Як комунальники дурять українців і чому кавун – це ризик? Інтерв’ю з шефом Держпродспоживслужби

Початок квітня 2024-го. Новий очільник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Сергій Ткачук вийшов із подякою правоохоронцям за викриття корупціонерів. Уже наступного дня після цього Державне бюро розслідувань пояснило про що мова: викрито понад 10 співробітників із Головних управлінь Держпродспоживслужби в Одеській та Запорізькій областях. Посадовці організували багатомільйонну схему поборів з експортерів «зернового коридору».

«Як ми хочемо подолати негативні явища, коли держава затвердила оклад спеціаліста лабораторії Держпродспоживслужби у розмірі 6700 грн на місяць?» – риторично запитує Сергій Ткачук в інтерв’ю «Главкому».

Поза тим через понад пів року біля керма Держпродспоживслужби високопосадовець не втратив оптимізму: є позитивні зрушення у частині мінімізації корупційних проявів. Цьому, на його думку, сприяє експеримент, який реалізовується у Києві та Одесі. Ідеться про солідні доплати зі спецфонду служби працівникам лабораторій, які перебувають не на державній службі. Механізм простий: 50% спецфонду, який наповнюється за рахунок наданих послуг Держпродспоживслужбою, перетікає до державного бюджету. Інша половина – спрямовується на доплати працівникам служби.

«Наприклад, цього року Головне управління в Одеській області та лабораторії в цьому регіоні  залучили до спеціального фонду бюджету декілька десятків мільйонів гривень за надані послуги. Автоматично це позначилося на зарплатах працівників. Зокрема,  керівниця лабораторії отримує близько 50 тис. грн у місяць. Відповідно, підтягнулися й зарплати інших спеціалістів», – розповів голова Держпродспоживслужби.

За подібним принципом до кінця поточного року Держпродслужба добивається підвищення зарплати для працівників, котрі на державній службі. Зелене світло мають ввімкнути нардепи.

В інтерв’ю «Главкому» Сергій Ткачук розповів про комунальників, які ошукують відповідальних споживачів, про харчове шахрайство, з яким складно боротися, та проблему імпорту, у якість якого не завжди обґрунтовано вірять українці.

«Бізнес вимагає… відновити перевірки»

Із кінця січня 2024 року ви очолюєте Держпродспоживслужбу. Перед тим у середині жовтня 2023 року Кабмін призначив вас першим заступником голови і водночас тимчасово поклав виконання обов’язків голови цієї установи. До цього чотири роки працювали заступником голови Хмельницької ОДА. Розкажіть, як потрапили до столиці, хто запросив?

Пропозиція надійшла від секретаріату Кабінету міністрів, оскільки Держпродспоживслужба напряму підпорядковується уряду. Мені призначили випробувальний термін, після чого затвердили на посаді керівника служби.

Щоправда, від представників центральної влади отримав кілька варіантів щодо переведення на вищі посади у столицю.

Із 2022 року Держпродспоживслужба не мала постійного керівника, за півтора року було покладено виконання обов’язків голови на трьох людей. Все це призвело до зниження ефективності роботи відомства, яке має повноваження у фітосанітарній та продовольчій безпеці, ветеринарній медицині, санітарно-епідемічному благополуччі населення. Простими словами – це той державний орган, який захищає здоров’я населення, тварин та рослин, а також права людини як споживача та імідж України як надійного експортера.

А враховуючи, що Україна рухається до вступу в Європейський Союз, функціонал наших структурних підрозділів повинен відповідати міжнародним стандартам. До речі, показовий момент: за результатами скринінгу щодо вступу до ЄС, на сфери, за які відповідає Держпродспоживслужба, припадає 19% від усіх зобов’язань, які має виконати  Україна перед вступом до ЄС. Це значний виклик.

Наразі створюємо дорожню карту цифровізації діяльності Держпродспоживслужби з синхронізацією з «Дією», де буде все чітко та прозоро для бізнесу. Також підключаємось до міжнародних систем торгівлі на кшталт Traces (експорт та імпорт харчових продуктів тваринного походження), ePhyto (експорт та імпорт продуктів рослинного походження). Це унеможливлює підробку фітосанітарних та ветеринарних сертифікатів, спростить процедуру в міжнародній торгівлі, активізує диверсифікацію українського експорту та попередить несанкціонований імпорт продукції.

З початком великої війни уряд запровадив мораторій на перевірки, у тому числі це стосувалося Держпродспоживслужби. Під кінець 2022 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини просив центральну владу дозволити Держпродспоживслужбі виходити з перевірками. Що змінилося станом на зараз?

Мораторій продовжує діяти, але він не розповсюджується на всі сфери життя. З 8 березня цього року уряд відновив наші перевірки у сфері надання житлово-комунальних послуг і планові заходи державного нагляду за деякими видами продукції. Є випадки, коли фахівці Держпродспоживслужби мають право виходити на позапланові перевірки, у тому числі за зверненням бізнесу.

До слова, мене дуже здивували підприємці та бізнес-асоціації, котрі звертаються до нас з проханням відновити перевірки. Адже у суспільстві склалося стереотипне уявлення: якщо контролюючі органи заходять на приватні підприємства з перевірками, значить, це тиск і перешкоджання роботі сумлінних платників податків. Насправді, це не завжди відповідає дійсності. За час повномасштабної війни Держпродспоживслужба провела 10 тис. позапланових заходів у сфері безпечності харчових продуктів із них 2/3 – за ініціативи самих підприємців. Напрошується логічне запитання: «Чому бізнес вимагає перевірок?». Усе очевидно: той, хто дбає про якість продукції та власну репутацію, зацікавлений у нашій допомозі. Плюс добросовісні підприємці розуміють, що втрачають здатність конкурувати на фоні напливу фальсифікату та неконтрольованого імпорту.

Коли прийшов на посаду, запровадив годину спілкування з бізнес-асоціаціями. Щопонеділка ми збираємося, обмінюємося думками, слухаємо один одного. Тут ключове завдання  – стати сервісною службою, а не каральним мечем для бізнесу.

Який ефект від так званої «години запитань» до Держпродспоживслужби?

Однозначно, є позитив. Я – за системну перебудову: спочатку Держпродспоживслужба має надавати послуги, а потім уже включати каральну функцію, якщо не відбувається змін. Скажу відверто: не спускаю по вертикалі жодних планів щодо проведення перевірок і накладання штрафів.

Якщо не буде належного ветеринарного контролю, то експорт для України буде закритий

З якими найбільшими викликами стикається Держпродспоживслужба під час повномасштабної війни?

Безумовно, це епізоотична ситуація. Вона суттєво погіршилася, зокрема через поширення сказу серед безпритульних тварин. Причин кілька: відсутність пероральної вакцинації (ідеться про приманку з вакциною – невеликий брикет розміром сірникову коробку, виготовлений з м’ясо-кісткового борошна, куди вкладений блістер з вакциною – «Главком») диких тварин у 2022 році та несвоєчасний вилов заражених тварин. Прогнозовано, що це викликає занепокоєння з боку міжнародних партнерів. Мушу заспокоїти: Україна визначила своєрідну буферну зону, яка проходить по лінії бойових зіткнень. Це означає, що Держпродспоживслужба моніторить ситуацію, щоб із тимчасово окупованих територій не поширювалися різні хвороби, які можуть бути небезпечними для тварин і для здоров’я людей, котрі живуть на підконтрольній українській владі території. Якщо не буде належного ветеринарного контролю за епізоотичною ситуацією, то Україна не зможе експортувати свою продукцію за кордон.

Траплялися випадки, коли окремі європейські країни штучно бракували українські товари. Наприклад, торік Угорщина з очевидним політичним підтекстом говорила, що з України поставляється неякісна продукція. Ми лабораторно довели: одна і та ж саме продукція везлася до Румунії, Словенії та Угорщини, і лише угорці пред’являли якісь незрозумілі претензії. Те ж стосується поляків – окрім загальних лозунгів, вони нічого конкретного не змогли закинути українським товаровиробникам. За підсумками 2023 року реальні претензії від інших країни щодо неякісних експортованих товарів з України склали 0,17% від усього обсягу реалізованої продукції.

Чи є розуміння у Держпродспоживслужби, яка епізоотична проблематика на окупованих територіях?

Так. Деяку інформацію отримуємо від співробітників, котрі там залишилися, але не перейшли на бік ворога. Ситуація катастрофічна: там циркулюють грип птиці, африканська чума свиней, сказ… Запевняю вас: із тих територій на підконтрольну частину продукція не потрапляє.

Що стосується стану справ у заповіднику «Асканія-Нова», то важко щось сказати. Не маємо розуміння, які там тварини залишилися, які з них Росія вивезла. І взагалі, що там відбувається. Це буде виклик для нас, коли ці території звільнять ЗСУ. Точно доведеться запроваджувати карантинні заходи у деокупованих населених пунктах, щоб покращити епізоотичний стан.

У квітні 2023 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я, який дозволив вашій службі проводити перевірки щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів. Які порушення фіксуєте найчастіше? Наскільки варто було б посилити покарання стосовно курців-порушників?

З початку року Держпродспоживслужба провела 34 позапланові перевірки щодо дотримання вимог антитютюнового законодавства. Порушення встановлено у 29 суб’єктів господарювання або 85% від загально перевірених. Найчастіші порушення: розміщення попільничок чи кальяну у заборонених місцях; відсутність попередження «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено»; порушення вимог до реклами тютюнових виробів.

Щодо можливого покарання, то тут важливо, і ми над цим працюємо, передбачити у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» штрафи за створення перешкод працівникам Держпродспоживслужби при проведенні перевірок.

Нещодавно Держпродспоживслужба спільно з Мінцифри та МОЗ розпочали цифровізацію виробництва та імпорту тютюну в Україну. Зокрема, відбулося перше засідання робочої групи щодо створення проєкту «еТютюн». Він передбачає запуск спеціального порталу, на якому виробники та імпортери подаватимуть інформацію про інгредієнти тютюнових виробів та викиди внаслідок їхнього вживання. А споживачі – матимуть змогу ознайомитися з важливою для них відкритою інформацією, а саме дані про складові тютюнових виробів, що не є конфіденційними.

Портал «еТютюн» забезпечить прозорість обігу тютюнових виробів, дозволить державі контролювати їхню якість, мати чіткий перелік виробників та імпортерів тютюнових виробів в Україні, боротися з «чорним ринком». Ініціатива «еТютюн» розробляється за підтримки USAID і UK Dev.

«Передовсім комунальники оббирають мешканців, котрі своєчасно розраховуються»

«Перші мої кроки як очільника Держпродспоживслужби були направлені на здійснення перевірок у сфері надання житлово-комунальних послуг, адже за майже два роки (2022-2023 роки – Главком) до служби надійшло більше 3,5 тис. звернень громадян у цій сфері». Це ви сказали у березні 2024-го на засіданні круглого столу парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Які найпоширеніші скарги. Які незаконні послуги дописують у платіжки постачальники?

Дійсно, це дуже високий показник звернень громадян у межах конкретної галузі. Коли почали розбиратися, виявилося: люди нарікають на неякісно надані послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій; невідповідність послуги з постачання теплової енергії нормативним параметрам; порушення розподілу між споживачами спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання. Також скаржилися на комунальних теплопостачальників, які відмовлялися проводити перерахунки за надання неякісних житлово-комунальних послуг.

Крига скресла тоді, коли центральна влада повернула Держпродспоживслужбі функції контролю. Комунальники одразу сумлінно взялися повертати людям кошти за ненадані послуги. Яскравий приклад: лише у Львівській області за зверненням споживачів місцевий теплопостачальник здійснив перерахунок на 19,5 тис. грн.

Які іще типові маніпуляції з тарифами? Як на них реагує Держпродспоживслужба?

Типовими порушеннями порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги є: включення до собівартості непередбачених законодавством витрат; справляння плати з населення за незатвердженими тарифами; недотримання встановлених законодавством термінів введення нових тарифів тощо.

Поширеною маніпуляцією з боку комунальних постачальників є нарахування за спожите тепло, згідно із загальнобудинковим лічильником. У платіжки включаються суттєво більші витрати споживання, які постачальник виводять на основі завищеної площі квартир і внутрішньо-будинкової території. Передовсім оббирають мешканців, котрі своєчасно розраховуються за комуналку. Це вже набуло масового характеру, особливо помітно у Києві.

До речі, як вважаєте, міські голови у курсі махінацій, які «чудять» комунальники?

Думаю, мали би знати. А профільні заступники мерів, – так точно! Чи робиться це з мовчазної згоди керівників міст, важко сказати. Я добре розумію важкий фінансово-економічний стан підприємств теплокомуненерго, оскільки працював заступником голови облдержадміністрації. З іншого боку – тепловики безперебійно отримують природній газ за пільговою ціною, яку запровадив уряд кілька років тому. Їм, хоч із запізненням, держава все ж компенсує різницю в тарифах. Тому Держпродспоживслужба реагує на кричущі випадки порушення прав споживачів.

Не так давно ви зробили обнадійливу заяву, мовляв, після підриву 6 червня 2023 року росіянами Каховської ГЕС Україні вдалося уникнути найгірших наслідків. Зокрема, це стосується якості питної води та ймовірного розповсюдження інфекційних хвороб. Деталізуйте, на чому базуються такі висновки?

Рік – показовий період, за який найгірший сценарій за результатами скоєного Росією злочину не відбувся. Після руйнування дамби Каховської ГЕС 6 червня до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, у яких проживало майже 900 тис. населення. Майже 700 тис. українців залишилися без доступу до питної води.

Завдяки консолідованим діям влади, у тому числі Держпродспоживслужби, системному контролю та постійному моніторингу об’єктів водопостачання та водовідведення, об’єктів підвищеного епідемічного ризику на постраждалих територіях не реєструвалися випадки інфекційних захворювань та харчових токсикоінфекцій.

Для потреб населення та недопущення спалахів інфекційних хвороб до зони надзвичайної ситуації було доставлено 148 тис. тонн питної і технічної води. Центри контролю та профілактики хвороб видали 237 тис. таблеток для знезараження питної води для населення та для підприємств водопостачання й об’єктів критичної інфраструктури.

А ризики виникнення були, адже із відібраних Держпродспоживслужбою на територіях Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської та Одеської областей  червні-грудні 2023 році 454 проб води питної, невідповідність за санітарно-хімічними показниками встановлена у 196 випадках, за мікробіологічними – у 114.

У торгових мережах прискіпливіше контролюється якість продукції, аніж на агроринках 

Окремо ви наголосили на забороні реалізації риби та морепродуктів, отриманих з Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей. Чи діє ця заборона нині?

Ця заборона не діє, оскільки ситуація стабілізувалася. Наразі посилений моніторинг несанкціонованої торгівлі в Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Яку перевірку на якість проходить сільськогосподарська продукція виробників (постачальників зерна, овочів, кавунів тощо) з деокупованих територій та тих, що перебували у зоні бойових дій на початку 2022-го? Річ у тім, що у воду, повітря, землю потрапило безліч шкідливих речовин…

Ми не виділяємо товари з деокупованих територій. Підхід уніфікований: є загальні вимоги до харчової продукції на відповідний контроль. Кожен продукт, який продається на офіційних ринках або торговельних майданчиках, перевіряється на безпечність. Саме там розміщена державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснює обов’язковий контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю експертний висновок установленої форми про те, що товар придатний до вживання.

З 29 червня цього року буде введено в дію Закон України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією». Він покликаний захистити довкілля та здоров’я людини від небезпечного впливу хімічної продукції і запобігти терористичним актам із застосуванням хімічної зброї або небезпечних хімічних речовин. Повноваження щодо здійснення державного нагляду покладені на Держпродспоживслужбу.

Протягом великої війни американська компанія Maxar Technologies регулярно публікує супутникові знімки населених пунктів Донеччини та Харківщини, що були знищені після місяців ворожих обстрілів окупантів. На них помітно сотні вирв від снарядів. Держпродспоживслужба якимось чином долучена до перевірки якості ґрунтів на тих територіях, які вже деокуповано? Які висновки фахівців щодо подальшого використання цих земель?

Перевіркою якості ґрунтів займається Інститут охорони ґрунтів України. Держпродспоживслужба може в окремих випадках обстежувати посіви за зверненнями суб’єктів господарювання, які в подальшому хочуть експортувати цю продукцію до Китаю. Така вимога прописана у відповідних міждержавних домовленостях. Так-от фітосанітарна служба зафіксувала несподіваний результат. В одному з регіонів, на полях, які були під обстрілами окупанта, було вирощено сою. Культура містила перевищені показники (у рази) за вмістом цинку і міді. Наші спеціалісти лабораторно підтвердили: наявність металів у вмісті сої, як можливі  – наслідки бойових дій. Вказана партія в обіг допущена не була.

Повірте мені: українські товаровиробники, які працюють на експорт, добре розуміють, що подібну продукцію не варто везти за кордон. Адже окрім витрат на логістику, їх очікують великі збитки, пов’язані з утилізацією у разі невідповідності товару вимогам.

Під час війни продовжує діяти державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів: борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці); хліб житньо-пшеничний та батон, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої), олію соняшникову рафіновану. Чи фіксуються факти порушень при ціноутворенні?

На час воєнного стану дійсно запроваджено державне регулюванні цін на окремі види продовольчих товарів. Разом з тим діють певні обмеження на здійснення позапланових перевірок. Усі скарги громадян стосовно необґрунтованого підвищення цін на окремі види продовольчих товарів направляються Держпродспоживслужбою до Міністерства економіки з проханням прийняти рішення щодо здійснення позапланових заходів контролю. Однак, оскільки Мінекономіки не прийнято жодного рішення про проведення перевірок у відповідній сфері, Держпродспоживслужба з 1 липня 2023 року не здійснювала позапланові перевірки за дотриманням державних регульованих цін на окремі види продовольчих товарів.

«В Україну заїжджає неконтрольований імпорт. Це велика проблема»

Яким чином Держпродспоживслужба перевіряє, наприклад, якість хліба або ковбаси? Які гарантії того, що напис на упаковці відповідає вмісту?

Знову впираємося у мораторій на проведення перевірок. Проте зауважу: у мережах магазинів більш прискіпливіше контролюється якість продукції, аніж на агроринках. Там можуть траплятися випадки, коли на етикетці товару зазначено одну інформацію, а його справжній вміст зовсім інший.

Парадокс, але до цього часу на законодавчому рівні не визначено поняття «харчовий фальсифікат» або «харчове шахрайство», а також не передбачено відповідальності.  Отже, що вважати харчовим фальсифікатом: вміст небезпечних речовин у продукції чи виробництво товару без експлуатаційного дозволу? А якщо експлуатаційного дозволу немає, зате продукція відповідає стандартам?

Або інший приклад. Людина придбала спред в упаковці з-під масла. Це вважати невідповідністю маркування і введенням покупців в оману чи харчовим шахрайством? В Україні спред дозволено продавати, але його ціна повинна бути суттєво нижчою за масло. У маслі ж не повинно бути рослинних жирів, – це продукт тваринного походження. І таких тонкощів чимало. Коли відсутнє юридичне визначення, що таке харчовий фальсифікат, тоді з яким фальсифікатом ми боремося?

Але ж податківці, правоохоронці часто-густо рапортують про викриття великих партій фальсифікованого алкоголю або іншого виду товару…

Вилучені партії товару можуть не відповідати вимогам ДСТУ, при цьому не містять шкоди здоров’ю людини. На кону стоїть питання про притягнення до відповідальності. Тому спільно з представниками Мінагрополітики, МОЗ та народними депутатами приступили до напрацювань, щоб закріпити у законодавстві єдине визначення, що таке «харчове шахрайство». А також передбачити за це відповідальність, у тому числі й кримінальну.

У ЗМІ час від часу з’являються повідомлення на кшталт: «В Україну завезли отруйний чай із залишками пестицидів у жасмині з Китаю» або «Фахівці Держпродспоживслужби на кордоні виявили та затримали 850 кг кабачків з Туреччини з перевищеним вмістом нітратів». Як перевіряється якість продуктів харчування, які надходять із-за кордону?

Велика проблема у тому, що зараз в Україну заїжджає неконтрольований імпорт. І це досить часто неякісна продукція. Річ у тім, що присутні на кордоні інспектори Держпродспоживслужби, здійснюють документальний та фізичний контроль. Тобто, якщо наш фахівець виявить поцвілу продукцію або побачить, що здулася банка, тоді оформляє протокол і відправляє товар на лабораторне дослідження. До повномасштабної війни Держпродспоживслужба постійно слідкувала за якістю імпорту (вибірково і без попередження), відправляючи на аналіз продукцію. Зараз діє так званий спрощений контроль.

Яка імпортна продукція у групі ризику? Де пильнувати українським споживачам?

Це молочна і м’ясна продукції. Іще фіксувалися масові випадки завезення під виглядом гуманітарної допомоги прострочених рибних консервів. До речі, після споживання консервів із однієї таких партій двоє людей у Миколаївській та Київській областях захворіли на ботулізм.  

Яку негативну тенденцію помітили? З-за кордону в Україну завозилася продукція, термін якої майже вичерпався. Така «благодійність» виправдовується лише небажанням бізнесу в інших країнах витрачати кошти на утилізацію власної простроченої продукції. Це підло щодо нашої країни, але це факт.

«Українці звикли думати: імпортна продукція – якісна. Але…»

А яка якість молочної продукції у самій Україні. Поголів’я молочного стада скоротилося за роки Незалежності ушестеро. При цьому населення – скоротилося, але не настільки ж. Звідки береться той широкий асортимент молочної продукції у супермаркетах? Чи фіксуєте ви порушення стандартів? Чи використовується в Україні молочна сировина з-за кордону? Наприклад, сухе молока з Китаю?

До війни фахівцями Держпродспоживслужби було зафіксовано понад 200 порушень, пов’язаних з обігом неякісного масла. Повторюся: на сьогодні планові перевірки припинені, а позапланові обмежені, і тільки здійснюються на підставі звернень суб’єкта господарювання, споживача, наших лабораторій і тощо. Тобто в нас реальної картини щодо підробленої молочної продукції нині немає.

Якщо звернути увагу на якість та безпечність сирого молока, то у цьому напрямку створено і вже п’ять років реалізується Програма контролю сирого молока спільно з фахівцями Мінагрополітики, територіальними органами та лабораторіями Держспродспоживслужби, а також із міжнародними експертами.

Хочу відзначити: дозволи на експорт із України до Європейського Союзу мають вісім виробників морозива та 43 підприємства молочної галузі. Чи додають вони, наприклад, сухе молоко з Китаю до своєї продукції? Таких підтверджень наша служба немає. Українські молочні переробники добросовісно боряться за якісну сировину.

Як ви оцінюєте продукцію польських виробників, які тепер заполонили українські магазини? Чи є на неї скарги?

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Cоюзом, наша країна зобов’язалася прийняти європейські стандарти. Тому відсутні будь-які підстави, що можуть викликати недовіру до продуктів польського виробництва. І головний критерій – у 2024 році від споживачів не надходило жодних скарг на продукцію виробництва Польщі.

Чомусь українці звикли говорити: імпортна продукція – якісна продукція. Однак більшість громадян не знають стандартів зарубіжних країн до своїх товарів. Наприклад, у Китаї, Бразилії та Аргентині дозволено виробляти продукцію із генетично модифікованих організмів (ГМО). Ці країни стукалися до України, мовляв, відкрийте кордони для поставок. У відповідь вони отримали відмову, бо в Україні не стандартизовано використання товарів із ГМО. Це ж стосується і насіння з ГМО. Натомість українські аграрії сіють зерно, яке не містить ГМО.

Жодна українська лабораторія не може перевірити кавуна на весь спектр пестицидів 

При виробництві м’яса, вигодовуванні тварин, тепер масово використовуються спеціальні добавки. Тисячі мініферм своїми запахами тепер отруюють життя жителям сіл і містечок. При цьому великі свиноферми у радянських колгоспах ніколи не провокували такий сморід. У чому причина? Якої якості м’ясо, вирощене з такими добавками? 

Дійсно, до Держпродспоживслужби часто надходять звернення громадян щодо функціонування ферм та недотримання вимог санітарного законодавства. За результатами їх розгляду зафіксовано непоодинокі випадки недотримання встановлених розмірів санітарно-захисних зон, порушення технології вирощування та перевищення проєктної кількості тварин, недотримання вимог поводження з відходами тощо. Крім того мають місце випадки надання дозволів на будівництво або будівництво без дозволу житлових будинків у межах санітарно-захисних зонах підприємств.

Наразі Держпродспоживслужба спільно з комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування та Міністерством охорони здоров’я працює над тим, як встановлювати та здійснювати контроль за дотримання вимог санітарно-захисних зон.

Якість свіжих овочів і фруктів в Україні. Окупований Південь – зона виробництва черешень, кавунів, інших овочів і фруктів. Поясніть, звідки беруться у травні «українські кавуни» у київських маркетах. Чи безпечно купувати таку продукцію?

Після окупації лівого берега Херсонщини аграрії почали масово вирощувати баштанні майже в усіх регіонах України. Зокрема в Одеській, Миколаївській та частинах Херсонської, Закарпатської і Черкаської областей.

Кавуни варто купувати на агропродовольчих ринках, на яких є лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які проводять дослідження. За їхніми результатами видається експертний висновок про безпечність харчового продукту. Також можна купувати кавуни й у магазинах, до яких харчові продукти надходять з відповідними супровідними документами.

Днями зустрічався з представниками Американської торговельної палати, з якими говорили , що Україна уже імплементувала  регламенти ЄС у частині пестицидів. Станом на сьогодні, жодна українська лабораторія не може перевірити того ж самого кавуна на весь спектр пестицидів, які зафіксовані у номенклатурі. Всього – їх близько 500. В областях наші лабораторії, максимум можуть визначити до 10 типів пестицидів. Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи може виявляти до 280 різних пестицидів у продукції. До кінця року згаданий інститут матиме сучасне обладнання, яке дасть змогу фіксувати всі наявні пестициди за стандартами ЄС. І тоді імпортери точно думатимуть, що вони завозять до України.

Віталій Тараненко, «Главком»