександр Сергієнко стверджує, що якби незначний витік газу відбувався через негерметичність встановлених трубок (замість знятого лічильника), то з цією проблемою легко б справилася  вентиляційна система будинку. За його словами, у будинках, які споруджувались за радянськими стандартами, встановлювали  вентиляційні системи потужності, яка в рази перевищувала реальну потребу при витоках газу під час заміни лічильника на заглушки.

Експерти наполягають, що витік із трубок міг бути незначним, адже в газових трубах, які входять в будинки, тиск газу знижено до 0,05 атмосфер – це в понад 2 тисячі разів менше, ніж у магістральних газопроводах (до 12 атмосфер). «Схоже, що в будинку стався великий витік газу, могла загаситися конфорка чи духовка, або ж лопнула газова труба, що проходить між поверхами через бетонні перекриття всередині квартир – вона могла тріснути через усадку будинку. Або ж тому, що труба заіржавіла. І ще дуже важливо: газові труби на кухні не можна зашивати ніякими коробами чи закривати меблями. А мешканці дуже часто порушують ці правила», – говорить у коментарі  «Главкому» начальник відділу ціноутворення Держпродспоживслужби Києва Дмитро Курочка. 

Виявляти згадані вище порушення в газовій системі багатоквартирного будинку мали б обхідники «Київгазу» в ході регулярного огляду газового обладнання в кожній квартирі. «Я живу в багатоквартирному будинку в Київській області і до мене раз на пів року приходить людина з газової контори – перевіряє навіть витяжку. Такі професійні огляди  проводяться ще з радянських часів, а власник квартири мав зафіксувати проведений огляд в журналі. До речі, тоді зарплата слюсаря на 60% складалася з вартості проведення таких оглядів. І якщо було виявлено, що газове обладнання в такому стані, що його не можна більше експлуатувати, представник газової контори мав припинити подачу газу в квартиру», – нагадав Дмитро Курочка. 

Але нині ситуація інша. «Відкрию вам неприємну «таємницю»:  у мешканців будинку на Позняках не було договорів на утримання внутрішньобудинкових газових мереж, – так само, до речі, як і у тисяч інших багатоквартирних будинків. Відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання», оператор газорозподільчих мереж «Київгаз» навіть не мав права постачати газ мешканцям будинку. Це прямі наслідки авантюрної реформи ексдепутатки Альони Бабак та її «доленосних» законів про житлово-комунальні послуги та про особливості здійснення прав власності в багатоквартирному будинку», – написав у Фейсбуці народний депутат Олексій Кучеренко.

Отже, безпека споживачів газу – під великим запитанням, адже без відповідних договорів між облгазами та споживачами, і без оплати цього обслуговування ніхто не буде контролювати стан газових мереж в будинках.  

На чиєму боці влада?

Задля усунення законодавчих колізій,  у травні в першому читанні був ухвалений законопроект №2458 про зміни законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг.  Зараз документ готують до другого читання, але, на думку експертів, може статися так, що після ухвалення цього закону проблема може не вирішитися, бо більшість депутатів схильні лобіювати комерційні інтереси облгазів, нехтуючи правами всіх споживачів газу. 

«Спроби швидко хоч якось врегулювати цю ситуацію за допомогою законопроекту №2458 ще в жовтні 2019 року були зірвані авантюристами з так званої «спільноти ОСББ» та тодішньою міністеркою Альоною Бабак. Я знаю, що в країні є сотні професійних та грамотних голів ОСББ, які фахово роблять свою роботу, але в останні роки сталося так, що їхню думку та позицію стала представляти групка осіб з так званої «спільноти ОСББ», – стверджує Кучеренко. 

Водночас координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко переконана: «оператори газорозподільчих мереж мали б обслуговувати газову трубу аж до конфорки,  але облгази не хочуть відповідати за це». «Саме тому у підзаконному(!) акті, Кодексі газорозподільних мереж, з'явилося поняття «межі балансової належності». І на практиці тільки до цієї межі (тобто до будинку – «Главком») газова контора погоджується надавати свої послуги і відповідати за якість газорозподільчих мереж. Хоча потрапити безпосередньо до споживача в багатоквартирному будинку природний газ може лише через внутрішньобудинкову газову систему, яку намагаються штучно «вичленити» і за обслуговування якої  не хочуть відповідати облгази», – вважає Тетяна Бойко. 

Завдання для регулятора 

«Популізм з тарифами для облгазів, обленерго і теплоенерго до добра не доведе. В кадри та інфраструктуру потрібно інвестувати», – вважає генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон. Питання лише в тому, скільки інвестувати і де баланс інтересів спожива і операторів, які могли б слідкували за станом будинкових систем газопостачання. Раніше в тарифі на це були передбачені відповідні кошти. Тепер мережі постаріли, а кошти з тарифу на їх обслуговування і ремонт взагалі зникли. 

«Після цього мешканці багатоквартирних будинків стикнулися з необхідністю самостійно вирішувати  питання обслуговування таких мереж. Як показала практика, газопостачальні підприємства, за відсутності чітких приписів законодавства про їх обов’язок забезпечувати таке обслуговування, або відмовлялися від його здійснення, або нав’язували кабальні умови договорів на таке обслуговування»,  – сказано в пояснювальній записці до законопроекту №2458. 

Законопроект №2458 зобов`язує НКРЕКП: 

«Принциповий підхід законопроекту полягає в ліквідації механізму «автоматичного» обслуговування внутрішньобудинкових мереж оператором газорозподільчих мереж (ГРМ). Це ставить під загрозу безперервність і безпеку газопостачання в багатоквартирних будинках… Тобто відповідальність за  внутрішньобудинкові мережі перекладається з операторів на ОСББ, управителів будинків, самих споживачів», – пояснює небезпеку запропонованих новацій Тетяна Бойко. 

За даними координаторки житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора», громадськість через депутатів пропонує чисельні правки, мета яких – відстояти інтереси споживачів природного газу в багатоквартирних будинках. Євроінтеграційний комітет Верховної Ради наполягає на узгодженні законопроекту №2458 із Європейською Комісією на предмет відповідності директивам ЄС. Та поки що повної ясності, в якому вигляді законопроект буде представлено для фінального розгляду, нема. Занадто багато інтересів стикнулось при реформування комунального господарства. Наслідки цієї боротьби, як бачимо, бувають дуже трагічні.

Наталка Прудка, «Главком»