Три горішки для Коболєва

Кадрова інтрига «Гройсман проти Коболєва» завершилася складним компромісом. Топ-менеджер НАК «Нафтогаз України» залишився головою правління, але всього на один рік – до 22 березня 2020 року. Водночас керівникові НАКу виставлено три жорсткі умови: завершення анбандлінгу, різкий ріст видобутку газу до кінця року та жорсткі фінансові обмеження для менеджменту та всього холдингу. Повне виконання цих завдань, на думку експертів галузі, практично неможливе. Але Коболєва все це не лякає…

Чутки про те, яке ж рішення у підсумку ухвалить уряд щодо керівника «Нафтогазу», в останні дні кілька разів кардинально міняли вектор. Спочатку всі орієнтувались на заяву Гройсмана, що після закінчення контракту з керівником «Нафтогазу» (23 березня) буде оголошено новий конкурс. Потім стало відомо, що окрім наглядової ради компанії на захист Коболєва стала низка дипломатів. Під їхнім тиском Гройсман здався.  Уряд 20 березня таки схвалив рішення продовжити контракт з топ-менеджером. І як тільки про це стало відомо, на засідання Кабміну увірвався радикал Олег Ляшко. Епатажний політик зі своєю фракцією з боєм прорвав охорону, підбіг до глави уряду і став вимагати скасувати продовження трудового контракту з головою НАК «Нафтогаз Україна» та ліквідувати рішення Кабміну про підвищення тарифів на газ.

«Доброго дня, Володимире Борисовичу! Скажіть, будь ласка, на якій підставі ви продовжили контракт ворюзі Коболєву?», — почав репетувати Ляшко. На той момент вже була оприлюднена вибухова стаття «Главкома» про корупційний скандал у «Нафтогазі», і підстав для обурення у депутатів було більш, ніж достатньо.

Під час цієї «феєрії» ляшківців часом лунав сміх урядовців, тому перепало на горіхи й колегам Гройсмана, зокрема віце-прем`єру Геннадію Зубку. «Зубко, не смійся, досмієшся. Через місяць не буде Петра, я побачу, де ти будеш. Думає, що народ знову їх вибере. Хто тебе вибере? Тебе в колгосп ніхто не вибере», — кричав Ляшко до заступника глави уряду. Гройсман у відповідь засоромив «радикала»: «По перше, це меганекультурно, меганевиховано, нестримано, неввічливо вриватися в залу. Ви залітаєте, ви ж недоторкані, ви дуже круті. Можна я закінчу?... Я вже на праве вухо не чую». Ляшко не втихав: «Зараз і на ліве не чутимеш».

Бурхливу суперечку Ляшка з прем`єром  транслювали телеканали, а це лише додавало наснаги суперпопулісту і за сумісництвом кандидату в президенти від «радикалів». Ну а прем`єр на людях демонстрував залізну витримку. Він пообіцяв врахувати побажання Радикальної партії під час ухвалення урядових рішень. Аби спровадити Ляшка, Гройсман запевнив: перш за все, Кабінет міністрів запланував знизити зарплати і позбавити  усіляких бонусів менеджмент «Нафтогазу». «Конкурс на посади членів правління НАКу відбудеться через рік, – повідомив прем'єр Володимир Гройсман.

Урядом погодив умови контрактів з наглядовою радою «Нафтогазу» (фото: kmu.gov.ua)

Уряд передбачив дострокове розірвання контракту 

Згодом на урядовому сайті було опубліковано розпорядження Кабінету міністрів №161-р, у якому визначені основні вимоги, які згодом будуть прописані у нових контрактах, що будуть укладатися з членами правління:

• здійснити анбандлінг «Нафтогазу» до 1 січня 2020 року і забезпечити  транзит газу через українську газотранспортну систему до держав Європейського союзу після 1 січня 2020 року;  

• наростити видобуток газу дочірніми підприємствами «Нафтогазу» («Укргазвидобування»,   «Укрнафта») з нинішніх  15 млрд кубометрів до 18,2 мільярда до 1 січня 2020 року;

• подати фінансовий план «Нафтогазу» на 2019 рік, який відповідатиме вимогам закону про державний бюджет на 2019 рік; 
•  
• врахувати пропозиції наглядової ради «Нафтогазу» щодо рівня винагороди голові правління НАКу з 23 березня 2019 року – 50% місячного окладу, передбаченого контрактом, без виплати щомісячних та квартальних премій, з можливою виплатою премії за рік в кінці строку дії контракту в розмірі, передбаченому у фінансовому плані компанії. 

Затверджені урядом умови контрактів погоджені з наглядовою радою «Нафтогазу». «Якщо  цілі не будуть виконані — це буде підставою для розірвання контракту», — розтлумачив Гройсман.  За виконанням перелічених  умов буде налагоджено жорсткий контроль з боку уряду: правління компанії щомісяця має звітувати про досягнення поставлених цілей. «Якщо ж вони не будуть досягнуті, це стане підставою для розірвання контракту», – заспокоїв незадоволену публіку прем'єр.  І дійсно, одним із пунктів розпорядження №161-р передбачено можливість дострокового припинення повноважень голови правління «Нафтогазу»  в разі невиконання чи неналежного виконання  основних очікуваних показників роботи. Крім того,  Кабінет міністрів України змінив статут НАК «Нафтогаз України», прописавши у ньому можливість звільняти голову «Нафтогазу» напряму, а не рішенням наглядової ради компанії.

За декілька днів до ухвалення рішення про підписання контрактів з чинним менеджментом компанії  прем`єр провів досить жорсткі переговори з головою наглядової ради «Нафтогазу» британкою Клер Споттісвуд. У підсумку вона погодилася значно зменшити обсяг винагород Коболєву, якого в останні роки постійно звинувачували у непомірних апетитах до таких виплат.  «Главком» писав про те, що раніше наглядова рада рекомендувала уряду затвердити з 1 січня 2019 року компенсаційний пакет главі «Нафтогазу» із середньомісячною зарплатою 10,5 млн грн, а з урахуванням премій за рішення Стокгольмського арбітражу – понад 28,5 млн грн. Крім місячного посадового окладу в 2,082 млн грн, були заплановані премії керівникові НАК «Нафтогаз України» на 2019 рік у відсотках до місячної та річної зарплат.

За повідомленнями у пресі, за пропозицією наглядової ради «Нафтогазу», оновлений склад правління компанії матиме поточний кількісний склад правління, але запропоновано припинити повноваження членів правління Олега Прохоренка і Юрія Колбушкіна.

Невтішні прогнози

Чи справиться Коболєв з усіма поставленими перед ним завданнями? В цьому є великий сумнів, адже накопичений масив проблем настільки значний, що здолати його за 9 місяців до початку наступного року навряд чи вдасться.

Локомотивом росту газовидобутку в Україні мала б стати компанія «Укргазвидобування» – дочірня структура «Нафтогазу України». Затверджена 2016 року програма передбачала, що до 2020 року видобуток цієї компанії зросте до 20 млрд кубометрів завдяки інтенсифікації старих родовищ та опануванню нових. Здавалося, що для цього були створені належні передумови:  привабливе законодавство, високі ціни на газ, але насправді видобуток газу в останні три роки ледве вдається утримувати від падіння.

За даними джерела «Главкома» в уряді, у 2018 році «Укргазвидобування» видобула 15,4 млрд кубометрів газу, що на 1,1 млрд кубометрів менше, ніж передбачено затвердженою урядом програмою видобутку газу до 2020 року. А тепер уряд зобов`язав Коболєва видобути до кінця цього року 18,2 млрд кубометрів, тобто, приростити майже 3 мільярди.  Це непідйомна задача, адже протягом останніх років «Нафтогаз» практично нічого не зробив для зростання видобутку.

Весь чистий прибуток дочірньої компанії «Укргазвидобування» «Нафтогаз» вилучає як дивіденди.

Завдяки зростанню ціни газу власного видобутку,  протягом останніх років зросла і можливість фінансування капітальних інвестицій у газовидобуток у 3,3 раза порівняно з 2013 роком, але фактичне фінансування не тільки не збільшилося, а навіть зменшилося на 3%, - коментує провали топ-менеджера урядове джерело «Главкома», посилаючись на фінансову звітність «Нафтогазу України». Отже, лише за невиконання програми газовидобутку Кабінет Міністрів зможе достроково звільнити Коболєва.

Друга проблема у стосунках прем`єра з Коболєвим – це  анбандлінг, який передбачає в ході  реструктуризації «Нафтогазу» відділення з його складу газотранспортної системи, тобто, виділення функції транспортування в незалежну структуру.  Бачення цієї реформи у прем’єра і глави НАК «Нафтогаз» кардинально відрізняється. Свідоме затягування та саботаж Коболєвим анбандлінгу «Укртрансгазу» загнало цю проблему у глухий кут.

Як повідомляв «Главком», керівництво «Нафтогазу», всупереч урядовим настановам, створило в структурі ПАТ «Укртрансгаз»  філію «Оператор газотранспортної системи України». Вона мала перебрати на себе контроль за фінансовими потоками, які формує транзитний газопровід. Щороку дохід за прокачки російського газу в Європу сягає  $2,7 млрд. Проте уряд переклав ці функції на ПАТ «Магістральні газопроводи України»,  створене постановою №801 в 2016 році відповідно до плану реструктуризації  НАК «Нафтогаз України» та з метою виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

За сценарієм уряду, рішення Стокгольмського арбітражу (28 лютого 2018 року) мало запустити відлік завершальній фазі анбандлінгу. «Нафтогаз» та його дочірня структура «Укртрансгаз»  мали б передати Міністерству енергетики та вугільної промисловості газотранспортну систему та підземні газові сховища, після чого відомство мало здати в управління цей актив новоствореному  ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ). Але все пішло за іншим сценарієм: війна за право управляти газотранспортною системою України, яка здавалось би завершилась перемогою глави уряду, перейшла на новий виток.  Днями  Коболєв заявив у пресі, що з 1 січня 2020 року створена в «Укртрансгазі»  філія буде виведена за межі НАК «Нафтогаз» – можливо, вона ввійде до складу «Магістральних газопроводів України». 

Проте голова наглядової ради МГУ Вальтер Больц не поділяє планів Коболєва щодо анбандлінгу «Нафтогазу», тому він звернувся в Енергетичне Співтовариство з проханням поділитися своїм баченням вирішення цієї проблеми. Цілком очевидно, що вирішити проблему вдасться не скоро. А це ще один – чи не найвагоміший привід для скорого звільнення Коболєва.