Удар по нафтобазі під Києвом. Місце злочину росіян рік по тому

Після звільнення Київщини від окупантів минув рік. Проте навколишнє середовище регіону і близько не оговталося від наслідків російської агресії. «Главком» переконався у цьому, відвідавши селище Калинівка Фастівського району Київської області, де у березні 2022 року п'ять діб горіла нафтобаза.

Ракетний обстріл нафтобази стався 24 березня близько 20:00. Почалася пожежа. За даними української сторони, агресор використав реактивні системи залпового вогню «Град», російська сторона стверджувала, що застосовувала високоточні крилаті ракети морського базування «Калібр», випущені з акваторії Чорного моря.

Як повідомляла Державна служба з надзвичайних ситуацій, «станом на 6 ранку 25 березня спостерігалося горіння залишків нафтопродуктів у межах обвалення резервуарного парку нафтобази. Загрози поширення пожежі поза нафтобази немає».

Так, за межі нафтобази пожежа, на щастя, не вийшла. Але на самій території вона тривала п'ять діб (стовп чорного диму кілька днів було видно навіть з лівого берега Києва), і через розгерметизацію захисних споруд частина нафтопродуктів потрапила в ґрунт.

Нафтовий витік

Калинівку (перебуває за 35 км від Києва) «Главком» відвідав у рамках заходу, який організувала українська громадська організація «Мережа захисту національних інтересів» за підтримки Держдепартаменту США, який фінансує в Україні низку екологічних проектів.

Серед представників ЗМІ, які відправилися до Калинівки, – спеціальний кореспондент японського видання The Sankei Shimbun Хіро Ватанабе та два телевізійники з Австралії, які знімають документальний фільм на тему «збитки навколишньому середовищу України від російської агресії».

Нафтобаза розташована на околиці Калинівки. За увитим спіраллю Бруно (різновид колючого дроту) бетонним парканом об'єкта – залишки згорілих машин та резервуарів для палива. Далі – чисте поле. Проте чистим його називати тепер дуже складно.

«Через пошкодження бетонних подушок під резервуарами стався витік нафтопродуктів. Разом з водою від пожежних гідрантів вони розтікалися невеликим схилом за межі нафтобази і потрапляли в поле. Але на полі теж схил. Через особливості рельєфу вся забруднена вода стікала в один бік, де зараз нічого не росте. З іншого ж боку поля – все нормально, фермери щось уже посіяли», – показує заступник начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу Андрій Вагін. (До Столичного округу входять Київ та Київська область).

За словами фахівця, у результаті ракетного обстрілу було знищено 22 резервуари з нафтопродуктами, вісім залізничних естакад з вагонами-цистернами (на території нафтобази знаходяться дві залізничні гілки, що відходять від станції у Калинівці), а також трубопроводи. Усього згоріло 5,8 тис. тонн палива, внаслідок чого, за розрахунками фахівців, в атмосферу потрапило близько 20 тис. тонн шкідливих речовин – вуглекислий та чадний гази, кіптява. Справа в тому що, в результаті згоряння рідкого палива газоподібних речовин виходить набагато більше.

8 квітня 2022 року інспектори Державної екологічної інспекції Столичного округу приїхали на місце екологічної катастрофи (раніше було неможливо – у цьому районі точилися бої), і в результаті інструментально-лабораторних досліджень встановили перевищення гранично допустимих концентрацій нафтопродуктів у ґрунті у 16 разів. Площа забруднених земель становила близько 26 тис. м².

Риба тут більше не живе

За кілометр від нафтобази, через поле – ставок. Рівно рік тому у ньому розпочався масовий мор риби. «Жителі села Кожухівка, біля якого розташована водойма, звернулися до екологічної інспекції та розповіли, що риба плаває вгору пузом, а на поверхні води утворилася характерна райдужна плівка. Ми відібрали проби – перевищення нафтопродуктів у воді – у 12 разів від допустимого», – каже Андрій Вагін.

З'ясувалося, що нафтопродукти, які потрапили після пожежі на нафтобазі в ґрунтові води, повільно, але впевнено мігрують у бік струмка, який впадає у ставок.

За словами заступника начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу, на полі є залишки старої радянської меліоративної системи, якi прискорюють надходження в струмок забруднених нафтопродуктами ґрунтових вод.

Місцева влада Кожухівки зробила спробу локалізації екологічного лиха – викопала відстійник, щоб ґрунтові води з нафтопродуктами не одразу потрапляли до струмка, і їх можна було відкачувати. Але наскільки це ефективно – невідомо. У присутності журналістів інспектори екологічної інспекції беруть чергову пробу води, але риба зараз у ставку вже точно не плаває – ні на спині, ні на животі.

До речі, в якому стані зараз вода в місцевих колодязях, наскільки вона забруднена нафтопродуктами – теж невідомо. Державна екологічна інспекція має право брати проби з ґрунту та відкритих водних джерел, а колодязі – це вже не її парафія. Раніше цим займалася санітарно-епідеміологічна служба, але її ліквідовано у 2017 році.

«Приблизна шкода екології ґрунтів після пожежі на нафтобазі становить 83 млн грн. Тут можна порахувати, скільки коштує рекультивація земель, – каже «Главкому» Андрій Вагін. – А загальний обсяг збитків навколишньому середовищу оцінити зараз неможливо, немає відповідних методик розрахунку – щодо повітря, води… І якщо ми в майбутньому хочемо подати позов проти Росії для відшкодування збитків, завданих агресією української екології, ці методики необхідно створювати вже зараз».

Андрій Кузьмін, «Главком»