Батько декомунізації визнав: у радянської влади треба повчитися, як берегти історичну пам’ять
Голова Українського інститут національної пам’яті: Методи та інструменти радянської влади щодо культивації пам’яті були цілком раціональними
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що у радянської влади треба повчитися, як треба берегти історичну пам’ять. Це він визнав в інтерв’ю «Главкому».
«Радянський Союз розбудовував інфраструктуру пам’яті. Держава тоді запускала певні ритуали. Українцям зараз також потрібні ритуали. Наприклад, потрібно проводити спортивні змагання на честь героїв Небесної сотні. Надзвичайно важливим інструментом формування ритуалів є календар. Дуже добре, що у нас в державному календарі уже є два дні, присвячені Євромайдану і героям Небесної сотні, 21 листопада і 20 лютого. Але важливо, щоби ці дні наповнювалися, щоби ми ці дні не переносили на якісь інші дати, щоби у цей момент ми усім суспільством занурювалися у це минуле, актуалізували його», − переконаний Вятрович.
Голова Українського інститут національної пам’яті вважає, що коротка історична пам’ять – пострадянський спадок українців. «На жаль, але 20 лютого, у п’яті роковини загибелі героїв Небесної сотні у нас немає якогось державного заходу за участю найвищого керівництва держави, де б згадували про цю подію. Це теж є не дуже правильним сигналом», − звернув увагу голова Українського інститут національної пам’яті.
На його думку, методи радянської влади щодо культивації пам’яті (наприклад, про Леніна, «Жовтневу революцію») були цілком раціональними.
«Коли ми говоримо про радянську політику пам’яті, то вкрай негативним був її, перш за все, зміст. Але багато інструментів, які вони використовували, були абсолютно раціональними», - резюмував В’ятрович.
Нагадаємо, 20 лютого щорічно відзначається День пам'яті Героїв Небесної сотні згідно з Указом президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».
Саме в ці дні п'ять років тому під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.
20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста громадян. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.