Будапешт назвав скасування закону Ківалова-Колесніченка загрозою для угорської меншини
В Угорщині вважають, що скасування мовного закону - це «ще один внесок у законодавчу невизначеність»
Угорщина продовжує очікувати від України надання законодавчих гарантій дотримання прав угорської меншини.
Про це заявив речник уряду Угорщини Золтан Ковач, відповідаючи у Брюсселі на запитання Deutsche Welle.
«Все залежить від українців. Я думаю, що угорська позиція є твердою, дуже очевидною й адекватною: нам потрібні законодавчі запевнення того, що поради Венеціанської комісії будуть закріплені в новому законі, у змінах до закону», - сказав речник.
Золтан Ковач також прокоментував нещодавнє рішення Конституційного суду України про визнання неконституційним закону про засади мовної політики. Цей крок він назвав «ще одним внеском у законодавчу невизначеність, скажімо так, загрозою для угорської меншини».
А два напади на будівлю Товариства угорської культури в Ужгороді Ковач назвав «терористичними атаками», через які Будапешт занепокоєний.
Раніше глава МЗС Угорщини заявив, що рішення Конституційного суду України про скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка є «брутальною атакою» української влади на право меншин розмовляти рідною мовою.
Нагадаємо, Конституційний Суд 28 лютого визнав закон «Про основи державної мовної політики» (так званий закон Ківалова-Колесніченка) таким, який не відповідає Конституції України.
Цей закон набув чинності у 2012 році. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.
Читайте також матеріал «Главкома»: Закон Ківалова-Колесніченка скасовано. Що далі?