Бджоли проти меду. Як НАБУ долає корупцію в «оборонці»

Минулого тижня Національне антикорупційне бюро та державний концерн «Укроборонпром» офіційно домовились про обмін інформацією та співпрацю у сфері запобігання та протидії корупції. Відповідний меморандум підписали директор НАБУ Артем Ситник та в.о. генерального директора «Укроборонпрому» Ігор Фоменко. Ситник зазначив, що боротьба з корупцією в «оборонці» є одним з пріоритетів його відомства.

Така увага НАБУ до величезного концерну, який об’єднує понад 100 держпідприємств і заводів, виникла не на рівному місті. Детективи бюро у межах розслідування корупції в оборонно-промисловому комплексі вже скерували до суду понад 10 обвинувальних актів стосовно 30 обвинувачених. Серед них – посадовці Міністерства оборони, підприємств «Спецтехноекспорт», «Львівський бронетанковий завод», заводу «Авіакон». Загальна сума встановлених збитків у цих справах сягає понад 88,5 млн грн. Тож домовленість про таку співпрацю та посилення протидії корупції в ключовій сфері напрошувались давно.

Але чергова блага ініціатива, яку було зафіксовано на папері, ризикує на цьому ж папері і залишитись. Підстави так вважати дають і нинішня не найкраща «спортивна форма» НАБУ, яке стало жертвою політичних інтриг, і сумніви в щирості нинішнього тимчасового керівництва «Укроборонпрому» допомагати розслідувати злочини «попередників». Невеликий екскурс в історію демонструє, що воно з тими самими «попередниками» надто тісно пов’язане, аби всерйоз оголошувати їм вендету.

Емірати нам допоможуть

Для широкого загалу корупція в «оборонці» асоціюється з розкрученою у медіа «справою Свинарчуків», яка насправді зайшла в глухий кут. Тим часом правоохоронці вже кілька років розслідують махінації, в яких підозрюються колишні чиновники рангом нижче.

Так, у розкраданні 50 млн з вищезгаданих 88,5 млн підозрюється екскерівник дочірнього підприємства «Укроборонпрома» –  «Спецтехноекспорту» – Павло Барбул. Кримінальне провадження щодо нього було відкрито ще в грудні 2017 року, в 2019 році Барбул був затриманий НАБУ, але за п’ять днів після арешту вийшов під заставу в 2 млн грн. Надалі застава була змінена на поруки – за підозрюваного поручились кілька благодійних та військово-патріотичних організацій. При цьому детективи НАБУ вказували, що Барбул намагався вплинути на дії слідства шляхом дачі хабара. Але суд відмовив у задоволенні клопотання через процедурні моменти – детективи отримували докази провини Барбула у невстановленому КПК порядку.

У чому ж звинувачували ексдиректора «Спецтехноекспорту»? За даними слідства, під час його керівництва підприємством була організована злочинна оборудка розтрати коштів ДП «Завод 410 Цивільної авіації». Нехитра насправді схема полягала ось у чому: «Спецтехноекспорт», як розпорядник майна заводу, мав доставити продукцію військового призначення за контрактом Міністерству оборони Індії. Для супроводу цього контракту керівництвом «Спецтехноекспорту» була залучена компанія-посередник з Об’єднаних Арабських Еміратів Global Marketing SPLTD. Українська сторона перерахувала іноземній «прокладці» $2,2 млн (державних доларів!), але обіцяних послуг на цю суму вона так і не отримала, а гроші зникли.

Генпрокуратура провела обшуки в помешканні Барбула і відрапортувала, що знайшла за місцем проживання на той час директора стратегічного підприємства $120 тис. У «Спецтехноекспорті» заявили, що ця сума є задекларованою, та заперечили факти розтрат через фіктивні підприємства.

Сама по собі персона Барбула, який очолив таке серйозне підприємство в 28 років, – доволі цікава. Його сторінку в «Вікіпедії» явно наповнювали піарники, які не забули згадати, що екскерівник «Укроборонпрому» за свого керівництва залучив на оборонні підприємства замовлення на суму більше $500 млн. Не забули вони дописати також і те, що під час коронавірусної пандемії менеджер передав для підрозділів Збройних сил антисептики, маски та безконтактні термометри. Окремо дістається від авторів статті в «вікі» (звичайно, якщо це не писав сам герой сторінки) «НАБУшникам», які, як виявляється, своїми «непрофесійними» та «заангажованими» діями «мали на меті зірвати контракти українських підприємств, підірвати авторитет України на міжнародній арені».

Окрім свого просування в «Вікіпедії», Барбул вкладався і в позитивні згадки його персони в різноманітних ЗМІ. Окрім того, з самим Барбулом окремі джерела пов’язують інтернет-ресурс Mind.ua. Непрямим підтвердженням таких чуток є велика кількість експертних думок та коментарів колишнього керівника «Укроборонпрому», які з’являлись на сторінках цього видання. Барбул розмірковував про те, як треба реформувати концерн. Тут також з’являлися матеріали з заголовками на кшталт «Труханов vs НАБУ: чому суд виправдав мера Одеси». Окрім акцентів на некомпетентності та непрофесіоналізму антикорупціонерів, з якими у Барбула свої рахунки, невипадковою може бути і згадка про мера Одеси Геннадія Труханова, який «втер їм носа». У батька Барбула склалися особливі стосунки з одіозним Трухановим. Колишнього керівника управління дорожнього господарства міськради Олексія Барбула пов’язують з одеським міським головою заплутані бізнес-зв’язки в сфері дорожнього будівництва. 

Одеський слід сімейства простежується ще через персону колишнього заступника Барбула-молодшого Володимира Муцинова. Він був помічником колишнього нардепа від Партії регіонів Олександра Пресмана, який теж не приховує своєї дружби з Трухановим.

До наслідків роботи Барбула в «Укрспецекспорті» (більше трьох років – з 2015 по 2018-й) можна зарахувати ще один факт. Одразу після звільнення сина його мати стала власницею будинку в елітному будинку на 435 кв м в закритому кооперативі у селищі Козин під Києвом. Журналісти «Бігус.інфо» з’ясували, що вартість будинку такої площі в Козині стартує від 14 млн грн. Сусідами сімейства Барбулів стали син ексмера Леоніда Черновецького Степан та скандальний експерший заступник голови Служби внутрішньої розвідки Сергій Семочко.

Хоча Павло Барбул вже давно не при державних справах і на свободі, кримінальне провадження у справах, де фін фігугурує, ще не закрито. Захист вимагав повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, та  Вищий антикорупційний суд в цьому відмовив. Проте відбулося це ще в липні, а з тих пір новин у цій справі не чутно. Активістам-антикорупціонерам, що зазвичай відслідковують гучні «НАБУшні» кейси, вона теж стала нецікава.

«Нові старі»

А чи не забагато уваги персоні Барбула, який, здавалося б, давно вже відійшов від справ в оборонці і головний біль якого тепер – як відбитись від претензій правоохоронців? Ні! І ось чому…

Нинішній голова «Укпспецекспорту» Євген Ларін – креатура якраз старого керівництва. В 2016 році Барбул призначив цього президента Федерації фігурного катання та ексзаступника голови Держінспекції з контролю над цінами своїм заступником, а в 2019-му Ларін виграв конкурс і піднявся по кар’єрній драбині, зайнявши місце колишнього патрона.

Тож «Спецтехноекспортом» після всіх скандалів продовжують керувати люди зі старої команди. Показово, що, за чутками, у НАБУ були свого часу претензії і до Ларіна, які могли завадити йому брати участь в конкурсі. Мова йшла про схожу зі вже вищеописаною схему мутного залучення до державних контрактів фірм-посередників, щоправда, вже з європейською пропискою.

Ще одним прикладом десантування в чутливі державні сфери «професіоналів» зовсім з інших напрямків є не дуже вдалий досвід Державного космічного агентства. Ним дев’ять місяців керував дуже далекий від космічної галузі стартапер-хіпстер Володимир Усов, що був звільнений Кабміном в листопаді. За цей період, попри неабиякі космічні амбіції керівника, очолювана ним галузь в рази зменшила випуск продукції, а її підприємства з початку року в 23 рази (у порівнянні з минулим роком) збільшили чистий збиток та накопичили заборгованість перед бюджетом.

Єдине, що хоча б віддалено було спільного у Усова з космосом до його призначення, – це те, що його приватна компанія з 3D-друку Kwambio нібито співпрацювала з NASA та Ілоном Маском. Проте сам Усов згодом цей міф і розвіяв.

Український космос, яким деякий час керував Усов, з «Укроборонпромом» пов’язувало те, що до космічного відомства були передані два наукових підприємства концерну – «Конекс» та «Промінь». Та це не єдиний зв’язок. У грудні 2018-го компанія Усова «Квамбіо» заснувала біотехнологічний проєкт «Адам корп», рід діяльності якого – «наукові дослідження та експериментальні розробки в галузі біотехнологій». Серед компаньйонів Усова по проєкту опинився ексчиновник «Укроборонпрому» – колишній заступник гендиректора із зовнішньоекономічної діяльності Денис Гурак. А Павло Барбул всіляко тішиться успіхам своїх друзів в соцмережах.

Показово, що Барбул та Гурак з’явились в «Укроборонпромі» одночасно, та так само одночасно з нього і пішли. Гурак під час роботи в держкомпанії працював над тендером на міжнародний аудит концерну, але тендер так і не відбувся, а згодом звільнився і його натхненник. Проте Гурак продовжував наполягати на проведенні нового конкурсу вже після звільнення – як старший науковий співробітник некомерційної організації The Potomac Foundation. Голова цієї організації згодом був запрошений до наглядової ради «Укроборонпрому».

Тож як за такого впливу «колишніх», які продовжують контролювати ключові підприємства «Укроборонпрому», НАБУ збирається боротися з корупцією разом з нинішнім керівництвом концерну? І якого роду компрометуючу інформацію антикорупціонери очікують отримати від такої дружньої «команди реформаторів»?   

Інна Михайлівська, для «Главком»