Ахметов карає «зрадників». Скандальне розлучення в Опоблоці

Опозиційний блок йде у небуття. Принаймні у тому вигляді, в якому проіснував останні чотири роки. Сьогодні зранку з фракції були виключені лідери її «газового» крила – Юрій Бойко та Сергій Льовочкін. Цьому передувало дуже бурхливе ранкове засідання фракції за зачиненими дверима – депутати навіть вигнали помічників та працівників секретаріату. Верховодив на засіданні Вадим Новинський, який сьогодні ж був обраний новим головою фракції.  

Важко сказати, що Бойко був аж надто засмучений таким ходом подій. Вже давно стало зрозуміло, що Опоблок доживає останні дні. «Ми створюємо парламентську групу «Опозиційна платформа – За життя». Опозиційний блок залишається в минулому, ми йдемо далі, об'єднуючи всю опозицію», – розповів він журналістам в кулуарах парламенту. Зрозуміло, що група буде складатись не з двох осіб – можна очікувати, що за лідерами в нову групу перебіжать інші депутати. До групи Бойка-Льовочкіна також відносять Сергія Ларіна, Михайла Папієва, Юрія Павленка, Євгена Бакуліна, Юлія Іоффе, Миколу Скорика, Івана Мирного, Юрія Мірошниченка та Юлію Льовочкіну. Плюс партнер Бойка по новій платформі Вадим Рабінович та три депутати, які орієнтуються на Віктора Медведчука, – Тарас Козак, Василь Німченко та Нестор Шуфрич.

Новинський пояснив рішення фракції досить жорстко: «Через те, що Юрій Бойко і Сергій Льовочкін порушили статут нашої партії, за співпрацю з владою, за зраду інтересів наших виборців вони більше не є членами нашої фракції».

Як все починалось

Сьогоднішні події стали логічним продовженням процесів, в які були втягнуті головні акціонери Опоблоку протягом останнього року. Апогею вони сягнули позаминулої п’ятниці. Тоді на третьому поверсі Верховної Ради під телекамери та рукостискання Рабіновича та Бойка було оголошено про створення Опозиційної платформи «За життя», яка мала висунути єдиного кандидата у президенти від «біло-синього» табору. Такий собі черговий клаптик пазлу «Путінський реванш». Екс-«регіонали» вірять, що об’єднавши зусилля, зможуть провести свого кандидата до другого туру, не пустивши туди чинного президента.

Але фанфари нових-старих союзників пролунали недостатньо гучно. Партія «За життя» Рабіновича та кума президента Росії Віктора Медведчука об’єдналася лише з частиною депутатів Опозиційного блоку з так званих «газовиків» на чолі з Бойком та Льовочкіним. Це було зроблено «через голову» іншої частини Опоблоку – групи Ріната Ахметова, яка одразу оголосила об’єднання приватною ініціативою окремих депутатів.

На терміновій політраді партії минулого понеділка пропозиція Бойка долучитись до нового альянсу не була підтримана. Натомість співголова Опоблоку – представник «ахметівського» крила Борис Колесников вніс до порядку денного питання про скликання з’їзду, на якому можна було б обговорити ситуацію, але цю пропозицію заблокували вже «газовики». Якщо в політраді сторони представлені в рівному складі, то серед делегатів з’їзду будуть переважати, причому суттєво, «промисловці». Тож вони і зможуть провести будь-яке рішення партії щодо участі у президентській кампанії, де в олігарха є свій кандидат – колишній топ-менеджер його підприємств Олександр Вілкул. Він нарівні з Бойком був на той момент співголовою фракції.

Не йти на альянс з Бойком, Льовочкіним та Медведчуком у «ахметівців» свої резони. По-перше, у цього крила категоричне несприйняття Бойка як кандидата у президенти, по-друге, в Ахметова давні рахунки з Медведчуком та іншим соратником Бойка – не таким везучим колегою по олігархічному табору Дмитром Фірташем, по-третє, в цьому союзі їм заготовлена роль молодшого партнера. Є ще один мотив, на який натякають новоявлені союзники, – єдиний кандидат від екс-«регіоналів» не влаштовує Порошенка, бо на Банковій побачили загрозу, що за такого розкладу президент ризикує не потрапити до другого туру. А навіщо Рінату Леонідовичу псувати справи Петру Олексійовичу, якщо за його президентства найбагатша людина країни себе непогано почуває? Втім справедливості заради зазначимо, що гріх жалітися на тяжке життя і Бойку з Медведчуком.

Співрозмовники «Главкома» в оточенні Медведчука нарікають, що фактично «промисловці» лише зображували готовність домовлятись. Наприклад, висували зовсім екзотичні пропозиції – як то висувати у президенти… мерів міст Східної України. В результаті «газовики» «психанули» і об’єднались із «За життя» самостійно. І вже встигнули, поки лише на словах, висунути Бойка кандидатом у президенти. «Праймеріз» всередині платформи не вийшло. Вадим Рабінович зняв свою кандидатуру з анекдотичною аргументацією – наголосив на своєму іудейському віросповіданні і неможливості бути «суддею у питаннях православ'я, що є безумовним обов'язком майбутнього президента». Натомість Рабінович пообіцяв очолити партійний список на парламентських виборах і закликав стратегічну раду нової платформи висунути іншого кандидата з бездоганною релігійною орієнтацією. В принципі, логіку в такому кроці побачити можна, але не ту, яку озвучив Рабінович, – просто його рейтинг здувся, і за останніми соцдослідженнями, він суттєво поступається Бойку.

Ау, союзники!

Депутати з групи Бойка-Льовочкіна розповідають, що були шоковані сьогоднішнім рішенням фракції. Напередодні Бойко запевняв, що не збирається робити якихось різких рухів та планував продовжувати виконувати обов’язки співголови Опоблоку. Проте це дуже дивно б виглядало після його заяви, що до їхньої новоствореної платформи приєднаються ще кілька партій та громадських організацій, і все це згодом трансформується ще в одну партію-«монстра».

Щоправда, більш-менш великих партій, які могли б долучитись до цього альянсу та суттєво йому додати, не видно. Хіба що останні соцдослідження продемонстрували прогрес проекту «Наші» та його лідера Євгена Мураєва, який після розлучення з «За життя» майже з нуля створив новий телеканал та скупив білборди по всій країні. Власне, рейтинги Рабіновича та «За життя» посипались якраз через активність його екс-соратника. Але Мураєв має власні амбіції і повертатись у теплу компанію на чолі з Медведчуком та підтримувати Бойка навряд чи горить бажанням. І рейтинг Рабіновича за таких розкладів може «перетекти» аж ніяк не до Бойка, а до Мураєва, якщо той вирішить йти на президентські вибори окремо і розкручувати свій проект на парламентські.

Заберуть мандати?

Зі створенням анонсованої Бойком-Рабіновичем парламентської групи теж не все так просто. По-перше, в цьому скликанні мінімальний склад для створення повноцінної депутатської групи складає 19 депутатів. Поки «розкольникам» не вистачає для цього кількох депутатських штиків, які доведеться шукати на стороні. По-друге, якщо парламентарі, обрані за списками Опоблоку, добровільно вийдуть з нього заради нової групи, то у фракції з’являться можливості позбавити їх мандатів. Рабінович з Шуфричем, які давно заявили про розлучення з Опоблоком, досі у складі фракції саме через цю причину. Але для цього треба буде скликати з’їзд.

Залишається ще варіант, за якого «ахметівці» самі не забажають перебувати з баламутами у складі однієї фракції та виключать їх. Або варіант існування групи «Опозиційна платформа – За життя» лише віртуально. Депутати можуть розставити прапорці з новою символікою на своїх місцях та під час виступів представлятись від цієї платформи, яка ще навіть не оформлена в партію.

Очевидно, що процес розлучення тепер треба буде закріплювати формально. Новинський сьогодні закликав політраду Опоблоку до скликання з’їзду для розгляду ситуації. Одного разу «бойківське» крило в політраді вже заблокувало таку пропозицію. Але колишні соратники дуже завзято взялися за спалювання мостів. Вони і так надто довго терпіли один одного під спільним дахом.

Павло Вуєць, «Главком»

Читайте також: