Віра Савченко: Якщо до влади прийде Тимошенко, Надя може померти у СІЗО

На перший суд у справі Надії Савченко, коли нардепу визначали запобіжний захід, прийшло стільки людей, що у залі було не проштовхнутися. Оператори телеканалів мусили залазити із камерами на лавки, щоб отримати хоч якусь картинку. Однак спливло півроку – і на суди до Надії приходять у ліпшому разі кілька журналістів та найпалкіших прихильників. Такий спад інтересу ображає і саму Надію, і її найвірніших соратників. Але тішить правоохоронців: їм зайва увага у скандальній справі, яка не завжди клеїться купи, тепер не потрібна.

Нагадаємо, у березні 2018-го народного депутата звинуватили у тероризмі. Устами генерального прокурора льотчиці-герою України, за визволення якої з російського полону вболівав увесь цивілізований світ, інкримінували підготовку кривавого теракту: підриву Верховної Ради та розстріл урядового кварталу... У плануванні теракту Надію звинувачують разом із Володимиром Рубаном - главою «Офіцерського корпусу», який опікувався визволенням полонених українців з Росії.

До розгляду справи по суті чекати, очевидно, доведеться ще довго: нині сторона захисту ознайомлюється зі справою, яка нараховує майже три десятки томів, а прокурори знаходять все нові обставини справи. Надія тим часом сидить у СІЗО Служби безпеки, обмежена у спілкуванні.

Як просувається розслідування? На яке політичне майбутнє розраховують соратники Надії? Хто для них зараз ворог, а хто – союзник? Про це «Главком» розпитав у сестри нардепа – Віри Савченко.

«Надія досі не випадає з десятки найбільш запитуваних українських політиків у Гуглі»

Розкажіть про стан здоров’я Надії.

Сьогодні (31 жовтня) я її відвідувала.

Якщо говорити про душевний стан, то я б сказала, що це апатія, без депресії. Знає, що комусь гірше за неї і терпить заради України.

Якщо говорити про фізичний стан, то її турбує біль у коліні. Сьогодні передала їй наколінник. Я буду наполягати на хірургічному втручанні.

Розрив хрестоподібної зв’язки – давня травма Надії, з часів стрибків з парашутом. Через натреновані м’язи травма не спричиняла дискомфорту. Але така травма часто йде у парі з розривом меніска і надломом заднього рогу медіального меніска. Через це відбувається наростання кісти Бейкера: під коліном накопичується рідина, її треба викачувати. У СІЗО нога у Надії почала боліти. Переборемо і це. Надія ні на що не скаржиться.

Надії також збиралися робити стоматологічне втручання…

Це робиться поступово. Один зуб розкришився, один випав. Даються взнаки наслідки голодування: відбувалось вимивання кальцію. Полікувати зуби на волі Надія не встигла – було постійно багато роботи, руки не доходили.

Чи збирається Надія відновлювати голодування, коли вирішить усі проблеми зі здоров’ям?

Це буде її рішення. Я знаю, що вона не збирається давати прокурорам гратися із судами, тобто безкінечно затягувати розгляд. Ми припускаємо, що коли справа слухатиметься по суті, засідання можуть проходити раз на півроку-рік. Москва у такому випадку реагувала на голодування, пришвидшувала розгляд, проводила засідання щотижня. Надія збирається у такий спосіб пришвидшувати розгляд і в Україні. Зараз інколи прокурори кажуть, що ми затягуємо процес. Це не так, просто фізично неможливо швидко ознайомлюватися з тим, що вони понаписували у справі за роки стеження за нею.

Скільки томів нараховує справа?

Двадцять сім.

Чим займається Надія?

Ознайомленням зі справою, їй небагато лишилось. Але дуже затягує процес той спосіб, у який проходить ознайомлення. Це відбувається у кабінеті слідчого. Він, своєю чергою, не завжди є на робочому місці, може виїжджати у справах. До того ж, у кабінет Надія може потрапити тільки під конвоєм, а значить, і конвоїри мають бути вільними.

А чому у камері не можна читати копії матеріалів справи?

Можна, але ж до справи включені відео та аудіо записи. Прослуховувати їх можна лише у слідчого.

Плюс – Надія відвідує Подільський районний суд у ще одній справі, про яку мало хто пам’ятає: позов Савченко проти Ігоря Плотницького, у якому Надія виступає як потерпіла. Нагадаю, Плотницький безпосередньо брав участь у продажі Наді Росії. Зараз українська Феміда розглядає цю справу, але адвокат підозрюваного виїхав за межі України, до того ж, ніхто не знає, чи взагалі ще живий Плотницький.

На останньому засіданні – щодо подовження запобіжного заходу – Надія у своєму виступі обурювалась діями прокурорів, які закидали їй переписку через засекречені канали. Малися на увазі месенджери типу Viber чи WhatsApp. Що саме не сподобалося обвинуваченню: адресати, тексти повідомлень?

Без поняття, що їм там не подобається. Прокурори не знають, до чого причепитися, от і чіпляються до використання месенджерів. Але ж це ніяка не конспірація, всі користуються цими програмами, це простий і дешевий засіб спілкування та обміну файлами! Адвокат Надії навіть казав, що йому слідчий скинув чи то ухвалу, чи то запрошення на суд через WhatsApp.

Якщо вже говорити про конспірацію, то зараз весь світ потерпає від прослуховування спецслужбами. У Росії не просто прослуховують, а втручаються в канал і навіть можуть відповісти вам замість вашого абонента. У мене таке було. Я дзвонила подрузі, яка приїхала до Наді на суд. Вона мала повертатися у Львів, і я телефонувала їй, аби пересвідчитися, що вона благополучно перетнула кордон. Мені відповіло на виклик ФСБ, казали «Сейчас-сейчас, подождите, она в туалете». А ця дівчина приїхала у компанії львів’ян, які ніколи не розмовляють російською.

На перших судах було не проштовхнутися: журналісти із камерами вилазили на лавки, не те що сісти – стояти було тісно. Зараз на суди до Надії приходить мало людей. Як вважаєте, чому?

Так було в усіх країнах, в усіх часи з усіма політичними в’язнями, героями: натовп міг іти за людиною, але коли її розпинали і катували, поруч залишалися тільки найближчі люди.

Нещодавно ми з однодумцями встановили, що Надія досі не випадає з десятки найзапитуваніших українських політиків у Google. Ми не маємо власних телеканалів, не маємо особливих видатків – допомагає лише діаспора або ж заробітчани, плюс раніше ще була депутатська зарплата Надії. Значить, людям справді небайдужа Надія. Якби її не хотіли залити бетоном, вона проростає.

Суди, які зараз відбуваються, по суті, нічого у собі не несуть – це просто визначення запобіжного заходу. Від 30 до 60 людей готові взяти Надію на поруки. А народні депутати не готові брати на поруки. За весь час зголосилися лише двоє: Сергій Мельничук і Віталій Купрій (обидва позафракційні, - «Главком»). Крім них – екс-суддя Віктор Шишкін та Степан Хмара. Більше ніхто з впливових людей не висловив такого бажання. Якщо ж подивитися на інші випадки, коли судять нардепів, то там зголошуються міністри, купа інших депутатів… Ми впираємося в юридичну норму, яка порушує права людини: йдеться про те, що за обвинувачення, які закидають Надії, передбачений лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ця стаття потрібна нинішній владі у боротьбі за виживання. Мене більше цікавлять суди із розгляду справи по суті, які мають початися щойно сторона захисту і сама Надія ознайомляться із матеріалами справи.

На початку цієї історії чи пропонували вам підтримку нардепи? Чи може ви самі у когось просили про допомогу?

Як ви думаєте, чи можна розраховувати на підтримку іуд?

Але ж є якісь особисті стосунки. Скажімо, ви працювали помічницею нардепа від «Батьківщини» Сергія Власенка. Могли б, напевно, до нього звернутися.

Я не просилася до Власенка у помічники. Я просилась у Юлії Володимирівни у помічники до Надії, аби мати можливість зсередини контролювати цю політичну силу: що вони робитимуть для її звільнення, як голосуватимуть. Мені сказали, що у помічники до Наді не можна, бо це корупція, і відправили до пана Власенка. Зарплата була мінімальною – близько 1200 грн на той час. Я переконана: пан Власенко думав, мовляв, де я, а де якась там Віра Савченко. Я на це адекватно реагувала. За весь час моєї роботи там, я мала з ним розмову двічі: у справі Надії. Якщо десь зустрінусь, то можу спілкуватися лише з молодими представниками цієї політичної сили , такими як Олексій Рябчин, Альона Шкрум інші. Але вони, крім Рябчина, голосували проти Надії. Виправдовували свої дії так: якщо вона не винувата, то доведе це у судах. Це іуди, які мені абсолютно нецікаві. Якщо я до когось і буду звертатись, то це люди, які не голосували проти неї – їх близько 27.

У спілкуванні з журналістами ви нещодавно добре відзивались про Євгенія Мураєва: мовляв, він каже правильні речі. Чи звертались до нього по допомогу?

Євгеній Мураєв сам надав Надії адвоката, власним коштом. Але справу ведуть адвокати групи «Барістерз» (один із засновників – Ілля Новіков, - «Главком»), вони мають стратегію, працюють безоплатно. Захисник, якого надав Мураєв, працює чітко по одному напряму у цій справі.

Спочатку я вкрай негативно ставилась до Мураєва. Після того, як Надію посадили, я мала розмову з паном Євгенієм і почула його неупереджену думку. Я не бачу у Мураєва тяжіння у московський бік. Принаймні, з того що я знаю. Мені імпонує, що людина створила свою силу, коли партія «За життя» просто злилась.

Ім’я Надії очікували побачити саме у списку «За життя». Може воно з’явиться у списку «Наші» Мураєва?

Можливо Мураєв захоче бути у списку «Громадсько-політичної платформи» Надії Савченко.

Прийняли б?

Це б вирішував з’їзд партії. Я поділяю погляди соратників, якщо члени партії захочуть – то прошу.

Надія досить прихильно ставилася до Рабіновича – принаймні так було 1,5 року тому.  Як ви особисто до нього ставитеся зараз?

Для мене Рабінович – це беззупинні красиві речі з екрана. З ним особисто я спілкувалась секунди три телефоном, тому не маю права робити якісь висновки. Моя особиста думка така. Якщо Рабінович добрався у Москву до Миколи Карплюка, значить, йому хтось цю зустріч організував. Чому ж, якщо він має вихід на таких людей, він далі не працював у цьому напрямку? Якщо є можливість зробити пряме включення, то чому ти не намагаєшся витягти людину з полону? Мене нудить від політиків, які грають життями українців. Мені не потрібні такі політичні сили.

Ви знаєте, що днями відновився сайт Партії регіонів?

Справді? Не знала.

Працює тепер, до членства у політсилі запрошує. Що ви думаєте з цього приводу?

Весь олігархат з Партії регіонів перетік у Блок Петра Порошенка, у «Народний фронт», у інші політсили. «Оживання» ПР – це кидання піску в очі українцям, аби відвести увагу від того, як крадуть парламентські партії. Я думаю, що Революція гідності повстала не проти ПР, а за права людини. Правила поки що не переписані.

До того як з Надії зняли недоторканність, вона була ведучою на Ньюзвані, частим гостем на ефірах. Як повівся канал після її арешту, чи запрошують вас зараз?

Я одразу хочу сказати, що мені байдуже, чи запрошують особисто мене – йдеться суто про підняття проблеми, про інформаційне поле.

Я вважаю, що Надія перетворила Ньюзван з сепарського телеканалу на опозиційний. До речі, вона працювала там безплатно, не платила за запрошення на ефіри. Що зараз там відбувається – я не знаю. Також Надію регулярно запрошував телеканал «Прямий». Нещодавно вони на ефір запросили Марка Фейгіна. Так от, йому заборонили в ефірі навіть прізвище Савченко називати. Мені це нагадує якийсь сюр. Як у «Гаррі Поттері» - Той-кого-не-можна-називати. Пам’ятаєте, Петро Порошенко казав про «віддати життя за свободу слова?». Так от, йому пора помирати. Принаймні, політично.

В інших людей, про яких Порошенко каже як про ворогів, є якісь нафтові вишки, заправки, якісь невеликі нафтові свердловини. У Надії ж нічого того немає.

«Я дуже розраховую на українських інвесторів, які постраждали від корупції»

Чи звертались до вас представники політсил чи окремі політики із пропозиціями про допомогу?

Чи надходили впродовж останнього року до Надії – не знаю. Я бачу, що у представників усіх парламентських політичних сил усе злагоджено: вони роками одне одного знають, хрестили дітей, одружувались-розлучались. У політичній сім’ї усе гаразд, то хіба ж такій родині потрібна Надія, яка прийде і скаже: «Ви всі покидьки, забирайтеся звідси!»? Всі співчувають, але ніхто не поспішає допомагати.

У нас залишається два місяці на те, щоб зібрати кошти, необхідні для реєстрації кандидатом у президенти. Зареєструватися – то вже справа принципу. Для того, щоб балотуватися, необхідно 2,5 млн грн, це близько $100 тис.

З юридичної точки зору, оскільки Надія не має вироку, може балотуватися?

Так, доки у людини немає вироку, вона може подавати свою кандидатуру. Після цього вона навіть якийсь імунітет отримує.

У вас є фонд, це він акумулює кошти?

Ні. Фонд був створений для допомоги політв’язням у Росії. Фонд у цьому напрямку діяв досить результативно. Принаймні, ми змогли допомогти кільком потерпілим.

Для того, щоб збирати кошти, потрібно відкрити рахунок партії. Зараз триває перереєстрація мене головою замість Надії – з «технічних» міркувань: щоб я могла ставити підпис, відкрити цей рахунок. Я дуже розраховую на українських інвесторів, які постраждали від корупції.

Тобто необхідної суми на сьогодні немає?

Немає, у процесі.

Чи відбувається якесь спілкування між Надією та Володимиром Рубаном? Чи узгоджують вони свої позиції?

Володимир Володимирович Рубан для мене, як і Надія, на першому місці у цій справі. Про нього мало говорять. Його намагаються прив’язати до Медведчука, як це хотіли зробити з нами. Я його знаю довше, ніж Надія. Я з ним познайомилась у кінці 2014-го через журналістів «1+1». Тоді він робив за СБУ їхню роботу, був героєм, Ігор Коломойський  надавав йому автобуси, літаки. А зараз він нікому не потрібний. З його адвокатом Рибіним я періодично бачусь у СІЗО, але як такого спілкування немає. Захисник ознайомлюється зі справою. Наскільки я знаю, Володимир не ознайомлюється – просто погортав. Це можливо, якщо підзахисний повністю довіряє адвокату. З дружиною Рубана бачимося тільки у СІЗО. На каву не ходимо – немає ані часу, ані добрих нових.

Здивувало звернення Надії до Рената Кузьміна із пропозицією про консультативну допомогу. Чому ви обрали саме цю людину?

Кузьмін – не політик. Його намагаються прив’язати до якихось політичних сил, але це – державний чиновник. От проросійські ЗМІ намагаються його також прив’язати до Олеся Бузини.

Я хочу нагадати, що саме Кузьмін – прокурор у справі Георгія Гонгадзе, нагадаю – вбивці начебто знайдені, але замовники досі невідомі. Я насамперед дивлюсь на це як на звернення до адвокатів «Кузьмін & Co», які мають досвід роботи у європейських судах. Я не сумніваюсь у групі «Барістерз», але зайвих досвідчених людей у питанні позову до ЄСПЛ не буває.

Особисто з Новіковим консультуєтеся?

Так. Я вкрай рідко намагаюся його турбувати. Я йому дуже вдячна: попри шалену зайнятість він знаходить час щось мені підказати.

Луценко обіцяв експертизу з розрахунками того, як і звідки, як йдеться у матеріалах  кримінальної справи, збиралася підірвати Верховну Раду Надія. Чи проведена така експертиза?

Я йому вдячна за прес-конференцію, на якій він про це оголосив. З цього сміються військові експерти, бо будь-хто з них знає, скільки людей потрібно для виконання того масштабного теракту, у плануванні якого вони намагаються звинуватити Надію. Мене не інформують про будь-які експертизи чи експерименти, на мої спроби про щось дізнатися я чую від слідчого: «Ви – не учасник процесу».

Слідчі також підозрюють всіх помічників Надії у співучасті «підготовки теракту», тому ця інформація для нас закрита. От, приміром, Тетяна Проторченко (помічниця Надії Савченко) мала підносити «сто двадцяті» (міномети калібру 120 мм, - «Главком). Тоді як саме слідство, допитавши усіх наших соратників, визнало, що лише одна людина з нас теоретично могла б цей міномет підняти – і, як ви розумієте, це не Тетяна.

Багато нардепів люблять, говорячи про Надію, казати «воно»: Винник, Береза…

Юрій Береза?

Я не знаю, як його звати. Воно ходить і вдає, що воно воювало.

Так от, одне з «воно» Іван Винник розказував на ефірах, що Надія мала із каналізаційних люків стріляти зі 120-міліметрових мінометів. Якщо це почує військовий, він дуже сміятиметься. Навіть я розумію, яка має бути віддача від пострілу цієї зброї і що залишиться від людини, яка так вистрілила б. Я дуже хочу, щоб Винник спробував, щоб воно там перетворилось на фарш, і я б цей люк запаяла. Я ненавиджу їх, і не тільки я – людська ненависть надвелика. І вони це розуміють.

Чи можливо, що після виборів політичні розклади зміняться і зіграють на користь Надії?

Представники чинної влади намагаються вкласти у вуха і нам, і світовій спільноті, що є лише два реальні кандидати: тільки він та вона (Порошенко та Тимошенко, - «Главком»). З таким розкладом, за умов перемоги Порошенка, Надії сидіти чотири або дев’ять років, як Ходорковському. А якщо до влади прийде Тимошенко, то Надія може померти у СІЗО.

До речі, згадайте, сама Надія розказувала, що їй Захарченко казав, буцімто Тимошенко до нього зверталась, намагаючись укласти певну угоду. (Як повідомляли ЗМІ, Надія казала, що Тимошенко хотіла отримати підтримку від Донбасу, - «Главком»). Про це зараз чомусь не говорять.

Чому зараз соціологи не міряють Надію?

З тієї ж причини, з якої не міряли Макрона у Франції – найімовірніший кандидат.

На початку жовтня «митник» терористичної «ДНР» Всеволод Мартинов дав свідчення проти Надії та Рубана, і за це правоохоронці його відпустили. Ви знайомі з ним?

Я чула цю історію. Я згадую російський суд проти Надії – і у мене дежавю. Коли там сторона обвинувачення намагалася фальсифікувати матеріали справи, то доходило до того, що сам слідчий переодягався і з перукою на голові давав «потрібні» свідчення по Skype у суді. Ілля Новіков випадково його впізнав і викрив цю фальсифікацію. Так само діє зараз і Україна. Вони знаходять якихось «деенерівців» на блокпосту, не виключаю, що і українські слідчі одягнуть перуки і будуть щось розказувати.

Ви плануєте звертатися до Європейського суду з прав людини після рішення суду у «справі Савченко-Рубана» чи раніше?

Ні, раніше. Для звернення є маса порушень прав людини: камера розміром п’ять квадратних метрів, душ раз на тиждень, заборона на певні продукти та й тримання під вартою як таке. Але Надія не робить із себе жертву режиму, не лягає під крапельниці, не загортається у картатий плед. Але з колінами справа серйозна, і реабілітація справді потрібна – ми погоджуємося на будь-які умови: якщо в камеру влізе тренажер – давайте туди його всунемо… У позові йтиметься про необхідність лікування колінного суглоба.

Ваша мати приходить до Надії у СІЗО?

Матері найважче. Їй 81-й рік. Вона постійно плаче і запитує, чому ми нічого не робимо, ніяк не рятуємо Надію. Я їй намагаюся пояснити, що потрібно дочекатися суду по суті справи, а у суді вона розвалиться. Єдиний вихід обвинувачення – затягувати розгляд, робити по одному засіданню на рік. Але ми їм такого щастя не подаруємо, Надія розпочне голодування. І тоді їм доведеться або судити її живою, або хоронити мертвою.

Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»