Центр протидії дезінформації повідомив, які сценарії РФ розіграла в Європі

Анаїт Хоперія під час презентації дослідження «Моделі інформаційного тиску РФ: від України до Європи»
фото: glavcom.ua

Хоперія: кампанії Росії в Європі поки прив'язані до подій

Росія використовує проти європейських країн ті самі моделі інформаційного тиску, які застосовувала в Україні перед повномасштабним вторгненням. Про це під час презентації дослідження «Моделі інформаційного тиску РФ: від України до Європи» заявила виконувачка обов'язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Анаїт Хоперія, повідомляє кореспондент «Главкома».

Йдеться про маніпуляції навколо військової загрози, мовного питання та релігії. У дослідженні Центр порівняв російські кампанії проти України за 100 днів до повномасштабного вторгнення з публікаціями в медіапросторі шести європейських держав, які мають сухопутний кордон із Росією.

На чому грає російська пропаганда

Аналітики виділили три основні моделі:

  • Військова сфера. Російська пропаганда представляє зміцнення оборони сусідніх держав, військові навчання та співпрацю з НАТО як провокації проти Росії.
  • Мовне питання. Мовні реформи, зміни в освіті та обмеження використання російської мови російські джерела подають як системне переслідування російськомовного населення.
  • Релігія. Питання церковної незалежності та правового статусу релігійних організацій російська пропаганда видає за гоніння на вірян і обмеження свободи віросповідання.

Від України до Польщі та Литви

За словами Хоперії, в Україні Росія просувала всі три теми напередодні великої війни. Пік активності припав на 14–20 лютого 2022 року: тоді кількість російських публікацій на військово-політичну тематику сягнула приблизно 16 тис.

Подібні кампанії Центр виявив і в Європі. Зокрема, у Польщі в піковий період зафіксували понад 6 тис. публікацій, у Литві – близько 3,5 тис. Найбільше уваги російські джерела приділяли військовим і політичним темам.

Анаїт Хоперія зазначила, що, на відміну від українського досвіду, у Європі активність Росії поки що здебільшого посилюється у відповідь на конкретні події.

«У нашому випадку перед повномасштабною війною це вже просто ескалювалося без будь-яких приводів. Їм потрібно було створити підґрунтя для того, щоб виправдати свою агресію», – пояснила вона.

Презентація дослідження «Моделі інформаційного тиску РФ: від України до Європи»
фото: glavcom.ua

У Центрі наголошують: самі по собі інформаційні кампанії не є доказом підготовки до військового нападу. Їх потрібно аналізувати разом із реальними військовими приготуваннями Росії та її геополітичними кроками.

На думку Хоперії, український досвід має допомогти європейським партнерам вчасно розпізнавати подібні сценарії, а не чекати, поки інформаційний тиск переросте у масштабнішу кампанію.

Нагадаємо, наприкінці жовтня Путін заявив, що низка європейських країн нібито готується до війни з Росією до 2030 року. У Центрі протидії дезінформації тоді пояснювали, що такими заявами Кремль налаштовує росіян на ескалацію. Тим часом Німеччина та Нідерланди відпрацьовують сценарій можливого нападу РФ на країни Балтії: понад 70 генералів і старших офіцерів оглянули потенційні райони бойових дій біля російського кордону.