Чи має держава платити за зруйноване житло на Донбасі. У відомій справі переселенців Воробйових новий поворот

Київський апеляційний суд задовольнив позови представників Державної казначейської служби і Кабінету міністрів України та скасував рішення Печерського райсуду Києва від 5 вересня 2018 року у справі про відшкодування 25 млн грн подружжю Юрію та Ірини Воробйових за два зруйновані будинки під час бойових дій на окупованій території Донбасу.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

Позивачі оскаржили рішення суду першої інстанції, який став на бік переселенців. Згідно з рішенням, держбюджет мав компенсувати Воробйовим 8,42 млн грн і 16,60 млн грн матеріальної шкоди за два зруйновані будинки у 2014-2015 роках, які розташовані на вул. Бєлінського, 72 в у Горлівці Донецької області і на вул. Стратонавтів, 125-Б - в Донецьку. 

Ще 501,3 тис. грн суд постановив стягнути з держави на користь переселенців за знищення рухомого майна, що знаходилось в зруйнованих будинках.

Крім цього, Кабмін та Держказнайчество мали компенсувати позивачам по 10 тис. грн моральної шкоди.

Разом з тим, в апеляційній скарзі Держказначейства наголошувалося на тому, що Печерський райсуд не з`ясував усіх обставин справи, зокрема те, що Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не передбачено видатків на відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом.

Окрім того, Закон «Про боротьбу з тероризмом» передбачає відшкодування шкоди через заподіяння шкоди терористичним актом, а не в результаті проведення Антитерористичної операції. Як пояснив апелянт, у матеріалах справи відсутні докази того, що пошкодження майна позивачів спричинені проведенням Антитерористичної операції, відсутні дані про осіб, які завдали шкоди та причинно-наслідковий зв`язок.

Зі свого боку представник Кабміну зазначив, що відповідачем у цій справ має бути Росія як держава-окупант, а тому не може бути покладено на Кабінет міністрів України відшкодування шкоди за дії РФ.

Під час слухання справи 18 березня 2019 року апеляційний суд вирішив зупинити розгляд до рішення Великої Палати Верховного суду у подібних правовідносинах. Справу відновили 17 грудня минулого року.

Отже, Київський апеляційний суд вважав, що під час розгляду справи судом першої інстанції був відсутній  порядок відшкодування коштів за рахунок держбюджету, заподіяної терористичним актом. Більше того у законодавстві України була відсутня не тільки процедура виплати, але й чіткі умови, необхідні для оформлення претензій до держави.

«Разом з тим, колегія апеляційного суду вказує на те, що на момент розгляду апеляційної скарги, затверджено зміни до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій. Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, які зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, але не більше ніж  300 тис. грн», - сказано у постанові апеляційної інстанції.

Звідси випливає, що мешканці Донбасу, які отримали збитки, спричинені збройною агресією Росії, можуть розраховувати на компенсацію від України не більше 300 тис. грн. Рішення про надання конкретної суми грошей ухвалює відповідна комісія, створена обласними держадміністраціями.

У коментарі «Главкому» переселенець Юрій Воробйов заявив, що апеляційна інстанція написала кінцеве рішення за 30 секунд.

«Судові дебати тримали близько п’яти хвилин. Далі суд вийшов до нарадчої кімнати і через 30 секунд повернувся з готовим рішення, яким відмовив мені у відшкодуванні коштів з бюджету за зруйновані будинки. На мою думку, це повна профанація! Крім цього, важливий нюанс: на підставі постанови Кабміну від 10 липня 2019 року №623 апеляція зробила висновок, що я не маю права на компенсацію. Однак таке твердження само по собі є незаконним, оскільки Печерський райсуд Києва 5 вересня 2018 року виніс рішення по моїй справі, а постанова Кабміну вийшла майже через рік. Більше того дія урядової постанови №623 не розповсюджується на окуповану частину Донбасу, а обмежується вільною територією, де є українська влада», - наголосив він.

За словами позивача, нині відбувається підміна понять з боку державної влади. Адже Антитерористична операція на Донбасі була запровадження після того, як почали виникати терористичні акти, що супроводжувалися руйнацією житлового нерухомого майна, захопленням державних будівель та масовими безпорядками.

«Під час суддів я апелюю до закону про боротьбу з тероризмом, наводжу конкретні факти про скоєння тероризму (руйнації житлових будинків - «Главком») не внаслідок проведення Антитерористичної операції (Операція об’єднаних сил), а у результаті терористичних актів. А тепер уявіть, як Україна має боротися з Росією в міжнародних судах, коли сама ж не признає актів терору у зоні Антитерористичної операції? Така позиція, яка є помилковою, може ставити жирний хрест на всіх претензіях України проти Росії», - вважає Воробйов.

Він пообіцяв оскаржити постанову Київського апеляційного суду до Верховного суду. Додав, що раніше посадовці Міністерства юстиції намагалися тиснути на суди вищої інстанції, аби ті вимагали скасувати всі рішення у справах про стягнення компенсації, де відповідачем є Кабмін. За його даними, загалом у судах знаходиться 170 таких справ.

«Вкотре наголошу: закон про боротьбу з тероризмом гласить, що Україна має заплатити компенсацію громадян, оскільки не захистила наші будинки. До речі, це закріплено у статті 47 Конституції. Після цих виплат Україна, скориставшись правом регресу, надає у суди відповідні докази і добивається покарання і грошових стягнень з Росії як країни-агресора. Відомо, що на сьогодні Україна готує ряд міжнародних позовів, у тому числі до Європейського суду з прав людини проти Росії щодо фінансування тероризму і руйнацію інфраструктури на Донбасі. Було би добре, якби наша держава використала у вигляді доказової бази ті експертизи щодо конкретних зруйнованих будинках, по яких вона має провести компенсацію», - зауважив переселенець з Донбасу.