В Україні завершилася заборона на вилов риби в озерах та ставках:важливі нюанси

В Україні завершилася нерестова заборона на вилов водних біоресурсів у озерах, ставках, водосховищах.  Про це повідомляє «Главком» із посилнням на Державну екологічну інспекцію України та Державне агентство меліорації та рибного господарства України. 

Разом з тим, у екоінспекції наголошують, що заборона на лов риби у придаткових водах річок (стариці русел, заплави) продовжує діяти 30 червня 2025 року.  

Зазначається, що рибалити дозволено на загальних умовах, передбачених Правилами любительського і спортивного рибальства, основні з яких:

• дозволений вилов вудками усіх видів, із загальною кількістю гачків не більше 7 на рибалку та спінінгом з блешнею;
• добова норма вилову риби становить 3 кг + одна рибина будь-якої маси у мінімально дозволених для добування розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення рибальства;
• мінімально допустимі розміри риби, які дозволені до вилову і зазначені в додатку до Правил.

Відповідно до правил, під час риболовлі рибалки повинні мати при собі засіб для вимірювання розміру водних біоресурсів для забезпечення самостійного контролю розмірів виловлених представників іхтіофауни. Щоб при здійсненні любительського рибальства мимоволі не стати браконьєром, важливо не забувати про мінімально дозволені для вилову розміри водних біоресурсів. Зокрема, для внутрішніх водойм України вони такі:

• сом європейський – 80 см;
• білий амур, товстолоб (білий і строкатий) – 60 см у дніпровських водосховищах, 40 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
• щука – 50 см;
• судак звичайний – 42 см;
• лящ, сазан (короп) – 35 см у дніпровських водосховищах, 30 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
• білизна – 30 см;
• сиг – 25 см;
• головень, чехоня – 24 см;
• синець – 22 см;
• лин, форель струмкова, рибець звичайний – 20 см;
• плітка, тарань – 18 см у дніпровських водосховищах, в інших внутрішніх водних об’єктах – без обмежень за розміром;
• річкові раки – 11 см у дніпровських водосховищах, 10 см – в інших внутрішніх водних об’єктах.

Для всіх інших видів водних біоресурсів (крім тих, які занесені до Червоної книги України і вилов яких заборонено) мінімальний розмір, дозволений до вилову у внутрішніх водоймах, не обмежений.

Отже, шановні рибалки, дотримуйтеся природоохоронного законодавства та рибальте відповідально! Якщо вам потрапила на гачок рибина, розмір якої менший за мінімально дозволений, – обережно зніміть її та випустіть назад у водойму. Давайте разом берегти природні багатства наших водойм!

В інспекції наголосили, що порушення правил рибальства у нерестовий період тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 249 Кримінального кодексу України (ККУ), за незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотної шкоди, передбачено такі види покарання:

Якщо діяння спричинило істотну шкоду:

• Штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Або пробаційний нагляд – до трьох років.
• Або обмеження волі – до трьох років.

Якщо правопорушення вчинене із застосуванням вибухівки, отруйних речовин, електроструму або іншими способами масового знищення риби, а також повторно (особою, раніше судимою за цією статтею):

• Штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Або обмеження волі – до трьох років.
• Або позбавлення волі – до трьох років. 

Нагадаємо, на Київщині до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чоловіка, який незаконно ловив рибу в Київському водосховищі під час нересту. Своїми діями браконьєр завдав державі збитків на суму близько 35 тис. грн. 

До слова, білоцерківське нижнє водосховище, що розташоване на річці Рось, поповнилось молоддю риби загальною вагою 1 тис кг. До водойми випустили 25 тисяч товстолобів.