Біль втрат та зустріч із танком: онук Марії Примаченко розповів про свою службу
Найважче на війні – це загибель побратимів
Петро Примаченко – український художник та бізнесмен, нині – боєць одного з підрозділів Сил територіальної оборони Збройних Сил України міста Київ. Про важкі моменти оборони Києва та особисті втрати на війні чоловік розповів у інтерв’ю АрміяInform.
Примаченко зазначив, що війна для нього триває з 2014 року, він займався волонтерською діяльністю, а 24 лютого свідомо вступив до лав тероборони. Найяскравіший спогад Примаченка про оборону Києва – зустріч впритул із ворожим танком, який стрімко рухався вулицями Києва.
«На повному ходу російський танк пройшов біля площі Шевченка повз нас, потім помітив позицію і скерував у бік неї вогонь. Ми з побратимом перехрестилися, але в найвідповідальніший момент у танка закінчилися набої. Тому він «відпрацював» по нас із кулемета. На щастя, наші сусіди відкрили вогонь з NLAW та знищили ворога», – згадує він.
Чоловік зазначає, що найважче на війні – це загибель побратимів. І ще більш боляче від цинізму ворога, з яким той вбиває українців.
«Найболючіше – втрачати близьких людей. Мого товариша – отця Максима – росіяни вбили, а потім проїхали по ньому танками. Більшого звірства і цинізму я в житті не бачив», – зі сльозами на очах згадує військовий.
Нині чоловік мріє про перемогу України, яку вбачає в тотальному знищенні росіян. Він уособлює війну України та Росії як протистояння добра і зла.
Нагадаємо, під час бойових дій на Київщині сталася пожежа у історико-краєзнавчому музеї в Іванкові, де зберігалися роботи Марії Примаченко. На щастя, всі роботи української художниці вціліли.
Картину «Квітки виросли коло четвертого енергоблоку» зі знищеного російськими загарбниками музею продали на аукціоні Благодійного фонду Сергія Притули за 500 тисяч доларів. Виручені кошти з продажу картини підуть на потреби Генерального штабу Збройних сил.