Мотиваційний тренер Микола Латанський: Головною проблемою кандидатів від «Слуги народу» був страх

Котрий день увага громадськості прикута до п’ятизіркового готелю Rixos у Трускавці. Там з неділі, 28 липня, проходить тижневий курс тренінгів для новообраних народних депутатів від пропрезидентської партії «Слуга народу». Мета навчання – підготувати молодих політиків, більшість з яких не мають політичного досвіду, до роботи у парламенті. Участь у навчанні беруть 246 політиків, які розділені на 30 груп. Моделюють заняття 12 фахівців Київської школи економіки. За задумом тренерів, учасників поділили на групи, які є прообразами майбутніх парламентських комітетів. Якщо на початку занять журналісти, які приїхали до Трускавця, мали можливість спілкуватися із новообраними депутатами і навіть перебувати у залі, де відбувається тренінг, то вже скоро  до приміщення їх не пропустили. Навчання майбутніх депутатів викликає неабиякий інтерес у соцмережах. Хтось хвалить партію, яка усвідомлює відповідальність і готує свої обранців до роботи, а хтось критикує: мовляв, чому пішли вчитися тільки тоді, коли отримали мандат?

Мало хто знає, але нинішній тренінг вже не перший для висуванців «Слуги народу». У середині червня тоді ще кандидати у народні депутати у мажоритарних округах з’їхалися до Києва на один день. У конференцзалі ТРЦ «Атмосфера» політтехнологи і тренери-мотиватори навчали їх, як перемагати на виборах: боротися зі своїми опонентами і позбавитися страху перед ними.

«Главком» розпитав про те, як проходило навчання молодих політиків, одного з їхніх наставників – відомого тренера-мотиватора Миколу Латанського.

Пане Миколо, у червні ви були одним із тренерів «слуг народу». В чому саме полягало навчання у розпал виборчої кампанії?

Моя задача полягала в тому, щоби надихнути кандидатів-мажоритарників, щоби вони не боялися боротися зі старою корумпованою владою на місцях. Тому що часто у цих кандидатів не було фінансових ресурсів у порівнянні з «гречкою», до засівання якої вдавалися опоненти. Їхні конкуренти на округах – це феодали, які по декілька скликань сиділи у парламенті, проходячи до Верховної Ради саме як мажоритарники. Тому, якщо ти ідеш на таку глибу, то, в це природно, буде страшно. У мене для проведення заняття було лише 30 хвилин, хоча зазвичай для такого заняття, як я провів, використовую 60 хвилин. Головна проблема – це страх, який народжується у нашій уяві. Ще подія не відбулася, а ми собі вже накрутили. От ми прийдемо на зустріч з виборцями, а нас чекатимуть провокатори, відбуватимуться якісь конфлікти. Як казав Микола Тищенко (переміг на окрузі 219 у столиці одіозного Олександра Третьякова – «Главком») прийдуть 50 АТОвців й казатимуть, що будемо тебе бити і ламати. Хоча насправді цього всього ще не відбулося, а ми все у голові прокручуємо. І чим більше ми це робимо, тим страшніше стає, тим менше у нас залишається сил. Опісля приходимо на зустріч з виборцями, а там немає провокаторів, немає нічого негативного. Але ми самі вже стоїмо як ганчірки вижаті, бо вирішили, що ми слабкі. А виборці все це відчувають, цю нашу слабкість. Тому не слід допускати у свою голову негатив. Це найперше. Донести це до кандидатів було моєю задачею. І, схоже, я з нею справився. Бо кількість переможців-мажоритарників («Слуги народу» - «Главком») побила всі очікування штабу.

Як будувались заняття?

Це був мотиваційний виступ з елементами тренінгу. Ми встигли зробити навіть деякі вправи на сцені. Викликали на неї декількох людей. У формі гри моделювали різні ситуації, аби зрозуміти, чи є у людини сила, чи її немає. Всім іншим це давало пояснення, наскільки важливо думати про себе виключно позитивно і не допускати думки про поразку.  Було кілька подібних вправ і всі, хто виходив на сцену, були молодці.

Ви проводили заняття одночасно для двох сотень кандидатів-мажоритарників. Як це позначається на якості такого навчання?

Насправді було більше 200 людей, адже окрім 199 мажоритарних округів були ще начальники виборчих штабів. Знаєте, я 12 років працюю. Не в одній країні світу проводив подібні заходи. Моя аудиторія – 300 – 500 людей.

Чи був у вас подібний досвід навчання кандидатів у депутати?

Якщо говорити про повний зал кандидатів у депутати, то ні, такого досвіду не було. Натомість був інший досвід, на моїх заняттях були люди з будь-яких сфер життя, у тому числі з політики. Не так багато, але були. Знаєте, із нинішніми молодими політиками мені самому цікавіше, ніж з тими, з ким раніше працював.

Тренінг тривав весь день. Ми з дружиною (з Тетяною Латанською, яка є волонтером і також тренером) були поміж кандидатів у депутати весь день. Це було потрібно, аби розуміти аудиторію, адже мій виступ був у самому кінці.

Але якщо тренери самі не були депутатами, раніше не вчили політиків, то як вони можуть навчити нюансам політики?

От якраз за цей тиждень, що вони зараз навчаються, вони ці знання отримають. Чи ви хочете, щоби з ними ділилися досвідом люди, які уже були депутатами? Але чому вони можуть навчити? Як красти, як розпилювати бюджет?

Ви дуже спрощуєте, адже світ не чорно-білий.

Моя думка - максимально дистанціювати цю молодь від депутатів, які у парламенті були раніше. Інакше вони навчаться дурним справам. Навіть якщо зі старих депутатів є хороші, фахові люди, то вони все одно зіпсовані, бо вони були в цьому оточенні. І вони не вийшли з нього. Тобто якщо вони залишалися в Раді, значить ішли на компроміс, мирились із пограбуванням країни.

Як з’явилася ініціатива таких тренінгів, хто вам запропонував долучитись до них?

Я сам не пропонував свої послуги. Наскільки я знаю, коли було зібрання штабу партії «Слуга народу», виникло питання, як мотивувати кандидатів. Бо ж трохи страшно іти на округи, зустрічатися з феодалами, з корумпованою владою. Одразу декілька людей зі штабу згадали про мене. І за дорученням Олександра Корнієнка, який мене давно знає як колегу-тренера, мені зателефонували. Ніколи подібних навчань в історії України не було.

Після тренінгу до нас з дружиною звернувся ряд депутатів з прохання замотивувати свої штаби на місцях. Разом із Зе!Командами ми провели тренінги в Одеській, Житомирській, Хмельницькій, Львівській та Івано-Франківській областях в рамках туру «Країна мрій», який ми з дружиною започаткували на підтримку президента України, і маємо намір протягом дванадцяти місяців провести у 154 містах України тригодинний мотиваційний експрес-курс «Прорив до Успіху». За останній місяць ми провели цей тренінг вже у 25 містах, а відвідали його більше двох тисяч осіб.

Чи запрошували вас на тренінги, які цими днями відбуваються у Трускавці?

Сказали, що наступного разу покличуть.

Восени вас депортували з Білорусі через вашу позицію щодо агресивної політики Росії, яку ви не приховуєте. Як молоді політики поставилися до вашої історії, чи поділяють вони те, що завжди потрібно публічно висловлюватися щодо дій Росії?

Прямо про цю ситуацію кандидати в депутати мене не розпитували. Але я знаю, що така моя позиція, відмова роботи на російському ринку, викликає дуже велику повагу в тому числі у штабі партії «Слуга народу». А ціна питання була більше $700 тисяч.

Михайло Глуховський, «Главком»