Нові звинувачення проти Коломойського. Адвокати зробили заяву
Адвокати бізнесмена виступають проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і називають справу абсурдною
8 травня бізнесмену Ігорю Коломойському, якого дев’ять місяців тримають у СІЗО повідомили про підозру де він начебто доручив замовити вбивство людини, яка не постраждала, що нібито відбулось 21 рік тому (!) у Криму.
Адвокати бізнесмена виступають проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і називають справу абсурдною. У заяві адвокатів, яка є у розпорядженні «Уніан», йдеться про те, що сторона захисту заперечує проти клопотання про обрання запобіжного заходу.
Адвокати нагадали, що кримінальні провадження щодо причетності Коломойського І.В. до замаху на вбивство Карпенка С.Р. вже неодноразово були закриті як слідчими, прокурорами, так і судом, як у зв’язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення, так і у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
«06.04.2015 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2015 року – без змін. У цьому ключі звертаємо увагу, що постанова прокурора від 22.12.2005, якою скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно Коломойського І.В. від 14.09.2005 року, на яку посилається сторона обвинувачення, є юридично нікчемною, оскільки постанова від 14.09.2005 року була на той момент змінена постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.11.2005. Юридична нікчемність даної постанови пояснюється тим, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 чинної на той момент редакції КПК України кримінальну справу не може бути порушено щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню», – йдеться у заяві.
Адвокати наголошують що, у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином не обґрунтовано наявності у даному випадку обґрунтованої підозри. Зазначається, що даному випадку у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином не доведено ані наявності обґрунтованої підозри, ані жодного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Вони підкреслюють, що згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
«Вважаємо, що сторона обвинувачення у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не дотрималась визначених у КПК України принципів законності та обґрунтованості, а також належним чином не обґрунтувала ані обґрунтованості підозри, ані визначених у ст. 177 КПК України ризиків», – кажуть адвокати.
Втім, абсолютна недоведеність наявності у діях Коломойського І.В. ознак складу інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наступним, зазначає захист бізнесмена.
«Відповідно до ч. 4 ст. 27 Кримінального кодексу України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, ані у клопотанні про обрання запобіжного заходу, ані у доданих до нього томах не міститься жодного доказу, який би підтверджував наявність у діях Підозрюваного будь-яких ознак інкримінованого кримінального правопорушення», – йдеться у заяві адвокатів.
Зокрема, у матеріалах клопотання відсутній жодний доказ, який би підтверджував надання Підозрюваним будь-яких вказівок, доручень, які становлять об’єктивну сторону відповідного кримінального правопорушення, а саме надання вказівки організувати скоєння зазначеного особливо тяжкого злочину.
«Відповідно до ч. 5 ст. 95 КПК України слід зазначити, що особа дає показання щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Натомість, жоден зі свідків особисто не перебував у час і у місці, де відбувалося, на думку сторони обвинувачення, надання Коломойським І.В. вказівки на вчинення злочину. Їхні судження про обставини справи ґрунтуються виключно на їхніх суб’єктивних припущеннях», – звернули увагу адвокати бізнесмена.
За словами адвокатів, показання свідків, раніше засуджених, засновані суто на їх суб’єктивних думках про відносини між іншими особами – Коломойським І.В. та іншими. Наведене не може вважатися показаннями у розумінні КПК України.
«Наведене свідчить про відсутність у діях Коломойського І.В. складу кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, а отже і про повну необґрунтованість самої підозри. Відтак, відкриття щодо тих самих начебто діянь нових кримінальних проваджень є незаконно.
Нагадаємо, 7 травня, Господарський суд Києва закрив провадження у справі про визнання недійсною націоналізації «Приватбанку. Про це повідомляє Національний банк України.
Як зазначає пресслужба Нацбанку, справа стосувалася вимоги визнати недійсними договори купівлі-продажу Приватбанку, за якими держава отримала 100% акцій банку, та повернути їх колишнім акціонерам.
Раніше стало відомо, що у справі бізнесмена Ігоря Коломойського, який знаходиться під вартою за підозрою у заволодінні коштами «Приватбанку», є порушення одразу трьох статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Такого висновку дійшли експерти моніторингової місії IAC ISHR.
У моніторинговому висновку експерти зазначають, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 27.02.2024, начальника відділу забезпечення досудового слідства СБУ було зобов'язано невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження Коломойського, надати необхідне лікування, а при встановленні значного погіршення здоров’я забезпечити транспортування до медичного закладу, – проте це рішення не було виконано.
Нагадаємо, за версією правоохоронців, Ігор Коломойський у змові з окремими працівниками Приватбанку заволодів чималими коштами ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», яке контролюється фінансово-промисловою групою «Приват». Фінансові махінації припали на 2013 рік. Підлеглі банкіри зімітували внесення Коломойським 949 млн грн до каси Приватбанку. Далі «віртуальні гроші» було зараховано на особистий банківський рахунок Коломойського. Потім ці гроші банк видав у вигляді кредитів для ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». У 2020 році вказана фірма розрахувалася з Коломойським за штучно сформований борг, перевівши олігарху 572,2 млн грн. Ця сума фігурує у справі як завдані збитки ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Крім того, слідство закидає бізнесмену відмивання коштів через рахунки закордонних банків. Зокрема, злочинним шляхом було одержано 25,5 млн євро.
Коломойському оголошено підозру за трьома статтями Кримінального кодексу: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209), привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191), незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200). 2 вересня 2023 року Шевченківський районний суд Києва арештував Ігоря Коломойського, відправивши до ізолятора СБУ.