Брехня в е-деклараціях? Без проблем! Кому допомогло скандальне рішення Конституційного суду

27 жовтня Конституційний суд своїм рішенням відправив у тривалий нокаут  систему протидії корупції в Україні. Вона було з великими зусиллями змонтована шість років тому, але  вже другий тиждень перебуває у підвішеному стані.

Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України («Декларування недостовірної інформації»), санкція якої починалася зі штрафів 42,5-51 тис. грн і закінчувалася двома роками тюрми з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

«Конституційний Суд України вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 366-1 КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь. Законодавець не дотримався принципів справедливості та пропорційності як елементів принципу верховенства права, а отже, стаття 366-1 КК України суперечить частині першій статті 8 Конституції України», – сказано у рішенні суддів.

Глава держави Володимир Зеленський відреагував на створений Конституційним судом колапс, досить оперативно. По-перше, через рішення Ради нацбезпеки і оборони було відновлено доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, який одразу перестав повноцінно працювати після рішення суду. По-друге, 29 жовтня президент вніс на розгляд парламенту законопроєкт про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, який передбачає визнання неправосудним (нікчемним) рішення Конституційного суду від 27 жовтня, а також припинення повноважень усього складу цього суду.

Поки невідкладний президентський законопроєкт чекає свого розгляду. А перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук із телеекранів 11 листопада заявив, що добровільна відставка суддів Конституційного суду є найкращим виходом із конституційної кризи.

Водночас реакція на ці події суспільства вельми цікава. Як свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведені 2-3 листопада, лише 11% респондентів позитивно ставляться до рішення Конституційного суду (очевидно, в цій категорії переважно держслужбовці та члени їх родин), 25% – нейтрально, водночас більшість (59%) – негативно. При цьому, серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення, негатив до нього становить 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного суду ставляться люди старшого віку, мешканці столиці, Західної і Центральної України, прихильники «Європейської солідарності», «Голосу» і партії «Сила і честь».

Крім цього, 47% опитаних людей не побачили зрушень у сфері боротьби з корупцією протягом останнього року, 34% – вважають, що ситуація погіршилася, 14% – побачили позитивні зміни.

«Главком» зазирнув до Єдиного державного реєстру судових рішень, щоб побачити реакцію місцевих судів на рішення Конституційного суду. Як виявилося, повних обертів набирає кампанія із «зачистки», закриття вироків і кримінальних справ щодо обвинувачених високопосадовців за ст. 366-1 КК України. А закривати є що. Так, у відповідь на інформаційний запит «Главкома» Національне антикорупційне бюро повідомило, що на 28 жовтня розслідувалося 111 кримінальних проваджень за фактами декларування недостовірної інформації або умисного неподання електронних декларацій. Загалом, 34 кримінальних провадження скеровано до суду. Наразі щодо 13 осіб є рішення суду, які набрали законної сили.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

В Офісі генпрокурора зазначили «Главкому»: протягом січня-вересня 2020 року було зареєстровано 1177 кримінальних проваджень за ст. 366-1 КК України. З них 318 – закрито, 188 – направлено до суду, 4 – зупинено. Кінцевого рішення (про закінчення або зупинення) щодо 667 справ наразі не прийнято.

Отже, «справопад» за брехню в е-деклараціях вже почався. Піонером тут став став колишній голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль. Антикорупційні органи підозрювали експосадовця у тому, що він не подав електронної декларації за 2015 рік, а в е-декларації за 2016 рік не вказав відомості про доходи на загальну суму 1,7 млн грн, а також не відобразив даних стосовно майна та інших об`єктів декларування на суму 35,4 млн грн. Іще в е-декларації за 2017 рік Бриль не відобразив об`єкти нерухомості, які знаходяться у приватній власності члена сім`ї  декларанта на суму 8,62 млн грн.

У середині листопада 2019 року справа Костянтина Бриля потрапила до новоствореного Вищого антикорупційного суду. І рівно через рік суд її закрив, зіславшись на рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року, який визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України.

Ще один високопосадовець, який вийшов сухим із води, завдячуючи рішенню КС, виявився міський голова Одеси Геннадій Труханов. НАБУ підозрювало його у тому, що він не вніс до е-декларації відомості про майно та доходи своєї дружини, з якою живе, але офіційно в розлученні. Труханов не задекларував квартиру, два паркомісця, елінг, дачу, нежитлову нерухомість, два автомобілі, частки у низці суб'єктів господарювання, відсотки за вкладами у банках – всього на 16,3 млн грн.

Натомість 5 листопада Вищий антикорупційний суд закрив справу Труханова на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК – набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

На півдорозі до бажаного результату – колишній суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Олександр Бараннік. На початку жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала виправдувальний вирок антикорупційного суду від 3 червня 2020 року і визнала винним екссуддю  в умисному неподанні електронних декларацій (ст. 366-1 КК України) та призначила штраф 45,9 тис. грн з позбавленням права на два роки обіймати керівні посади, окрім виборних. Спеціалізована антикорупційна прокуратура закидала Баранніку те, що він не подавав електронні декларації через сайт НАЗК, а лише надсилав на електронну адресу НАЗК копії паперових щорічних декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.

Апеляційна палата наголосила, що вирок (фактично стягнення 45,9 тис. грн) набирає законної сили з моменту його проголошення і його можна оскаржити до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Однак екссуддя не гаяв часу і оскаржив це рішення у Верховному суді. Більше того 9 листопада Верховний суд задовольнив клопотання колишнього судді і зупинив виконання вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, врахувавши рішення Конституційного суду.

Якщо ж Олександр Бараннік не хоче сплачувати чималенький штраф, то колишній директор державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» Роман Тимків хоче повернути свої кревні, вже сплачені на користь держави. Як повідомляв «Главком», спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачувала Тимківа у тому, що він не вніс у свої електронні декларації за 2017-2018 роки ряд даних. Зокрема, не вказав відомості про об`єкт нерухомості, розташований у Відні. Мова йде про частку нерухомості, яка належить на праві власності його дружині. Загальна вартість цього майна, яке було придбано 2011 року, становила 381 тис. євро.

7 травня 2020 року екскерівник оборонного заводу уклав угоду про визнання винуватості. Згідно з нею, він повинен сплатити штрафу у розмірі 51 тис. грн і позбавляється права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з управлінням державними підприємствами на три роки.

Крім цього, у четвер, 12 листопада колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання захисників обвинувачених щодо закриття кримінального провадження за обвинуваченням останніх у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 366-1 КК України. Мова йде про колишнього генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» та голову Дружківського міського суду Донецької області. Кримінальні провадження закриті у зв’язку з тим, що 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

Віталій Тараненко, «Главком».