Болгарія отримала постійний уряд. Чому скаженіє Росія?

Болгарія нарешті отримала постійний уряд. Ця подія ставить крапку в одноосібному правлінні країною проросійським президентом Руменом Радевим і створює умови для виходу з тривалої політичної кризи, в якій Болгарія перебуває вже тривалий час. Є тут позитив й для України, адже саме такий уряд, який в Болгарії ще називають «євроатлантичним», був важливою передумовою для відновлення військової допомоги нашій державі. 

Створення «євроатлантичного» уряду

Після останніх парламентських виборів в Болгарії у те, що в країні буде сформовано постійний уряд, та ще й за участю сил, які позиціонують себе як проєвропейські і проєвроатлантичні (політичних коаліцій «Громадяни за європейський розвиток Болгарії»-«Союз демократичних сил» (ГЄРБ-СДС) та «Продовжуємо зміни»-«Демократична Болгарія») вірив, хіба що, безнадійний оптиміст. Надто великі між ними були протиріччя.

Тим не менш, 6 червня болгарський парламент 131 голосами підтримав уряд з мандатом «Продовжуємо зміни»-«Демократична Болгарія» та за підтримки ГЄРБ-СДС. Цьому передували довгі переговори між двома коаліціями, скандали, які могли все зруйнувати, а також постійні атаки з боку місцевих кремлівських проксі. 

Про те, що уряд з мандатом «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» – цілком реальна опція, стало відомо 22 травня. Тоді ГЄРБ-СДС та «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія», що домовились про створення спільного кабінету з робочим горизонтом в півтора року, в якому кожна політична сила головуватиме по черзі протягом дев’яти місяців. Відповідно до домовленостей, першим посаду прем’єр-міністра займе Ніколай Денков з «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія», після чого його повинна замінити Марія Габріель від ГЄРБ-СДС. На період прем’єрства Денкова Марія Габріель буде працювати в його уряді віце-прем’єром і міністром закордонних справ. Голосів у обох політичних сил для підтримки в парламенті цього уряду було достатньо – відтак, здавалось, що справа майже зроблена.   

Однак, через деякий час відбулась подія, яка могла все зруйнувати. 26 травня депутат від «Продовжуємо зміни» Радостін Василєв (наразі – колишній), організував пресконференцію, на якій оприлюднив запис засідання своєї партії. На цьому записі, зокрема, було чути, як керівництво політичної сили характеризують Марію Габріель і лідера ГЄРБ Бойка Борисова не найкращими словами, говорять про домовленості з керівниками держав-членів ЄС щодо прийняття Болгарії в єврозону без повної відповідності критеріям, а також про узгодження призначень у болгарських спецслужбах з іноземним посольством (найімовірніше, малось на увазі американське).

Оприлюднений запис засідання «Продовжуємо зміни» став у Болгарії справжньою інформаційною бомбою, а слова про спецслужби і посольство підняли місцевих кремлівських проксі на справжній хрестовий похід проти «державних зрадників».

Все це спонукало до заяви Марії Габріель про те, що ГЄРБ заморожує переговори з «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» щодо уряду. А її партійний шеф Бойко Борисов відмітив, що тепер уряд має бути сформований лише з експертів. Така ситуація змушувала «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» або відмовитись від ідеї створення уряду з підтримкою ГЄРБ, або піти на компроміс і погодитись на експертний уряд. «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» обрали останнє і за результатами відновлених переговорів й внесення змін в попередньо узгоджений склад уряду, було оголошено, що його таки буде сформовано, однак він, загалом, буде експертним. Єдиними політичними фігурами в ньому залишаться вже вищезгадані Ніколай Денков та Марія Габріель, які по черзі обійматимуть посаду прем’єр-міністра, а також співголова «Продовжуємо зміни» Асен Василєв, який буде міністром фінансів.

Що стоїть за компромісами

Протягом тривалого часу «Продовжуємо зміни» і ГЄРБ були чи не найбільшими політичними опонентами в Болгарії. Їх конфлікт тліє і зараз. Тим не менш, їм вдалось зробити те, що після виборів видавалося майже неможливим – досягнути компромісів і об'єднати зусилля заради спільного управління. Причин цьому може бути декілька.

По-перше, це потреба в проведенні в країні серйозних реформ, що є можливим лише при постійному уряді. Сюди можна віднести й проведення конституційної реформи щодо зміни структури прокуратури та Вищої судової ради, й зміну виборчого кодексу та складу ЦВК, й звільнення керівництва болгарських спецслужб від іноземного впливу. Крім того, повинні бути внесені зміни в державний бюджет, здійснені важливі заходи для отримання коштів ЄС у рамках Плану відновлення та стійкості, а також для вступу країни до єврозони та  Шенгену.

По-друге, це обопільне бажання припинити тривале управління країною президентом Руменом Радевим та призначеним ним тимчасовим урядом (тобто, де-факто, одноосібне управління президентом), який є політичним опонентом і для ГЄРБ-СДС, і для «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія».

По-третє, нові вибори, які б з великою ймовірністю відбулись, якби ГЄРБ-СДС і «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» не домовились між собою, ще більше би послабили їх політичні позиції (особливо це стосується останніх), і навпаки – ще більше би зацементували одноосібну владу президента Радева. Чергові дострокові вибори були б вигідні також і для проросійського «Відродження», яке, використовуючи скандал з записом засідання «Продовжуємо зміни» і звинувачуючи своїх опонентів у державній зраді, цілком реально могло розраховувати на покращення своїх електоральних результатів і збільшення представництва в парламенті.  

Атаки кремлівських проксі

Як вже зазначалось вище, оприлюднений запис засідання партії «Продовжуємо зміни» активізував місцеві проросійські елементи, які розгорнули потужну інформаційну кампанію проти об’єднання «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» та його лідерів, звинувачуючи їх в державній зраді та підриві суверенітету Болгарії. Всі їх звинувачення побудовані навколо одного: слів про узгодження змін в болгарських спецслужбах з «посольством», які можна почути на оприлюдненому записі.

Так, у проросійському «Відродженні» заявили, що підготували доповідь генеральному прокурору з проханням провести перевірку щодо осіб, згаданих під час пресконференції Радостіна Василєва, а лідер цієї партії Костадін Костадінов прямо звинуватив керівництво «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» у державній зраді. При цьому він наголосив, що єдиним можливим виходом з ситуації, що склалась, є нові дострокові вибори.

Зі свого боку, місцеві проросійські активісти, зокрема ті, які є серед організаторів «маршів за мир» і «референдуму за мир і суверенітет», закликали президента Радева засудити поведінку «Продовжуємо зміни» і не вручати мандат на формування уряду «агентам впливу іноземних держав», які вчинили акт державної зради, допоки прокуратура не визнає їх провину. Крім того, вони пригрозили, що якщо не буде відставок, затриманих, а навпаки – буде замовчування даної ситуації з боку провідних болгарських ЗМІ, бездіяльність з боку президента і генпрокурора, та ще й вручення «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» мандата на формування уряду, вони організовуватимуть вуличні протести. За їхніми словами, якщо болгарська прокуратура проігнорує «факт державної зради», це означатиме, що вона повністю підпорядкована іноземним державам і теж причетна до цієї зради.

Особлива увага у цих інформаційних атаках приділяється особі нового міністра оборони Тодора Тагарева. Його називають «міністром війни» і звинувачують в тому, що він нібито працює на українські спецслужби. В інформаційних маніпуляціях, які поширюються проросійськими ЗМІ і в соцмережах, йдеться, нприклад, про те, що новий міністр «відправить Україні комплекс С-300, а через день почне збирати добровольчий корпус болгарських хлопців для відправки на смерть в Україну» та що «передача Україні всієї тактичної зброї назавжди послабить болгарську армію».

Не стояв осторонь антиурядової інформаційної кампанії і президент Радев. Під час вручення Ніколаю Денкову мандата на формування уряду він дозволив собі зазначити, що через скандал із оприлюдненим записом засідання «Продовжуємо зміни», мандат не повинен виконуватись. «Заради збереження залишків нормальності та довіри до політичної системи, збереження вашої гідності та політичної перспективи, а також збереження іміджу Болгарії перед нашими європейськими партнерами, я закликаю вас повністю переглянути доцільність з цього мандату, який, на мій погляд, уже дискредитований», – сказав Румен Радев. А під час голосування за уряд у парламенті, болгарський президент, влада якого ослабла після припинення роботи підконтрольного йому тимчасового уряду, демонстративно покинув сесійну залу.

Новий уряд і Україна

Наявність у Болгарії при владі «євроатлантичного» уряду – однозначно плюс для України. Саме такий уряд був важливою передумовою для того, щоб військова допомога, яка де-факто була заблокована президентом Радевим і його тимчасовим урядом, почала знову постачатись нашій державі.

Ще один плюс – призначення міністром оборони, тобто тим, хто має безпосереднє відношення до процесу надання військової допомоги, вищезгаданого Тодора Тагарева, який займає чітку проєвроатлантичну і антиросійську позицію. Що ж стосується його ставлення до військової допомоги Україні, то ось що він говорив на цю тему ще до свого призначення: «Безсумнівно, у нас є моральні, правові та стратегічні підстави допомогти Україні... Треба мислити стратегічно. Стратегічне мислення полягає не в тому, щоб підраховувати танки на складах, а в тому, щоб зрозуміти, який найкращий спосіб забезпечити безпеку. Багато країн уже дуже добре розуміють, що найкращий спосіб найкраще забезпечити свою безпеку та на тривалий період запобігти загрозі російської агресії – це допомога Україні… Ми можемо багато чого дати. Це ніяк не вплине на нас негативно. У нас на складах багато зброї».

А це слова нового міністра майже одразу після призначення на посаду: «Безпеки не буде поки така потужна країна, як Росія, розташована біля наших кордонів і нападає на суверенну країну. Безпека буде, коли останній окупант піде з України. Ми повинні допомогти Україні продовжувати контрнаступ».

Сказане новим болгарським міністром оборони «можемо багато чого дати» на практиці може означати, наприклад, 122-мм, 152-мм і 155-мм артилерійські боєприпаси, 122-мм боєприпаси до РСЗВ, боєприпаси для стрілецького озброєння калібру 7,62-мм, міномети, зокрема, 120-мм самохідні міномети «Тунджа» та мінометні міни різних калібрів, 100-мм протитанкові гармати «Рапіра», ручні протитанкові гранатомети та переносні зенітко-ракетні комплекси, танки Т-72, РСЗВ «Град» і 122мм САУ «Гвоздика».

Передача Україні всього цього і в потрібних кількостях, ніяк не входить в плани Кремля. Тому, розуміючи, що за «євроатлантичного» уряду і міністра оборони Тагарева, така передача може стати цілком реальною, він і активізував всіх своїх місцевих проксі на війну і проти уряду, і проти міністра. І ця війна, з великою ймовірністю, буде тільки набирати обертів. Адже і сил і засобів для її ведення у Кремля в Болгарії достатньо.

Тож болгарському уряду хочеться побажати успіху у його нелегкій роботі, і щоб він, попри атаки з боку кремлівських посіпак, якнайшвидше приступив до того, чого від нього очікують в Україні.

Ігор Федик, для «Главкома»