«Це рак. Вони всі помруть». Чи треба лікувати українців за кордоном?

«Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів». Ці слова заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського щодо лікування онкохворих за кордоном викликали скандал та бурхливе обговорення у соцмережах. Користувачі розділилися на два табори: одні звинувачують чиновника у відсутності людяності, інші припускають, що слова Лінчевського перекрутили і вирвали з контексту.

З чого почався скандал

Під час доповіді заступника міністра на засіданні Рахункової палати, згідно з стенограмою засідання, він дослівно сказав: «Відносно нерезультативності і неекономності використання грошей. У сухому залишку – 25% пацієнтів, власне, вмирають. Тобто, кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів. І ефективність цієї програми нуль відсотків… Тобто ці онкологічні захворювання, які, власне, вимагають трансплантації кісткового мозку, вони закінчуються смертю. Рано чи пізно. Трансплантація нирки, трансплантація серця, вона не продовжує життя невизначено довго».

Ознайомитися із повним текстом стенограми можна тут:

(для перегляду - натисніть на зображення)

Такі слова чиновника набули настільки широкого резонансу, що відомству Уляни Супрун довелося виправдовуватися аж двічі: повідомленням на офіційному сайті та брифінгом самого Лінчевського.

Як вибачалась Супрун

Прес-служба МОЗ заявила, що слова Лінчевського вирвали із загального контексту діалогу з Рахунковою палатою. «Заступник міністра Олександр Лінчевський просить вибачення за емоційні висловлювання, неприпустимо невдало використані при його доповіді для опису проблеми, що зачіпає занадто чутливі питання для пацієнтів, їхніх близьких та небайдужих громадян», - йдеться у повідомленні.

Коментар відомства викликав нову хвилю обурення. Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів, назвав таке висловлювання Лінчевського неприпустимим. «Звернуть увагу, Лінчевський не вибачається за свої висловлювання, він просто їх уточнює. Він вибачається за надмірну емоційність, а не за суть висловлювання. Ось у чому смисл. Тобто по суті він не вибачається за підхід «не вмієш плавати – тони». По факту, він замість доведеної наукою еволюції впроваджує свою еволюцію. Це вже питання регуляції людської популяції через волю МОЗ», - сказав Сердюк.

Для того, щоб відвести удар від усього міністерства, Лінчевський був змушений особисто вийти на брифінг та пояснити  свої слова.

Заступник міністра підкреслив, що його висловлювання щодо лікування онкохворих за кордоном під час виступу в Рахунковій палаті були вирвані з контексту та не відображають позицію МОЗ. «Мені шкода, що слова, вирвані з контексту, образили чи обурили пацієнтів, їхні родини та небайдужих громадян. Маніпуляції на темі лікування важкохворих пацієнтів, відверті пересмикування, виривання з контексту, шкодять і самим пацієнтам і суспільству в цілому», - сказав Лінчевський.

Чиновник нагадав, що з  боку Рахункової палати висловлювались претензії щодо того, що 25% пацієнтів, яких відправляють лікуватися за кордон, невдовзі помирають. «І міністерству закидалося неефективне чи неекономне витрачання коштів. Наша позиція є такою: незалежно від етіології захворювання, незалежно від тяжкості, навіть якщо запропоноване лікування може лише полегшити захворювання або продовжити життя, навіть якщо біологічно це не можливо, треба використовуватися всі шанси і навіть найменшу надію», - зазначив він і підкреслив, що надана стенограма є неповною.

Читайте також про Претензії Рахункової палати до Міністерства охорони здоров’я

По-перше, аудиторам Рахункової палати не сподобались формулювання у документах, ухвалених у МОЗ, які у 2016–2017 роках визначали порядок направлення громадян України на лікування за кордон: вони «були недосконалими, мали правові прогалини та не усували ризиків вчинення корупційних дій, проте внесення змін до цих нормативних актів МОЗ своєчасно не ініціювало».

По-друге, згідно з висновками аудиторів,ухвалений у 2017 році Порядок направлення громадян України на лікування за кордон також недосконалий, «не забезпечує ефективного, дієвого та прозорого регулювання відповідних процесів, не усуває корупційних ризиків».

Детальніше про порядок направлення громадян України для лікування за кордон можна прочитати тут:

(для перегляду - натисніть на зображення)

По-третє, аудитори дорікають МОЗ у небажанні розвивати власну трансплантологічну галузь, аби громадяни мали можливість отримувати необхідне лікування у своїй країні.

По-четверте, Рахункова палата зазначає: кошти, які нині Україна віддає за лікування онкохворих за кордоном, жодним чином не сприяють розвитку вітчизняної медицини, відтак спонсорує лише закордонні клініки. Тож маємо замкнене коле.

На що сподіватись пацієнтам

Лінчевський наголосив, що МОЗ продовжує працювати над програмою «Лікування громадян України за кордоном». Наразі, за даними заступника міністра, в черзі на лікування за кордоном перебуває 30 осіб.

Окрім пакету документів, які хворий має зібрати для отримання шансу на лікування за кордоном, за словами чиновника, принциповим є неможливість отримання такої медичної допомоги в Україні. «Обов’язковим є висновок групи експертів з міністерства, які повинні підтвердити неможливість отримання такого лікування в країні», - зауважив він і додав, що найчастіше йдеться про трансплантацію органів чи кісткового мозку. Водночас, зазначають у МОЗ, вартість проведення операцій для українців за кордоном вища, ніж для європейців.

Лінчевський похвалився, що за останні два роки відправлено на лікування в півтора рази більше пацієнтів, ніж за попередні шість років у сукупності. Перебування пацієнтів у черзі скоротилося з року до місяців, іноді тижнів. Попри це у МОЗ погоджуються із Рахунковою палатою у тому, що подальше збільшення бюджетів програми є недоцільним, натомість додаткові ресурси повинні бути спрямовані на розвиток національної програми щодо трансплантології: насамперед, освіту українських медиків за кордоном і пілотні проекти з трансплантації в Україні.