Заміна банкнот та реформа митниці: що змінилося з 1 листопада

Листопад заготував для українців декілька змін. Зокрема, є важливі нововведення стосовно правил дорожнього руху. Також, ймовірно, відбудеться підвищення податків. До того ж треба бути обачним зі збором деревини у лісах, аби не сплатити штраф. «Главком» підготував добірку головних змін листопада 2024-го.

Зміст:

1. Обмеження швидкості та нові знаки на дорогах.
2. Заміна банкнот.
3. Реформа митниці.
4. Кінець терміну люстрації.
5. Заборона на вилов риби.
6. Рада посилила відповідальність за незаконну вирубку дерев.
7. Підвищення податків.
8. Скасування безкоштовної підписки для власників PlayStation в Україні.

Обмеження швидкості та нові знаки на дорогах

З 1 листопада 2024 року в усіх містах України зміняться правила щодо обмеження швидкості на дорогах. Максимальна дозволена швидкість руху становитиме 50 км/год. При цьому правила дорожнього руху залишаються незмінними, просто вступають в дію норми «зимового періоду», коли рівень небезпеки для всіх учасників руху зростає.

У зв'язку з цими змінами на тих ділянках доріг у деяких містах України, де раніше дозволена швидкість була до 80 км/год, дорожні знаки замінять на нові, які обмежуватимуть швидкість до 50 км/год.

«У деяких містах нашої країни, зокрема Києві та Дніпрі, на тих ділянках дорожнього руху, де це дозволяють і дорожні обставини, і безпека дорожнього руху, встановлювались знаки вищого обмеження швидкості. Тобто 80 км/год на літній період. Цей період зараз закінчується, і вже з 1 листопада вказані знаки будуть змінені на стандартні, тобто обмеження швидкості – 50 км/год. Таким чином, правила фактично не змінюються, а настає зимовий період, який не передбачає інші обмеження швидкості руху», – пояснив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. 

Заміна банкнот

Із 1 листопада 2024 року Національний банк розпочне поступову заміну банкнот номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003 – 2007 років на банкноти аналогічних номіналів сучасного покоління (зразка 2014 року та наступних років випуску).

Громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати. Обмежень на розрахунки банкнотами старого зразка немає, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами.

Із 1 листопада 2024 року Національний банк спільно з банками поступово вилучатиме з готівкового обігу України зазначені банкноти, зокрема: 

• банки не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій;
• Національний банк припинить видавати ці банкноти банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки;
• Потрапляючи в банки, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.

Реформа митниці

З 1 листопада вступає в силу законопроєкт про реформу митниці. 

Законопроєкт передбачає:

• перезавантаження за зразком БЕБ, погоджене з міжнародними партнерами;
• прозорий конкурс на посаду голови Держмитслужби за участі міжнародних організацій;
• політичну незалежність голови Держмитслужби – звільнення за висновком аудиту;
• переатестацію всіх працівників протягом 18 місяців з дати призначення нового голови;
• половину членів атестаційних комісій для керівних посад обирають міжнародники за пропозиціями бізнес-спільноти;
• підвищення зарплат на рівні закону.

«Перезавантаження митниці є одним із основних зобов’язань України перед МВФ. Цей законопроєкт створює правову основу для реального перезавантаження митниці і підтвердить міжнародним партнерам, що Україна готова проводити потрібні зміни», – коментує законопроєкт заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан. 

Кінець терміну люстрації

У жовтні сплив термін дії обмежень в законі «Про очищення влади», який прийняли у 2014 році. З 1 листопада чиновників часів Януковича можуть знову призначати на державні посади.

Згідно із документом, протягом десяти років з дня набрання цим законом чинності заборонялося призначати на посади в органах влади осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року. Реєстр люстрованих осіб востаннє оновлювався 2 липня, на той час у ньому залишалося менше ніж 600 прізвищ.

Заборона на вилов риби

З 1 листопада на території України починає діяти заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. Це місця, де риба збирається для зимівлі, і заборона покликана зберегти популяції різних видів риб.

Заборона триватиме до початку весняно-літнього нерестового періоду 2025 року, тому рибалкам треба бути обачними, адже можна нарватися на великий штраф.

Основна мета обмеження – забезпечення безпечних умов для зимівлі риби та попередження незаконного вилову. Важливо розуміти, що вилов у зимувальних ямах заборонено по всій країні. Риболовля під час заборони дозволена лише за межами зимувальних ям.

Рада посилила відповідальність за незаконну вирубку дерев

Верховна Рада в другому читанні ухвалила законопроєкт №9665, який посилює кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконний обіг деревини.

Зокрема, Рада посилила відповідальність за:

• незаконне вирубування, пошкодження, знищення дерев чи чагарників. Покарання збільшили у п’ять разів – тепер воно складатиме від 34 до 85 тис. грн;
• незаконну вирубку дерев в умовах воєнного стану – на порушників чекатиме позбавлення волі строком до 10 років;
• незаконну заготівлю очерету – штраф становитиме від 34 до 85 тис. грн;
• за незаконне вирубування, пошкодження лісових культур та молодняка – від 3400 до 5500 грн, а для посадових осіб – від 5100 до 10 200 грн;
• за перевезення, зберігання чи збут дерев, чагарників чи деревини за відсутності документів, які можуть підтвердити законність їхньої вирубки – штраф від 510 до 1020 грн, а для посадових осіб до 5100 грн;
• за самовільне сінокосіння і пасіння худоби на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, а також заготівлю очерету, самовільне збирання плодів, горіхів, грибів та ягід – штраф від 425 до 850 гривень.

Автори законопроєкту пояснили, що ініціатива – частина наближення національних законів до законодавства Європейського союзу.

Підвищення податків

Рада у жовтні прийняла законопроєкт про підвищення податків. Планувалося в разі його ухвалення нові податки запровадити «заднім числом» – із 1 жовтня 2024-го. Однак законопроєкт так і не був прийнятий у жовтні, тому, можливо, президент його підпише вже у листопаді.

Законопроєкт передбачає:

• підвищення військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5%;
• встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати;
• встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку III групи;
• встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
• встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним;
• встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%.

Скасування безкоштовної підписки для власників PlayStation в Україні

З 7 листопада підписка PlayStation Plus для власників консолі PlayStation знову стає платною для всіх користувачів в Україні.

«Якщо у вас заплановано автоматичний платіж на або після 7 листопада 2024 року, ви повернетеся до попереднього рівня підписки і плану оплати, і з вас буде стягнуто ту саму ціну, яку ви сплачували під час останнього замовлення», – йдеться в заяві Sony, розісланій власникам консолей на електронну пошту.

Зазначимо, Sony скасувала підписку PlayStation Plus наприкінці березня 2022 року, через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді ж компанія запустила українську локалізацію PlayStation. Крім того, протягом року багато власників консолей PlayStation в Україні отримували листи з попередженням, у яких їм повідомляли, що безкоштовна підписка закінчиться, однак раніше процес був вибірковим.

Нагадаємо, Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкти про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації з 10 листопада 2024 року до 07 лютого 2025 року.

Також в Україні діє загальна мобілізація, під час якої призвати на службу можуть військовозобов'язаних громадян віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки чи виключення з військового обліку.