Справа Гримчака. Суддя Антикорупційного суду пропонує звільнити підозрюваного з-під варти
Ексзаступника міністра та рідного брата його дружини затримали правоохоронці 14 серпня за підозрою у вимаганні $1,1 млн
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов вважає, що колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юрія Гримчака необхідно звільнити з-під варти і відправити під цілодобовий домашній арешт.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на окрему думку судді до ухвали від 21 листопада.
Служитель Феміди наголосив, що під час обрання міри запобіжного заходу варто було б врахувати те, що на момент розгляду Вищим антикорупційним судом (13 листопада 2019 року) було змінено підозру Гримчаку – з ч. 4 ст. 190 КК («Шахрайство») на ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК («Одержання неправомірної вигоди»).
Крім цього, суддя Глотов переконаний, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який визнав Вищий антикорсуд і з яким погодилась більшість колегії суддів апеляції, насправді відсутній.
«На мою думку, сам по собі високий рівень посад, які обіймав Гримчак до повідомлення йому про підозру, ще не може свідчити про наявність у нього тісних соціальних зв`язків із працівниками правоохоронних органів та службовими особами органів державної влади. Також відсутні підстави вважати, що відповідні особи будуть сприяти йому в переховуванні від органів досудового розслідування та суду, оскільки стійкі зв`язки із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, набуті під час перебування на посаді заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, могли припинитися під час досудового розслідування у зв`язку з притягненням останнього до кримінальної відповідальності, відстороненням його від посади та зміною працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади місця роботи. Слід враховувати, що вже не перший місяць кадрові зміни відбуваються в органах генеральної прокуратури та в інших органах державної влади», - йдеться в окремій думці судді.
Безпідставними, на думку судді Глотова, є твердження прокурора, що Гримчак може виїхати закордон чи на тимчасово окуповану територію, бо його близька особа є власником житла в Донецьку. Адже ексзаступник міністра перебуває у першому та другому санкційних списках Росії, відтак його виїзд до РФ чи тимчасово окупованих територій неможливий.
«Отже, вищенаведене свідчить, що в порівнянні із тим, якими 16 серпня 2019 року під час обрання Гримчаку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження 8 жовтня 2019 року були ризики, вони станом на дату продовження такого запобіжного заходу 13 листопада 2019 року дійсно зменшилися. І при цьому нові ризики не з`явилися. Але цих обставин, вирішуючи залишити в силі ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, більшість колегії суддів не врахувала», - заявив суддя Глотов. Він пропонував змінити для Гримчака тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Нагадаємо, що 13 листопада Вищий антикорупційний суд продовжив на два місяці (до січня 2020 року) арешт колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрія Гримчака.
Як повідомляв «Главком», Юрія Гримчака та рідного брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня за підозрою у вимаганні $1,1 млн.
16 серпня Деснянський районний суд Чернігова обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внесення застави у сумі 6 мільйонів грн.
4 вересня Кабмін видав розпорядження про звільнення Гримчака з посади заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Ексзаступнику міністра та його помічнику повідомлено про підозру щодо одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України).