Суд ООН уперше визнав державу відповідальною за геноцид

Члени Суду, 19 листопада 2026 року
фото: ООН

М’янма вчинила геноцид проти мусульманської меншини рохінджа: суд зобов'язав країну компенсувати завдану шкоду

Міжнародний суд ООН визнав М’янму відповідальною за геноцид проти мусульманської меншини рохінджа під час військової операції 2017 року. Це перший випадок в історії суду, коли державу визнали відповідальною безпосередньо за вчинення геноциду. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на рішення Міжнародного суду ООН та заяву генерального секретаря ООН.

Рішення оголосили 19 листопада в Гаазі у справі «Гамбія проти М’янми». За визнання країни відповідальною за геноцид проголосували дев'ять суддів, шестеро висловилися проти.

Суд встановив, що під час так званих операцій із зачистки на півночі штату Ракхайн у 2017 році військові М’янми вбивали представників рохінджа, завдавали їм тяжкої фізичної та психологічної шкоди, а також застосовували заходи, спрямовані на запобігання народженню дітей у цій групі. Дії супроводжувалися масовим сексуальним насильством, нападами на дітей та знищенням населених пунктів.

За оцінкою генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, кількість убитих перевищила 10 тис. осіб. Суд дійшов висновку, що зібрані докази підтверджують намір знищити значну частину народу рохінджа. Саме наявність такого наміру є однією з ключових ознак геноциду.

«Це перший випадок, коли Суд визнав державу відповідальною за вчинення геноциду», – наголосив Гутерріш у заяві після оголошення вердикту.

Міжнародний суд також встановив, що М’янма не виконала своїх зобов'язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Водночас судді не знайшли підстав стверджувати, що країна здійснювала пряме та публічне підбурювання до геноциду.

Голова суду, суддя Івасава Юджі
фото: ООН

Що М’янма тепер зобов'язана зробити

Суд поклав на країну низку зобов'язань. Серед них:

  • припинити порушення Конвенції про запобігання геноциду та ухвалити необхідне законодавство для її виконання;
  • розслідувати злочини, встановити причетних осіб і притягнути винних до відповідальності;
  • надати гарантії неповторення подібних злочинів;
  • відновити порушені права рохінджа, зокрема забезпечити безпечне, добровільне та гідне повернення біженців;
  • сприяти возз'єднанню родин, розділених унаслідок переслідувань;
  • відшкодувати завдану шкоду постраждалим.

Окремо суд зобов'язав М’янму надати звіт про заходи з відновлення порушених прав. На це країна має два роки від дня оголошення рішення. У документі повинні бути зазначені запропоновані форми та розміри компенсації.

Питання про конкретну суму відшкодування суд розглядатиме на наступному етапі провадження.

Важливо, що йдеться про відповідальність держави, а не про кримінальний вирок конкретному політику чи військовому. Суд не визнавав особисто винним керівника М’янми Мін Аун Хлайна. Розслідування та покарання причетних осіб тепер є обов'язком самої країни.

Ко Ко Хлаінг, радник Союзної консультативної ради Республіки М'янма
фото: ООН

Чому Гамбія подала позов проти М’янми

Судовий процес розпочався у 2019 році. Позов подала Гамбія, звинувативши М’янму в порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду. Гамбія обґрунтувала свої вимоги тим, що масові злочини проти рохінджа становили порушення міжнародних зобов'язань країни.

До справи долучилися ще 11 держав. Серед них – Канада, Данія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Мальдіви, Словенія, Бельгія, Ірландія та Демократична Республіка Конго. Вони брали участь у розгляді питань тлумачення Конвенції.

М’янма заперечувала звинувачення в геноциді. Влада країни наполягала, що військова операція була спрямована проти збройних угруповань, які нападали на силовиків.

Давда Джаллоу, генеральний прокурор і міністр юстиції, Республіка Гамбія
фото: ООН

Понад 700 тис. рохінджа втекли з країни

Військова операція 2017 року спричинила одну з найбільших криз біженців у Південно-Східній Азії. Після початку переслідувань понад 700 тис. представників меншини залишили М’янму та втекли до сусіднього Бангладеш.

За даними міжнародних організацій, нині близько 1,2 млн рохінджа перебувають у Бангладеш, переважно в переповнених таборах для біженців у районі Кокс-Базар. Багато родин живуть там роками, не маючи можливості безпечно повернутися додому.

Мусульманська меншина рохінджа десятиліттями зазнавала дискримінації в М’янмі. Зокрема, представники цієї спільноти не мали повноцінного громадянства, стикалися з обмеженнями пересування, доступу до освіти та медичної допомоги.

За інформацією Reuters, після початку військової операції в серпні 2017 року були зруйновані сотні поселень рохінджа. Люди залишали домівки через насильство та загрозу переслідувань. 

Міжнародний суд наголосив на необхідності створити умови для безпечного, добровільного та гідного повернення біженців. Самого рішення для цього недостатньо – М’янма повинна виконати покладені на неї зобов'язання.

Чому рішення суду має історичне значення

Вердикт у справі М’янми став першим випадком, коли Міжнародний суд ООН безпосередньо визнав державу відповідальною за вчинення геноциду.

Раніше, у 2007 році, суд розглядав справу про геноцид у Сребрениці 1995 року. Тоді судді встановили, що Сербія порушила зобов'язання запобігти геноциду та покарати винних, але не визнали її безпосередньо відповідальною за його вчинення.

Рішення щодо М’янми є остаточним, обов'язковим для виконання та не підлягає оскарженню. Водночас Міжнародний суд не має власного механізму примусового виконання своїх вердиктів. Якщо країна відмовиться виконувати зобов'язання, питання може бути передане на розгляд Ради Безпеки ООН.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав рішення важливим визнанням страждань рохінджа та підтвердженням того, що винні у геноциді не повинні уникати відповідальності.

Нагадаємо, «Главком» раніше писав про переслідування рохінджа в М’янмі. У вересні 2017 року видання розповідало про масову втечу представників мусульманської меншини до Бангладеш та знищення їхніх поселень.