У Києві з’являться резервні переправи через Дніпро: міністр розкрив деталі
Будівництво переправ може тривати до трьох місяців, місця для них уже визначено
У Києві планують створити резервні маршрути для сполучення між лівим і правим берегами Дніпра на випадок пошкодження або перекриття мостів. Йдеться про насипні дамби з понтонними переправами. Паралельно розглядають більш масштабний варіант – будівництво тунелю під Дніпром. Про це міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник розповів в інтерв’ю «Суспільному», інформує «Главком».
Понтонні переправи планують почати будувати вже наступного тижня
За словами Калашника, підготовка до створення резервних переправ уже розпочалася. До проєкту планують залучити Агентство відновлення, військових та столичну владу.
Основний задум полягає у створенні насипних дамб, на яких облаштують понтонні конструкції. Такий варіант має дозволити швидко організувати альтернативне сполучення між двома берегами у разі, якщо основні мости не зможуть повноцінно виконувати свої функції.
Міністр зазначив, що відповідні локації для будівництва вже визначені.
За попередніми розрахунками, спорудження таких переправ може зайняти до трьох місяців. Самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.
«У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів перетинають лівий і правий берег протягом доби. І задача – зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», – пояснив Калашник.
Водночас конкретні місця розташування переправ з огляду на безпекові причини наразі не розголошуються.
Альтернативні переправи потрібні не лише Києву
За словами міністра, подібні рішення планують опрацьовувати не тільки для столиці. Необхідність створення резервних переправ розглядають і в інших регіонах України, зокрема через Дніпро.
Таким чином, йдеться про створення системи альтернативних маршрутів, які можна буде використовувати у випадку пошкодження основної транспортної інфраструктури.
Понтонні переправи розглядають як відносно швидке рішення. Водночас у Міністерстві опрацьовують і варіанти більш довговічних конструкцій. Серед них – швидкоспоруджувані бетонні переправи, які могли б стати додатковим елементом транспортної системи столиці. Однак реалізація таких проєктів потребує значно більше ресурсів і часу.
Тунель під Дніпром – довгостроковий варіант
Ще одним варіантом, який розглядають у Міністерстві, є будівництво тунелю під Дніпром. Такий об’єкт міг би забезпечити незалежне від мостів сполучення між берегами столиці. Водночас це вже довгостроковий інфраструктурний проєкт, реалізація якого потребуватиме значних коштів.
Калашник оцінює потенційну вартість подібних масштабних проєктів у десятки мільярдів гривень, а для окремих великих інфраструктурних об’єктів витрати можуть бути ще вищими.
«Є розрахунки – це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об’єкти, – сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», – пояснив міністр.
Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», запевнив Калашник.
Нагадаємо, вранці 3 жовтня Росія завдала удару по Північному мосту в Києві. Унаслідок атаки постраждали двоє людей: одному медики надали допомогу на місці, другого госпіталізували. Через пошкодження на мосту проводять ремонтні роботи.
Протягом останніх днів ворожі війська неодноразово атакували мости Києва. Радник президента України з технологічних напрямів Сергій (Флеш) Бескрестнов припустив, що російські війська можуть використовувати приховані радіоретранслятори у Києві для коригування ударів шахедами. За його словами, без стабільного онлайн-керування безпілотником забезпечити точне влучання в опори або інші елементи мостів практично неможливо.
За останні три дні країна-агресор шість разів атакувала мости в Києві. Споруди все ще стоять, але пошкодження та загроза нових атак змусили місцеву владу обмежити або зупинити рух на п’яти з шести автомобільних мостів столиці. Це серйозно порушило повсякденне життя найбільшого міста України, пише The New York Times.