Заступник Кличка Валентин Мондриївський: Комунальники бояться працювати через… тиск правоохоронців

Прихід весни не призвів до потепління відносин Офісу президента та київської влади. Якщо в розпал енергоколапсу в столиці з Банкової доносилися прямі звинувачення команди мера Києва Віталія Кличка у провалі підготовки до опалювального сезону, то березень розпочався новим загостренням. Рада національної безпеки та оборони затвердила «плани стійкості» для підготовки до наступної зими для всіх областей та обласних центрів, крім найбільшого міста країни.

Президент Володимир Зеленський підкреслив, що Києву надали додатковий час на підготовку відповідних документів. Кличко заявив, що пропозиції від його команди до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій, а в «особливому ставленні» до столиці знову побачив політику. В КМДА переконують, що зробили для підготовки до зими, що минула, все, що було в її силах, та претензії щодо неготовності відкидають.

В першій частині інтерв’ю «Главкому» заступник Кличка та депутат Київради від «Удару» Валентин Мондриївський давав оцінку конфлікту команди Кличка з Банковою та пояснював, чому столиця, попри всі розмови про диверсифікацію, не обійдеться в майбутньому без великих ТЕЦ, які є ключовими мішенями для російських ракет.

У другій частині розмови Мондриївський розповідає, як пережили аномальні морози школи та дитячі садочки, в якому стані перебувають столичні укриття, хто винен в комунальному колапсі на столичних дорогах та чому Київрада досі лишається без секретаря.

«Формат національного мультипредметного тесту потрібно переглянути»

Перейдемо до тем, якими ви профільно займаєтеся в КМДА, – школи, садочки, укриття… Скільки шкіл і дитсадків зараз працюють в Києві у дистанційному режимі?

537 (97,3%) закладів дошкільної освіти сьогодні працює очно, куди щоденно приходить понад 30 тис. дітей. Це 50% дітей від спискового складу. Навіть у районах, де виникали перебої з теплопостачанням – зокрема, в Дарницькому та Дніпровському, ми організовуємо роботу так, щоб діти могли залишатися в садочках. Якщо в окремій будівлі тимчасово немає тепла, заклади об’єднуються, і дітей приймають у найближчих приміщеннях із належними умовами. Паралельно забезпечуємо садочки резервними джерелами живлення, щоб вони могли працювати стабільно. Для нас принципово важливо, щоб батьки мали можливість спокійно йти на роботу, а діти – бути в безпечному та комфортному середовищі.

Щодо шкіл ситуація інша – наразі 80% закладів загальної середньої освіти працюють очно, і майже 158 тис. учнів, тобто дві третини, навчаються у звичайному форматі. Водночас школи – це значно більші за площею приміщення, зі складною інженерною інфраструктурою, тому забезпечити стабільний температурний режим там складніше, ніж у садочках. Саме тому частина закладів тимчасово працює дистанційно або в змішаному форматі. Зараз температура підвищується, у школах стає тепліше – і ми робимо все, щоб якомога більше учнів виходили на очний формат навчання.

Усі наші школи обладнані системами безпеки Ajax. Окрім основних функцій, в датчиках руху цієї системи є датчики температури. Ми через своє айтішне комунальне підприємство розробили спеціальну програму і тепер бачимо в реальному часі, яка температура в класах і в інших приміщеннях, де є датчики. Але рішення про формат навчального процесу ухвалює директор школи і, якщо в закладі холодно і немає можливості забезпечити належні умови, діти переходять на дистанційне навчання або застосовується механізм «освітньої міграції», коли учнів тимчасово приймає інша школа. Для нас принципово, щоб навчальний процес не зупинявся.

Днями у нас ще 50 шкіл вийшло на офлайн-навчання. Як тільки відновлюється теплопостачання в мікрорайоні, то і садочок, і школа повертаються у своє приміщення. Цієї зими ми побачили справжню професійну солідарність у більшості директорів шкіл і садочків: у теплих закладах тимчасово об’єднувалися дві педагогічні команди, приймали учнів із сусідніх закладів. Це був приклад не лише організаційної гнучкості, а й людської підтримки та згуртованості. Але були й окремі випадки, коли директори не змогли оперативно та зважено відреагувати на ситуацію. 

У морози ті школи, де є опалення, ще й працювали як «пункти незламності». Як вони витримали таке навантаження?

Так повелося ще з 2022 року, бо так простіше через розташування шкіл – до них можна ближче дістатися з навколишніх будинків. Опорні «пункти незламності» – це мінімум по п'ять шкіл в кожному районі, зараз таких шкіл загалом 56. У них навіть за умов відсутності теплопостачання в районі є тепло – долучені міні-котельня, потужний генератор. Коли на вулиці температура умовно -20, то школа перестає працювати як школа і стає опорним «пунктом незламності» для населення, у якого вдома немає ані тепла, ані води, ані світла.

Скільки навчальних закладів у Києві мають автономне електроживлення і на який час його в середньому вистачає?

Основне джерело електрики – це генератори. У нас в понад 70% закладів (садочках та школах) вони наявні. Але є нюанси: ці генератори різної потужності, десь зовсім малої. Тобто формально вони є, але на світло їх вистачає, а от на обігрів, якщо холодно, – вже ні. Але ми над цим працюємо. Генератори з гуманітарної допомоги, про які я вже згадував, все одно будуть йти потоком: ми їх зараз будемо розподіляти серед шкіл та садочків.

На зимовий період деякі навчальні заклади були об’єднані та зведені в один – щоб діти могли продовжувати навчання. Як себе показала така практика та як довго вона триватиме?

У Києві є випадки, коли навіть в мирний час в одній будівлі фізично вчилися дві школи. Так, на Виноградарі є школа №243, де ми тільки в 2024 році врегулювали це питання – і одна школа переїхала та повернулася до свого приміщення. А до цього вони шість чи сім років вчилися разом – по суті, одне покоління дітей так виросло. Але зараз об’єднання шкіл – тимчасова історія: як тільки потепліє, всі учні повернуться до своїх рідних шкіл. Тому ми й називаємо тимчасове об’єднання – «освітньою міграцією». Школи об’єднали, щоб не зупиняти навчальний процес, бо наздоганяти потім дуже важко.

Скільки київських дітей зараз навчаються в столичних школах і скільки ВПО?

Загалом у нас вчиться майже 264 тис. дітей, з них 22,5 тис. (8% від загальної кількості) – це діти-ВПО. Йдеться про тих, яких можна офіційно порахувати.

Київ ухвалив рішення, що збережемо діткам весняні канікули, а вже в червні, думаю, продовжимо вчитися, щоб надолужити…

Діти цією зимою навчалися в різних форматах, але вимоги до НМТ (національного мультипредметного тесту) не змінилися. Чи готує київська влада якісь звернення, пропозиції до Міністерства освіти щодо скасування тесту через нинішню ситуацію?

Ми не можемо приймати рішення щодо скасування НМТ чи його обов’язковість, бо це не наша компетенція. Але ми намагаємось комунікувати свою позицію з профільним міністерством. Не хочу знову-таки політизувати, але якось взаємодія «регіон-міністерство» зараз трошки надламана. Бо, як на мене, не може міністерство ухвалювати рішення, не розуміючи, що відбувається в регіонах і навіть не спитавши їхню позицію про те, що їм доведеться виконувати. Питання НМТ дуже важливе, і міністерство освіти зобов'язане відпрацювати його як мінімум з містами-мільйонниками, аби принаймні враховувати тенденції. Можливо, формат НМТ потрібно переглянути й удосконалити з урахуванням особливостей онлайн-офлайн навчання. Я думаю, що не тільки з Києва в уряді отримують такі сигнали, а й з інших регіонів, одним словом, потрібно комунікувати.

Ми діємо за тими правилами, які встановлює держава, і зараз у кожній школі намагаємося створювати тематичні гуртки, додаткові заняття, з тих основних предметів, які дітям доведеться складати після закінчення навчального року для НМТ. У зв'язку з цими обстрілами і холодом діти майже місяць просиділи, по суті, на канікулах. І це потрібно враховувати.

Навчальний рік з урахуванням цієї паузи буде продовжений?

Згідно з законом про загальну середню освіту, кожен заклад має повне право автономно приймати таке рішення, але в певних межах навчального року. Тому ми в Києві прийняли рішення, що збережемо діткам весняні канікули, а вже влітку в червні, думаю, продовжимо вчитися, щоб надолужити навчальну програму.

Діти – як спортсмени: важко виходять з канікул, їм потрібен час, аби знову увійти в навчальний режим. І так само разом з дітьми розхолоджуються педагоги.

«У районах, які ще пам’ятають Другу світову, є такі укриття, що ого-го»

Школи та садочки також виконують функції укриттів, діти там навіть мають змогу навчатися під час тривог. Але багато з цих сховищ не надто облаштовані для того, аби не тільки діти в них ховалися, а й мешканці найближчих будинків. Що робиться для посилення комфортності шкільних укриттів?

Укриття, куди можна спуститися та перечекати тривогу, є майже в 98% закладів. Якщо порівнювати з 2022 роком, то такі укриття були менш ніж в 50% навчальних закладів, все інше – підвали, які були закриті, забиті, заставлені. З тих пір ми майже у всіх закладах освіти комунальної власності підвали почистили, поробили ремонти, пофарбували, зробили вентиляцію. По суті, організували там території подвійного використання. Загалом з укриттями в місті, вважаю, ми на хорошому рівні.

На мапі укриттів Києва позначено багато дитячих садочків. Тобто там можна ховатися будь-якій людині, яку тривога застала на вулиці?

В садочку не можна, бо, згідно з законом, туди, де маленькі діти, доступ сторонніх осіб заборонено. От в школі сховатися можна, і то ми намагаємося розводити: якщо це укриття нанесено на карту та є укриттям цивільного захисту (тобто туди може прибігти людина з сусіднього будинку), ми все одно розводимо діток з дорослими окремо, якщо це відбувається під час навчального процесу.

Навіщо тоді заносити дитячі садочки на мапу, якщо туди нема доступу стороннім?

Це насправді відголосок 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення укриттів у місті об’єктивно бракувало, тому для громади відкривали фактично всі наявні приміщення – зокрема, й у дитячих садочках.

За цей час райони провели велику роботу: облаштовано укриття в підвалах житлових будинків, у паркінгах, інших приміщеннях цивільного захисту. Після ремонтів і дооснащення їхня кількість суттєво зросла.

На мапі має бути чітка позначка, що укриття в садочках використовуються виключно для учасників освітнього процесу. І над актуалізацією цієї інформації зараз працюють фахівці. Сподіваємося, що з розширенням мережі цивільних укриттів і в школах поступово залишиться формат, коли під час навчального процесу укриття використовують передусім діти та працівники закладу.

Історії із зачиненими під час тривог укриттями в Києві ще трапляються?

Такі випадки малоймовірні. За доступність до укриттів відповідають голови районів. До того ж, муніципальна варта їздить під час тривог і вночі, перевіряє укриття, звітує директору Департаменту цивільного захисту. Ці питання вже відпрацьовані майже до автоматизму. Якщо такі історії ще трапляються, то це, можливо, якісь поодинокі випадки.

У Києві в 34 школах не було укриттів взагалі, за час повномасштабного вторгнення ми завершили будівництво дев’яти повноцінних бомбосховищ

Чи будуються в місті з початку великої війни повноцінні бомбосховища високої місткості з нуля? Функцію яких зараз, по суті, виконує метро, яке не всюди є у швидкій доступності.

Коли приймалися рішення, де будувати нові споруди подвійного призначення (протирадіаційні укриття), то місця для них свідомо обиралися не поруч з метро. До речі, дуже цікава деталь: Дарницький, Оболонський райони, які будувалися в 1970-80-ті рр., – це території, де майже не було укриттів. Тому що, коли забудовували ці райони, до війни ніхто не готувався. А на Подолі, в Солом'янському, Шевченківському районах, які ще пам’ятають Другу світову, є такі укриття, що ого-го.

У Києві в 34 школах не було укриттів взагалі, за час повномасштабного вторгнення ми завершили будівництво дев’яти таких повноцінних бомбосховищ, зараз добудовують інші. Вони вже розраховані і на дітей, і на педагогів, і на мешканців, які живуть поруч.

Як правило, нові укриття будуємо на відкритих ділянках біля шкіл. Там, де територія школи дозволяє, вириваємо котлован, будуємо глибоке бетонне укриття, все це потім засипається землею і зверху робимо, як правило, стадіон.

В окремих школах ми не будували укриття з нуля, а модернізували вже наявні підвальні приміщення. Якщо простір був замалий або не відповідав вимогам, його розширювали – поглиблювали підвали, укріплювали конструкції, підсилювали фундаменти. Після цього облаштовували вентиляцію, освітлення, санвузли – усе необхідне для безпечного перебування дітей і педагогів. Такий підхід дозволив відносно швидко створити повноцінні укриття там, де це було технічно можливо. Зокрема, багато шкіл у Дарницькому районі сьогодні мають саме такі оновлені та приведені до стандартів безпеки приміщення.

«Голів районів призначає президент без участі міського голови. Це нерозумно і деструктивно»

Ви як заступник голови КМДА є куратором Подільського району Києва. Як будуються відносини кураторів від КМДА з керівниками райдержадміністрацій? Особливо в умовах, коли мер нарікав, що голови районів, яких призначає президент, йому не підзвітні.

У нас кожен із заступників міського голови за повноваженнями відповідає за той чи інший район, адже в районах перетинаються різні сфери – і соціалка, і культура, і освіта, і життя, господарство, і транспорт. Тому десь ця «точка перетину» має бути, і голова району координується з кимось із заступників голови КМДА. У моєму випадку це Подільський район: так вже історично сталося – я очолював цей район, тричі обраний депутатом міської ради від цього району. Я люблю Поділ.

Нинішній керівник району (Володимир Наконечний) – освічена людина, старається і хоче бути ефективним. Вважаю, він може стати хорошим керівником району. Але оця надламана вертикаль управління містом на користь не йде – надмірна політизація процесів шкодить громаді. Кожен з десяти районів – це частина міста, і, якщо за Київ відповідає міський голова, то відповідно він повинен мати право впливати на кадрові рішення в районах. Можливо, у цьому питанні в когось своя логіка, але є процедури і норми, які потрібно виконувати. Ми ж вважаємо себе європейською цивілізованою країною? А в нашому випадку хтось вирішив, що голів районів призначає президент без участі міського голови. Як на мене, це нерозумно, деструктивно і неефективно. І ті, кому потрібна дестабілізація в столиці під час війни, цим також користаються.

Нагадаю, що будь-який з районів Києва співмірний з деякими містами. Той же Подільський район – це фактично Тернопіль. Адміністративно-територіальна система управління в будь-якому місті передбачає вертикаль, і не можна її ламати, бо це і є розгойдування. Не повинно бути такого, щоб президент країни не мав діалогу з головою столиці.

«У кожного керівника районного «Київавтодору» – мінімум по одній підозрі за прибирання снігу»

Наскільки відповідально проявив себе бізнес під час цієї важкої зими? Великі маркети під час блекаутів та морозів фактично, як і школи, стали «пунктами незламності». Це була спонтанна ініціатива підприємців чи частина політики міста?

Це був симбіоз. Ми цей досвід мали ще у 2022 році. Між бізнесом і київською владою є повна взаємодія, тому що ми пропрацьовували ці варіанти. У мерії є окремий департамент, який відповідальний за взаємодію зі сферою торгівлі, промисловими підприємствами, і він працює з торговими мережами.

Під час холодів Рада оборони Києва ухвалила рішення, що закладам, які можуть бути «пунктами незламності», дозволено працювати вночі під час комендантської години. Аби мешканці, які живуть поруч з супермаркетами та кафе, могли туди зайти погрітися.

Зараз, коли холод пішов на спад і в супермаркетах як пунктах обігріву такої потреби все менше, це рішення буде скасовано?

Особисто я був проти цього рішення, бо вважаю, що комендантська година – на те й комендантська година, щоб її дотримуватися. Вона ж з якихось причин військовими передбачена. А коли ми фактично дозволили її порушувати, то і сенс її розмився. Наголошую, це моя суб’єктивна думка.

Але ж це екстрена ситуація. Школи також не пристосовані до того, аби бути пунктами обігріву…

Можливо, логіка в цьому була. Але, думаю, це рішення, яке було викликане сильними морозами, з потеплінням втратить свою актуальність.

Нещодавно ви заявили, що ринок зовнішньої реклами у Києві знизив енергоспоживання майже на 80%. Звучить красиво, але наскільки це суттєво в масштабах міста?

Не думаю, що це глобально впливає на енергоспоживання. Але тут важливий інший аспект. Я розумію мешканців, у яких добу-півтори немає світла, не працює ані плита, ані пралка, ані чайник, а реклама світить у вікно.

Так це добре, якщо у вікно…

І у людей виникає логічне питання: якщо у мене немає світла і ви мене закликаєте терпіти, то вимкніть тоді рекламу і дайте мені зекономлене світло додому хоча б на 10 хвилин. Тому ми домовилися з операторами реклами і вони з розумінням на це пішли, хоча це їхній бізнес. А якщо реклама не світиться – вона не продається, і клієнти вимагають компенсацію. Нам в цій ситуації треба було і соціальну напругу зняти, і по бізнесу не вдарити.

Асоціація операторів зовнішньої реклами ухвалила рішення: якщо в мікрорайоні немає світла, то реклама також вимикається одразу автоматично, щоб не дратувати людей. Є різні види реклами, і той же бігборд може висіти вдень, коли йому не потрібне світло, а ввечері підсвітка просто вимикається. Відеоекрани, які використовуються як рекламні площини, вимикаються з сьомої години вечора. Зараз буде день довший – будуть з дев'ятої вимикатися. Але якщо в мікрорайоні світла немає, то одночасно вимикається і екран. Коли ситуація з електроенергією вирівняється, обмеження знімуть.

З 2019 по 2026-й правоохоронні органи розпочали 1587 кримінальних провадження відносно співробітників КМДА

До проблем з електрикою та опаленням у Києві цієї зими додалися проблеми з ожеледицею. Згідно з документами Київради, щонайменше чотири райони столиці – Дарницький, Деснянський, Дніпровський та Святошинський – провалили підготовку до зими щодо закупівель солі. Як так сталося та чи будуть зроблені якісь оргвисновки?

Насправді все закупили. Але знову у справу втрутилася політика. У кожного керівника районного «Київавтодору» – мінімум по одній підозрі від правоохоронної системи за прибирання снігу. І в умовах постійного тиску людям дуже важко працювати – це стосується не лише «автодорів», а й інших комунальних підприємств та департаментів. Люди починають боятися виконувати свої прямі обов’язки через прямий тиск правоохоронців.

Тепер щодо піщано-сольової суміші. Як працювало раніше? Звісно, є норми, але якщо сильний снігопад і ожеледиця, то ніхто не рахував кілограми – просто сипали стільки, щоб не було слизько. А зараз ти перевитратив об’єм солі на квадратний метр – і до тебе одразу прийшли правоохоронці. Щось там порахували, що ти перевищив норми і дійшли до висновку, що це – збиток. А збиток – це підозра, далі – суд, далі – відсторонення або арешт. Яка мотивація працювати?

Тобто в катках на київських дорогах винна прокуратура?

Я не кажу про прокуратуру, бо вона ж не сама це все робить. Правоохоронна система дедалі частіше виконує політичні завдання. Це почалося десь з 2019-2020 рр., і чим далі – тим збільшується кількість підозр в комунальній сфері.

З 2019 по січень 2026 року правоохоронні органи розпочали 1587 кримінальних провадження відносно співробітників КМДА та структурних підрозділів. 124 посадовим особам повідомлено про підозру. За цей час в адміністрації провели понад 1200 обшуків, вилучили тонни документів, вручили більше 300 підозр. У той же час загальна кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, за нашою інформацією, – два.

«Кличко тонко відчуває, коли буде час виходити з пропозицією нового секретаря Київради»

Якщо вже ожеледиця у нас плавно перейшла в політику, то політикою і завершимо. Ви – не просто чиновник КМДА, а ще й діючий депутат Київради, колишній співголова фракції «Удар». Попередній секретар Київради Володимир Бондаренко був відправлений у відставку ще в квітні минулого року, а заміни йому так і не знайшлося. Засідання веде особисто Віталій Кличко, але очевидно, що у нього недостатньо часу, аби повноцінно займатися поточною діяльністю такої великої структури як Київрада. Чому нового секретаря досі не обрано. Немає консолідуючої фігури?

Просто не думаю, що це питання зараз на часі. У разі потреби компроміс буде знайдений, бо він знаходиться під час прийняття інших рішень – ми бюджет прийняли, оперативно внесли до нього необхідні зміни, як, наприклад, для захисту неба чи енергетики. Мені здається, що міський голова дуже вправно справляється з веденням засідань. Ми вже 10 років читаємо аналітиків, експертів, політологів, які хором розповідають, що Кличко – недалекоглядний політик, що він не зовсім досвідчений. А я скажу так: на відміну від парламенту в Київраді працює переконлива більшість. І мер не боїться особисто виконувати функції секретаря, коли в цьому є нагальна потреба.

Я вважаю, що Віталій Володимирович є абсолютним авторитетом для всіх фракцій. Він не цурається сам проводити погоджувальні ради, переговори з лідерами фракцій, будь-які перемовини, які дають можливість не застрягнути в політичних розборках. І він тонко відчуває, коли буде час виходити в зал з пропозицією нового секретаря.

Чи обговорюються реальні кандидатури на посаду секретаря? Все-таки його обов’язки – це не тільки ведення засідань.

Думаю, амбіції знайти можна багато у кого, і низка достойних людей серед депутатів мають для посади секретаря необхідні компетенції, досвід і розуміння. Все-таки керівник Київради – це, по суті, ще один заступник міського голови, який організовує роботу органу місцевого самоврядування.

У промерської фракції останнім часом були непрості стосунки з історичними партнерами – найбільшою політсилою Київради «Європейською солідарністю». Яка, до речі, також поклала око на крісло секретаря. Як би ви оцінили нинішній стан ваших відносин?

Наші відносини не змінилися. Мені здається, що нинішні обставини, в яких ми всі живемо – і країна, і місто – спонукають всіх до конструктиву. І зараз я кажу не тільки про «Європейську солідарність», але й про «Батьківщину», і «слуг», «Голос» і «Єдність». Зараз навіть не можна визначити, хто там в опозиції, а хто провладний. До речі, через цю консолідацію, можливо, і немає такої гострої потреби в секретарі. Бо секретар – це об’єднуюча фігура, яка може всіх балансувати. А зараз і так всі об’єднані.

На відміну від парламенту в Київраді працює переконлива більшість

Тобто секретаря нема не тому, що Київрада неконсолідована, а тому, що консолідація аж надмірна?

Можна і так сказати.

Ну ви ж на двох з «ЄС» легко можете його обрати.

Можемо, але у мера є бажання, щоб Київрада працювала як орган, а для цього мають бути максимально враховані інтереси всіх фракцій та громади.

З початку року Київрада збиралася двічі, у найближчий понеділок може відбутися ще одна позачергова сесія, яка буде присвячена питанням енергостійкості. Чи нормально, чи замало працює Київрада з урахуванням ситуації, у якій опинилася столиця?

Раз на місяць – це точно не замало. Якщо подивитися на досвід цієї ради, то в цей період вона ніколи раніше лютого не засідала, бо бюджет на рік прийнятий, нових надходжень ще немає. Всі необхідні рішення проголосовані, а вже з березня будемо дивитися за ситуацією. Кінець лютого, березень – це нормальний час для відновлення роботи ради.

Павло Вуєць, «Главком»