В’ятрович здивувався, чому влада не влаштувала державних заходів на п’яту річницю Майдану

Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що війна, яка розпочалася з Майдану, є одним із тих чинників, який витісняє пам’ять про Революцію зі свідомості українців. Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому», відповідаючи на запитання, чому майже третина опитаних, які підтримували Майдан п’ять років тому, тепер не впевнені, що правильно вчинили.

«Є кілька причин, як об’єктивних, так і суб’єктивних. Об’єктивні полягають у тому, що після Майдану в Україні не запанували тиша і спокій, які б дозволили би його нормально переосмислити і міцно закарбувати у свідомості. З Майдану розпочалася війна, яка є одним із тих чинників, який витісняє пам’ять про Революцію з нашої свідомості. Суб’єктивні чинники полягають у тому, що і в Україні, і за кордоном є чимало політиків, які зацікавлені у тому, щоби ми забули про Майдан, знову повернулися до інтерпретації перевороту, який інспірований чи то Заходом, чи то іншими сторонніми силами», - каже В’ятрович.

На його думку, соцдослідження про те, що українці забувають Революцію гідності, мали би стати дзвіночком для всіх людей, які мають можливості змінити ситуацію. «Треба об’єднати свої зусилля представникам теперішньої влади для того, щоби пришвидшити спорудження меморіалу, який ми плануємо відкрити цього року і перейти до створення музею», - наголосив він.

На питання «Главкома», як саме потрібно інституціоналізувати пам’ять про Майдан, В’ятрович відповів, що цією темою повинна займатися не тільки спеціалізована установа, якими є музей чи Український інститут національної пам’яті, ця тема має проходити через діяльність усіх органів влади, міністерств освіти, культури, молоді і спорту.

«Окрім того, має бути розуміння, наскільки ця тема важлива для найвищого керівництва держави. На жаль, але 20 лютого, у п’яті роковини загибелі героїв Небесної сотні у нас немає якогось державного заходу за участю найвищого керівництва держави, де б згадували про цю подію. Це теж є не дуже правильним сигналом», - заявив голова Українського інститут національної пам’яті. 

На питання, що робити з короткою пам’яттю звичайних українців, адже серед загиблих учасників Революції гідності лише 4% респондентів змогли згадати Юрія Вербицького, а 3% - Михайла Жизневського, Вятрович відповів, що коротка історична пам’ять – пострадянський спадок українців.

«У радянські часи у тоталітарному режимі пам’ятати було небезпечно. За пам’ять можна було постраждати, простіше було забувати. На жаль, наше суспільство тільки вчиться пам’ятати. Це дуже чітко видно за різними політичними процесами в Україні, адже у нас політик від виборів до виборів може виходити з цілком протилежними політичними гаслами, представляти протилежні політичні сили і це йому не заважає бути успішним. Ось це якраз приклад того, що ми не вміємо пам’ятати, нам цьому треба вчитися», - резюмував В’ятрович.

Нагадаємо, 20 лютого щорічно відзначається День пам'яті Героїв Небесної сотні згідно з Указом президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Саме в ці дні п'ять років тому під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста громадян. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.