Ціна газу та її парадокси. Найбагатші у світі люди живуть в Україні?

Стрімке падіння цін на газ на європейському ринку призвело до парадоксальної ситуації в Україні: регульовані урядом пільгові ціни на газ для українців вже суттєво перевищили ціни на українському ринку. При цьому уряд  ніяк не реагує на цю ситуацію. Більш того, меморандум про співпрацю з МВФ вимагає вже з 1 травня знову підвищити ціну на 15% - до понад 9851 грн за тисячу кубометрів. Цілком зрозуміло, що в умовах, коли субсидій вже давно на всіх не вистачає, борги за газ лише будуть нагромаджуватися.

Отже, перед урядом постала дилема: взагалі скасувати регулювання цін на газ для населення, чи краще не ризикувати, адже з настанням опалювального сезону ринкові ціни знову можуть  поповзти вгору. А зазвичай саме так і відбувається.

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв радить прем`єру відмовитися від регулювання, запровадити ринкові ціни й для населення: «Ми запропонували Кабінету міністрів скасувати режим постачальника зі спецобов`язками  (уряд доручив «Нафтогазу» постачати газ для населення і теплокомуненерго за зниженою ціною - Главком) і відкрити ринок побутових споживачів для конкуренції між постачальниками», - написав Коболєв. Але вільні ціни для населення  можуть спричинити непередбачувані наслідки, адже подорожчає не лише газ, а й відразу підскочать тарифи на опалення та гарячу воду.

Оскільки ціна на європейському ринку за останні місяці різко знизилася, з квітня українські газові трейдери вже пропонують газ за ціною значно нижчою, ніж вказана в постанові №187 від 2017 року про постачальника зі спецобов`язками.  Але прем'єр Володимир Гройсман обережно сприйняв пропозицію газового монополіста, остерігаючись відпускати ціни у вільне плавання:

«Уряд обмежив ціну на газ. Вона не може бути вище 8,55 грн за кубометр. Якщо «Нафтогаз» зможе продавати газ дешевше, я повністю це підтримаю», - пообіцяв Гройсман, але й застеріг, що «там може бути пастка». «Вони нам пропонують скасувати обмеження у 8,55 грн. Якщо ми це скасуємо, то завтра «Нафтогаз» може продавати газ вже по 10 чи 11 грн за один кубічний метр. Тому верхня межа — 8,55 грн, а все, що нижче цього, я вітаю», - пояснив свою позицію Гройсман.

Та чи вдасться домовитися з МВФ, щоб уникнути нового підвищення ціни на газ для побутових споживачів з 1 травня? За вказівкою прем'єра в середині березня «Нафтогаз» спільно з Міністерством фінансів почали робочу дискусію з Міжнародним валютним фондом, але поки що інформація про врегулювання проблеми відсутня.

Водночас «Нафтогаз» заявив про зниження на 2% ціни на квітень для своїх побутових споживачів, наприклад, в Кіровоградській області. Там газ коштуватиме  8,38 гривні за куб. м замість 8,55 гривні (з ПДВ).  Зниження це - чисто символічне, порівняно з тим, яким би воно могло бути, якби «Нафтогаз»  орієнтувався на ціни вільного ринку. А там тисяча кубів газу вже приблизно на 2 тис. грн дешевша, ніж у газового монополіста.

Щоб приховати перекоси, починаючи з лютого, «Нафтогаз» припинив публікувати на своєму сайті інформацію про встановлені ним ціни на газ для промислових споживачів. Та кожен охочий може порівняти ціни газового монополіста з ринковими, оскільки ця інформація є у вільному доступі на сайті «Української енергетичної біржі».  

«Нафтогаз» ігнорує вільний ринок

Тим часом в Україні з 1-го березня запрацював ринок добового балансування, суть якого дозволяє щодня розуміти, скільки газу зайшло у газотранспортну систему і стільки має звідти вийти. А відтак, ринкові ціни почали змінюватися кожного дня, тоді як раніше – раз на місяць (діяв ринок місячного балансування). Формування цінових бенчмарків (показник, що використовується для оцінки стану ринку) відбувається на «Українській енергетичній біржі», котирування якої публікують світові агентства Reuters та Bloomberg.  Але газовий монополіст – НАК «Нафтогаз України» - туди не виходить із своїм ресурсом, штучно стримуючи свої ціни від падіння. Йому вигідніше встановлювати для промислових споживачів значно вищі за ринкові ціни.

Але оскільки з листопада ціни на газ на європейському ринку почали падати, український ринок почав адекватно реагувати на цю ситуацію: у нас ціни також поповзли вниз. Вже з 1 квітня учасники «Української енергетичної біржі»  виставили на торги квітневий ресурс за стартовою ціною  6989 грн за тисячу кубів, а травневий – 6500 грн (з ПДВ). Навіть якщо до наведених цін додати вартість розподілу та постачання газу до кінцевого споживача, все одно вартість на ринку буде значно нижче від встановленої  Кабміном для населення – з 1 листопада 2018 року побутовий сектор купує газ по 8549 грн за тисячу кубометрів. А для промисловості – й поготів, адже цінова пропозиція «Нафтогазу» для підприємств у березні була в середньому майже 9,8 тис грн за тис. куб м, а в січні та лютому – майже 12 тис. грн.

На «Українській енергетичній біржі» учасники ринку самостійно обирають постачальників газу серед вітчизняних видобувних компаній, або серед українських чи закордонних газових трейдерів.

«В торгах на «Українській енергетичній біржі» працює понад 160 трейдерів – «Укрнафта», Полтавська нафтогазова компанія, «Бурісма», «Смарт» і т.д. Але ж чому «Нафтогаз України» не бере участі в торгах? Ми написали в компанію десятки листів, але вони жодного разу не вийшли на торги - ні як покупець, ні як продавець. Натомість ми завжди чуємо, що «Нафтогаз» - за прозоре ринкове ціноутворення, а на торгах їх чомусь немає», - дивується голова біржового комітету «Української енергетичної біржі» Олексій Дубовський.   

«Коли в Кабміні обговорювали проект постанови про запровадження постачальника зі спецобов`язками для побутових споживачів за зниженою ціною,  тоді пропонувався цікавий механізм – продавати на відкритих торгах 3-5% ресурсу «Укргазвидобування». Це б формувало ціновий індикатор не лише на український ресурс газу, але й для визначення імпортного паритету. Але чомусь цю пропозицію тоді не ухвалили», - звернув увагу Олексій Дубовський.

Чому ж «Нафтогаз» продає газ комерційним компаніям за встановленими цінами, тоді як міг би продавати через біржу – так, як це роблять практично всі учасники ринку. Відповідь очевидна: на ринку склалася досить приваблива кон`юнктура для споживачів, але не для монополіста. 

«Падіння цін на європейських ринках зумовлена двома причинами. По-перше, накопичено великі запаси газу у сховищах – 40 террават-годин, тоді як в березні минулого року було вдвічі менше – лише 20 террават-годин. Друга причина у США впали ціни на зріджений газ, тому він став дуже привабливим для Європи», - повідомив «Главкому» заступник голови біржового комітету «Української енергетичної біржі» Олексій Ластовець.

Експерт бачить вирішення ситуації так: «Перш за все, з  «Нафтогазу» потрібно відділити «Укргазвидобування» та «Укртрансгаз», тоді він буде незалежним трейдером, без преференцій на ринку. З огляду на те, що НАК одночасно є найбільшим імпортером газу і в його складі найбільша видобувна компанія, йому вигідно контролювати весь український ринок газу. Європейські партнери неодноразово наголошували на необхідності анбандлінгу та надавали відповідні рекомендації. Розділення функцій транспортування та торгівлі є стандартною європейською практикою».

Отже, штучне блокування «Нафтогазом» анбандлінгу, відокремлення різних видів діяльності компанії, це ще один зі способів зберігати монополію, а відтак, і високі ціни на ринку.

Мотиви Коболєва

Вже декілька років поспіль керівництво Нафтогазу намагається в судовому порядку зобов’язати уряд сплатити за рахунок державного бюджету 111 млрд грн компенсації за постачання газу для потреб споживачів соціальної сфери за пільговими цінами. Але, за даними джерела «Главкома» в уряді, згідно з консолідованою фінансовою звітністю «Нафтогаз» не тільки не поніс жодних збитків від постачання газу для вказаних споживачів, а й отримав понад 25 млрд грн прибутку у 2017 році та понад 24 млрд грн у 2018 році.

Згідно з пунктом 7 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» суб’єкт, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації лише у випадку зменшення доходів, з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого урядом. Тобто попри те, що протягом  2015-2017років  компанія отримала майже 50 млрд грн прибутку від виконання спеціальних обов’язків, керівництво «Нафтогазу» хоче отримати ще й додатково з державного бюджету 111 млрд грн. 

За твердженням джерела, до абсурду з компенсацією з державного бюджету 111 млрд грн додається ще й злочинна за своєю суттю спроба керівництва «Нафтогазу»  за рахунок цих коштів погасити податкову заборгованість «Укрнафти», що не має нічого спільного з виконанням спеціальних обов’язків з постачання природного газу. Про це «Главком» детально писав минулого тижня у матеріалі «Газ - наш». За кілька днів до виборів Коболєв з Коломойським вигадали «мирову угоду».

Наталка Прудка, для «Главкома»